Стаття 1176 Цивільного кодексу, Закон і Положення встановлюють на-ступні правила:—

заподіяна громадянинові шкода відшкодовуєть-ся державою в особі його відповідних органів;—

шкода відшкодовується громадянинові незалеж-но від вини посадових осіб вказаних в законі держав-них органів, внаслідок незаконних дій яких вона запо-діяна;

крім майнового збитку, відновлюються трудові, пенсійні, житлові права потерпілого, а також відшкодо-вується моральна шкода.

Одним із основних засобів відповідальності в цивільному праві, як в договірних, так і в деліктних зобов’язаннях, є відшкодування матеріальної шкоди. Отже, за шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду відшкодуванню громадянинові підлягають: 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи попереднього слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому

юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

Для визначення розміру шкоди громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися:

1) при закритті провадження в справі органами дізнання або слідства Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури і Служби безпеки України - відповідно до цих органів;

2) при винесенні виправдувального вироку або закритті справи судом першої інстанції чи в касаційному або наглядному порядку - до суду, який розглядав справу по першій інстанції;

3) при скасуванні постанови районного (міського) суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт і закритті справи - в районний (міський) суд (до судді), який розглядав справу про адміністративне правопорушення.

У місячний термін з дня звернення громадянина один з вказаних органів, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребовує від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену постанову (ухвалу).

Відшкодування моральної шкоди, заподіяної грома-дянинові незаконними діями вказаних в законі держав-них органів, проводиться тоді, коли незаконні дії цих органів призвели до порушення його моральних жит-тєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

Питання відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається.

Список використаних джерел

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30.- ст. 141.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Цивільний кодекс: Офіційне видання. – К.: Атіка, 2003. – 416с.

Закон України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду” від 01.12.94 року // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 1, ст. 1.

Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 04.03.96 року, Затверджене наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України N 6/5/3/41.

Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. – М.: Юрид. лит., 1976. – с. 6-11.

Гражданское право. Учебник. Часть 1. Издание третье, переработанное и дополненное. / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: ПРОСПЕКТ, 1998. – 632 с.

Гражданское право. Часть первая: Учебник / Под. ред. А.Г. Калпина, А.И. Масляева. – М.: Юристъ, 1997. – 472.

Гражданское право: В 2 т. Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2 – е изд,, перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 1998. – 816.

Загальна теорія цивільного права: Підручник / О.А. Підопригора, Д.В. Боброва, О.В. Дзера та ін.; За ред. О.А. Підопригори і Д.В. Бобрової. – К.: Вища шк., 1992. – 454 с.

Зобов”язальне право: теорія і практика. Навч. посібник для студентів юрид. вузів і факультетів ун – тів / О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та інші; За ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.

Иоффе О.С. Ответственность по советскому гражданскому праву. – 145 с.

Лейст О.Э. Санкции в советском праве. – М.: Госюриздат, 1962., 124 с.

Лещенко Н. Загальні положення радянського цивільного права // Радянське право. – 1979. - № 4, с.26-29.

Малеин Н.С. Современные проблемы юридической ответственности // Государство и право.-1994. - № 6, 45 с.

Матвеев Г.К. Основания гражданско-правовой ответственности. – М.: юридическая литература., 1970., с. 5-7.

Советское гражданское право. Учебник. Под ред. Я.А. Куника. М., «Высшая школа», 1974. – 446 с.

Советское гражданское право: Учебник – М.: Юрид. лит., 1983. – 464 с. 16. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Юрінком Інтер, 1999. – 864 с.

Советское гражданское право: Учебник. В 2 – х частях. Ч. 1. / Под ред. В.А. Рясенцева. – 2 – е изд., перераб. и дополн. –