у громадянина виникає при умові, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було прийняте рішення про порушення за результатами цих заходів кримінальної справи або таке рішення було скасовано.
Стаття 1176 Цивільного кодексу, Закон і Положення встановлюють на-ступні правила:—
заподіяна громадянинові шкода відшкодовуєть-ся державою в особі його відповідних органів;—
шкода відшкодовується громадянинові незалеж-но від вини посадових осіб вказаних в законі держав-них органів, внаслідок незаконних дій яких вона запо-діяна;
крім майнового збитку, відновлюються трудові, пенсійні, житлові права потерпілого, а також відшкодо-вується моральна шкода.
Одним із основних засобів відповідальності в цивільному праві, як в договірних, так і в деліктних зобов’язаннях, є відшкодування матеріальної шкоди. Отже, за шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду відшкодуванню громадянинові підлягають: 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи попереднього слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому
юридичної допомоги; 5) моральна шкода.
Для визначення розміру шкоди громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися:
1) при закритті провадження в справі органами дізнання або слідства Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури і Служби безпеки України - відповідно до цих органів;
2) при винесенні виправдувального вироку або закритті справи судом першої інстанції чи в касаційному або наглядному порядку - до суду, який розглядав справу по першій інстанції;
3) при скасуванні постанови районного (міського) суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт і закритті справи - в районний (міський) суд (до судді), який розглядав справу про адміністративне правопорушення.
У місячний термін з дня звернення громадянина один з вказаних органів, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребовує від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену постанову (ухвалу).
Відшкодування моральної шкоди, заподіяної грома-дянинові незаконними діями вказаних в законі держав-них органів, проводиться тоді, коли незаконні дії цих органів призвели до порушення його моральних жит-тєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
Питання відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається.
Список використаних джерел
Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30.- ст. 141.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Цивільний кодекс: Офіційне видання. – К.: Атіка, 2003. – 416с.
Закон України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду” від 01.12.94 року // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 1, ст. 1.
Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 04.03.96 року, Затверджене наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України N 6/5/3/41.
Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. – М.: Юрид. лит., 1976. – с. 6-11.
Гражданское право. Учебник. Часть 1. Издание третье, переработанное и дополненное. / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: ПРОСПЕКТ, 1998. – 632 с.
Гражданское право. Часть первая: Учебник / Под. ред. А.Г. Калпина, А.И. Масляева. – М.: Юристъ, 1997. – 472.
Гражданское право: В 2 т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2 – е изд,, перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 1998. – 816.
Загальна теорія цивільного права: Підручник / О.А. Підопригора, Д.В. Боброва, О.В. Дзера та ін.; За ред. О.А. Підопригори і Д.В. Бобрової. – К.: Вища шк., 1992. – 454 с.
Зобов”язальне право: теорія і практика. Навч. посібник для студентів юрид. вузів і факультетів ун – тів / О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та інші; За ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.
Иоффе О.С. Ответственность по советскому гражданскому праву. – 145 с.
Лейст О.Э. Санкции в советском праве. – М.: Госюриздат, 1962., 124 с.
Лещенко Н. Загальні положення радянського цивільного права // Радянське право. – 1979. - № 4, с.26-29.
Малеин Н.С. Современные проблемы юридической ответственности // Государство и право.-1994. - № 6, 45 с.
Матвеев Г.К. Основания гражданско-правовой ответственности. – М.: юридическая литература., 1970., с. 5-7.
Советское гражданское право. Учебник. Под ред. Я.А. Куника. М., «Высшая школа», 1974. – 446 с.
Советское гражданское право: Учебник – М.: Юрид. лит., 1983. – 464 с. 16. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Юрінком Інтер, 1999. – 864 с.
Советское гражданское право: Учебник. В 2 – х частях. Ч. 1. / Под ред. В.А. Рясенцева. – 2 – е изд., перераб. и дополн. –