Майновою визнається шкода, що має певну економічну цінність і виражається в грошах. Моральною (немайновою), в свою чергу, є шкода, яка не має економічного змісту і не може бути вираженою в грошах. Характер шкоди не визначається об'єктом, якому вона заподіюється. Май-нова і моральна шкода може мати місце як при пору-шенні майнових, так і особистих благ.

Вказуючи на моральну (немайнову) шкоду, що підля-гає відшкодуванню, ст. 1167 Цивільного кодексу не визначає її по-няття. Визначення цього поняття міститься в правових нормах спеціальних законів, що регулюють певні види суспільних відносин і передбачають право громадян та організацій на відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Судова практика виходить з того, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шко-да може виражатися, зокрема: в применшенні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних пе-реживаннях в зв'язку з ушкодженням здоров'я, в по-рушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, в зв'яз-ку з незаконним перебуванням під слідством і судом, в порушенні нормальних життєвих зв'язків через немож-ливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідальність за ст.1167 Цивільного кодексу настає за заподі-яння моральної (немайнової) шкоди, тобто, якщо шко-да причинно пов'язана з протиправною поведінкою. Су-дова практика у справах даної категорії показує, що ви-значення причинного зв'язку зводиться до виявлення причинно-слідчої залежності між поведінкою заподіювача шкоди, що порушує законні права, і отриманими наслідками, що наступили, — моральною (немайновою) шкодою.

Суб'єктами правовідносин з відшкодування мо-ральної шкоди є потерпілий і заподіювач. Ними в нашому випадку є громадяни і відповідні органи. Потерпілим може бути визнаний будь-який грома-дянин незалежно від віку і обсягу дієздатності. Зобов”язальне право: теорія і практика. Навч. посібник для студентів юрид. вузів і факультетів ун – тів / О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та інші; За ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998., с. 236.

У відповідності зі ст. 1167 Цивільного кодексу та іншими нормами законодавства, регулюючими ці відносини, заподіяна мо-ральна (немайнова) шкода відшкодовується особі, пра-ва якої були порушені неправомірними діями (бездіяль-ністю) інших осіб. Близькі родичі особи, якій заподія-на моральна шкода, права на відшкодування такої шкоди не мають, крім випадків, коли такими діями без-посередньо були порушені їх права.

Отже, відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи із розміру не менше одного мінімального розміру заробіт-ної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Відшкодування моральної шкоди проводиться за рахунок коштів державного бюджету. У разі смерті громадянина його правонаступники права на відшкодування моральної шкоди не мають. Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 04.03.96 року, Затверджене наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України N 6/5/3/41.

Відшкодування моральної шкоди, заподіяної грома-дянинові незаконними діями вказаних в законі держав-них органів, проводиться тоді, коли незаконні дії цих органів призвели до порушення його моральних жит-тєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Строгович М.С. Сущность юридической ответственности // Советское государство и право. – 1979. - № 5. – с. 73

Питання відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається. Зобов”язальне право: теорія і практика. Навч. посібник для студентів юрид. вузів і факультетів ун – тів / О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та інші; За ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998., с. 347.

Якщо для з'ясування обставин щодо наявності у громадянина моральної шкоди виявиться потреба в спеціальних знаннях, суд може призначити належну експертизу, висновок якої оцінюється поряд з іншими доказами у справі.

Висновки

Зобов’язання державних правоохоронних органів відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду відноситься до деліктних зобов’язань.

Зобов'язанням із заподіяння шкоди (деліктним зобов'язанням) називається зобов'язання, внаслідок яко-го особа, що заподіяла майнову або немайнову (мораль-ну) шкоду іншій особі (громадянинові або організації), зобов'язана цю шкоду відшкодувати.

Правове регулювання відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду здійснюється в першу чергу Цивільним кодексом України, Законом України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду” від 01.12.94 року та Положенням про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 04.03.96 року.

Право на відшкодування заподіяної шкоди вини-кає у випадках: постановляння виправдувального ви-року суду; закриття кримінальної справи за відсутні-стю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого в здійсненні злочину; відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи за тими ж підставами; закриття справи про адміністративне правопорушення.

Право на відшкодування шкоди у громадянина, який був засуджений судом, виникає у разі його повної реабі-літації.

Якщо ж шкода заподіяна внаслідок застосування опе-ративно-розшукових заходів, до порушення криміналь-ної справи, право на її відшкодування