3. Взаємозв’язок між соціологією та ідеологією.

Будь-яка система суспільних відносин (економічна, політична тощо) характеризується стосунками між людьми, а також відносинами особи та суспільства. Тому кожна з цих систем завжди має свій чітко визна-чений аспект.

Специфіку соціального характеризують такі основ-ні риси: — загальна якість, притаманна різним групам інди-відів, яка є результатом інтеграції груп індивідів, соці-альних верств, спільнот із суспільними відносинами;—

вираження спричиненого суспільними відноси-нами (економічними, політичними та ін.) певного ста-ну індивідів;—

з'ясування стосунків різних індивідів і груп між собою, ставлення до свого становища в суспільстві, до явищ і процесів суспільного життя;

- соціальне є наслідком спільної діяльності різних індивідів, який виявляється в їх спілкуванні та взає-модії.

Соціальне явище чи процес виникають тоді, коли поведінка індивіда зумовлюється поведінкою іншого індивіда або групи (спільноти), незалежно від їх фі-зичної присутності. Саме в процесі взаємодії індивіди, спільноти впливають один на одного, сприяють інтег-руванню певних рис суспільних відносин. Категорія «соціальне» тісно взаємодіє з категорією «соціальні відносини».

Соціальні відносини — самостійний, специфічний вид суспіль-них відносин, які виражають діяльність соціальних суб'єктів, зу-мовлену їх неоднаковим становищем у суспільстві та роллю в суспільному житті.

Поняття «соціальні відносини» і «суспільні відноси-ни» часто ототожнюють. Але це правомірно лише тоді, коли соціальні відносини розглядають у широкому зна-ченні, протиставляючи їх природним. Труднощі у вив-ченні соціальних відносин зумовлені тим, що вони не є статичними, закоренілими формами соціальної взає-модії, завжди взаємозв'язані з іншими видами відно-син, які взаємоінтегруються, виявляються через них.

Соціальні відносини органічно пов'язані з усіма ін-шими видами суспільних відносин, формами і спосо-бами соціальної діяльності людей, спільнот, соціаль-ними інтересами, соціальними потребами, соціальною справедливістю або несправедливістю, соціальною рів-ністю чи нерівністю, соціальною однорідністю або не-однорідністю, соціальною активністю чи пасивністю з ідеологією.

Місце соціології у системі соціальних, гуманітар-них наук зумовлене тим, що вона є наукою про сус-пільство, його процеси та явища; охоплює загальну со-ціологічну теорію (теорію суспільства), яка виступає як теорія та методологія всіх інших суспільних і гума-нітарних наук. Усі науки, які вивчають різноманітні аспекти життєдіяльності суспільства і людини, зав-жди передбачають і соціальний аспект, тобто закони та закономірності, які виявляються в певній сфері су-спільного життя, реалізуються через діяльність лю-дей. Техніка й методика вивчення людини, спільнот, суспільства, застосовувані соціологією, використову-ються всіма суспільними та гуманітарними науками. На перетині соціології з іншими науками склалася ці-ла система досліджень: соціальні, соціально-економіч-ні, соціально-політичні, соціально-демографічні та ін. Соціологія як система знань не може розвиватися і ре-алізовувати свої функції, не взаємодіючи з іншими науками. Те, що соціологія посідає загальне місце се-ред суспільних і гуманітарних наук, не означає, що вона є філософською наукою, її значення для інших наук полягає в тому, що вона продукує науково об-ґрунтовану теорію про суспільство та його структури, озброює розумінням законів і закономірностей взаємо-дії його різноманітних структур.

Соціологія тісно пов'язана з політологією, їх взає-мозв'язок виявляється в тому, що з'ясування законо-мірностей політичного життя є ефективним за умови розгляду суспільства як соціальної системи. Крім то-го, суспільство не можна пізнати і змінити без впли-ву на політичні структури. Взаємодія соціології та політології покликала до життя нову галузь науки —політичну соціологію.

Література.

Соціологія: підручник/ за ред В.Городня ненка-К., 2002.

Бурдьє П. Соціологія політики. – М.,1993

Павличенко П. Соціологія. – К., 2000

Якуба О.Соціологія. – Харків., 1996