не мали роботи, активно її шукали як самостійно так і за допомогою державної служби зайнятості і готові були приступити до неї) у 2003 році в середньому становила 2,5 млн. осіб. Рівень безробіття за методологією МОП у цьому періоді порівняно з попереднім роком скоротився на 0,6 відсоткового пункту та становив 11,1% економічно активного населення у віці 15-70 років. Щодо осіб працездатного віку цей показник також зменшився на 0,7 відсоткового пункту та склав у 2003 році 11,8%.
Впродовж 2003р. до державної служби зайнятості за допомогою у пошуках роботи звернулося 1572,2 тис. не зайнятих трудовою діяльністю громадян, що лише на 2,1% більше, ніж за 2002р. Серед таких осіб кожен другий раніше займав місце робітника, четвертий - посаду службовця, решту складали особи без професії або такі, що займали місця, які не потребують спеціальної підготовки.
На обліку у державній службі зайнятості станом на початок 2004р. перебувало 1028,8 тис. не зайнятих трудовою діяльністю громадян, з яких 1008,1 тис. осіб, або 98,0%, мали статус безробітних.
Чисельність безробітних за рік зменшилася на 147,1 тис. осіб або на 12,7%. Із кожних 100 безробітних, які перебували на обліку на початок 2004р., 50 були робітниками, 30 - службовцями, 20 не мали професії. Зменшення абсолютної чисельності безробітних осіб по відношенню до початку року, супроводжувалося відповідним зниженням рівня зареєстрованого безробіття з 4,2% на початок 2003р. до 3,7% працездатного населення працездатного віку на 1 січня 2004р.
Обсяги зареєстрованого безробіття за 2003р. зменшилися в переважній більшості регіонів. При цьому найбільший темп зниження цього показника було зафіксовано в Житомирській (на 33,1%); Львівській (на 32,4% ); Донецькій (на 24,2%) та Чернігівській (на 22,7%) областях. Рівень зареєстрованого безробіття за регіонами був найнижчим на початок 2004 року у містах Києві (0,6%) та Севастополі (0,9%), а також Одеській області (1,4%) працездатного населення працездатного віку відповідного регіону. У деяких областях рівень зареєстрованого безробіття майже вдвічі перевищував середній показник по країні, зокрема у Рівненській (7,0%), Тернопільській (6,5%), Волинській (6,0%), Житомирській (5,4%), Сумській (5,3%) та Закарпатській (5,1%) областях.
Таблиця 1.
Зареєстроване безробіття, по регіонах
(на 31 грудня) |
1999 | 2002 | 2003
кількість безробіт-них, тис. осіб | рівень безро-біття,
у %* | кількість безробіт-них, тис. осіб | рівень безро-біття,
у %* | кількість безробіт-них, тис. осіб | рівень безро-біття,
у %*
Україна 1175 4,3 1155 4,2 1008 |
3,7
Автономна Республіка
Крим | 33 | 2,8 | 26 | 2,2 | 28 | 2,3
Вінницька | 35 | 3,8 | 39 | 4,3 | 41 | 4,4
Волинська | 38 | 7,0 | 34 | 6,2 | 33 | 6,0
Дніпропетровська | 87 | 4,2 | 90 | 4,3 | 78 | 3,8
Донецька | 96 | 3,5 | 95 | 3,5 | 72 | 2,7
Житомирська | 53 | 7,2 | 59 | 8,1 | 40 | 5,4
Закарпатська | 42 | 5,8 | 44 | 6,1 | 37 | 5,1
Запорізька | 37 | 3,2 | 38 | 3,4 | 39 | 3,4
Івано-Франківська | 50 | 6,2 | 45 | 5,6 | 39 | 4,8
Київська | 52 | 5,9 | 53 | 6,1 | 44 | 4,9
Кіровоградська | 34 | 5,6 | 32 | 5,1 | 26 | 4,3
Луганська | 53 | 3,7 | 58 | 3,9 | 48 | 3,3
Львівська | ПО | 7,4 | 91 | 6,1 | 61 | 4,1
Миколаївська | 28 | 3,8 | 28 | 3,8 | 25 | 3,4
Одеська | 13 | 0,9 | 16 | 1,1 | 19 | 1,4
Полтавська | 44 | 5,0 | 47 | 5,3 | 45 | 5,0
Рівненська | 45 | 7,2 | 46 | 7,2 | 45 | 7,0
Сумська | 50 | 6,9 | 47 | 6,5 | 38 | 5,3
Тернопільська | 39 | 6,5 | 43 | 7,0 | 40 | 6,5
Харківська | 64 | 3,8 | 60 | 3,6 | 56 | 3,3
Херсонська | 20 | 2,9 | 25 | 3,6 | 29 | 4,2
Хмельницька | 27 | 3,5 | 29 | 3,8 | 28 | 3,7
Черкаська | 34 | 4,4 | 34 | 4,5 | 32 | 4,3
Чернівецька | 22 | 4,3 | 22 | 4,3 | 23 | 4,5
Чернігівська | 50 | 7,7 | 38 | 5,8 | 29 | 4,5
м. Київ | 16 | 0,9 | 14 | 0,8 | 11 | 0,6
м. Севастополь | 3 | 1,2 | 2 | 0,8 | 2 | 0,9
* Розраховано як відношення чисельності безробітних, які зареєстровані в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку.
Реформування відносин власності в сільськогосподарському секторі економіки країни призвело до формування протилежних тенденцій розвитку зареєстрованого ринку праці в сільській та міській місцевостях.
До 2000р. рівень зареєстрованого безробіття у сільській місцевості був нижчим, ніж у міській (на 1 січня 2000р. він складав відповідно 4,0% проти 4,4% працездатного населення працездатного віку відповідної місцевості). Проте у останні три роки умови на ринку праці склалися таким чином, що в той час як в міській місцевості рівень зареєстрованого безробіття мав тенденцію до скорочення, в сільській місцевості цей показник навпаки зростав. Внаслідок цього на початок 2003р. рівень зареєстрованого безробіття сільського населення перебільшив (на 0,4 відсоткового пункту) аналогічний показник міського, а на початок 2004р. зазначена диспропорція вже мала суттєвий характер (відповідно на