Інституціональне безробіття. Цей тип безробіття породжується інститутами, самою будовою ринку робочої сили, факторами, що впливають на попит і пропозицію. Наприклад, населення не можна позбавити соціального захисту. В той же час певна частина працездатного населення, отримуючи відносно великі виплати з соціального бюджету, не дуже прагне влаштуватися на роботу. Так, згідно з деякими оцінками, американці, які коли-небудь жили за рахунок допомоги по безробіттю, потім кожен рік працюють в середньому на 2 тижні менше тих, хто ніколи такою допомогою на користувався.

Другий тип - вимушене безробіття, тобто коли людина в працездатному віці не працює з незалежних від неї причин, вона може і хоче працювати, має достатню кваліфікацію, шукає роботу, але не може знайти її, бо немає вільних робочих місць.

Плинне безробіття - це стан, коли частина промислової резервної армії праці, що внаслідок циклічного характеру розвитку ринкової економіки, основаної на приватній власності на засоби виробництва, то позбувається роботи, то знову знаходить її.

Приховане або аграрне безробіття. Особливість його формування полягає в тому, що розвиток підприємництва в сільському господарстві, як і в промисловості, супроводжується витісненням дрібного виробництва великим і розоренням маси дрібних селянських виробників. Але ці селяни ще довгий час чіпляються за свій клаптик землі і за своє дрібне господарство, хоча воно вже й неспроможне прогодувати їх. Такі напіврозорені фермери, дрібні одноосібні виробники лише частину часу займаються своїм господарством, решту часу витрачають на різні тимчасові роботи в інших галузях, або, як тепер в Україні, займаються "човниковим промислом". Це безробіття поповнює також частина міського населення - розорені ремісники, дрібні торгівці, а також ті працівники, які вважаються формально зайнятими, але місяцями не отримують зарплати, працюють неповний робочий день (тиждень) або знаходяться у вимушених відпустках. Кількість таких прихованих безробітних в Україні зараз обчислюється мільйонами.

Застійне безробіття - це явище, коли частина працездатного населення, що не має регулярної роботи, живе випадковими заробітками (надомні робітники, робітники професій, які зникають під впливом НТП, інваліди, жебраки і т.д.).

Сезонне безробіття виникає внаслідок сезонності праці в деяких галузях (сільське господарство, будівництво, туризм).

Технологічне безробіття пов'язане з ліквідацією робочих місць внаслідок модернізації, раціоналізації виробництва, застосування нових технологій. Зокрема, зростаюча роботизація автомобільної промисловості США створила там реальну загрозу масового технологічного безробіття. На деяких операціях зарплата середнього робітника досягає 25 дол/год., тоді як робот може зробити те ж саме за 6 дол/год., враховуючи витрати на його придбання й обслуговування.

Конверсійне безробіття виникає в зв'язку із скороченням галузей військово-промислового комплексу та перепрофілювання цих галузей на виробництво товарів народного споживання.

Конверсійне й технологічне безробіття є проявом структурного безробіття, що охоплює тих працівників, чия кваліфікація, навички і вміння не можуть бути використані на нових робочих місцях. Передумовами структурного безробіття є зміни в структурі суспільного попиту на робочу силу внаслідок науково-технічних, технологічних зрушень, а також зміни в структурі споживчого попиту.

Сукупність природного й вимушеного безробіття складає, поточне безробіття країни.

3. Безробіття в Україні на сучасному етапі

Захищеність працівника на ринку праці здійснюється шляхом надання широких можливостей для економічної діяльності, що приносить прибуток, а також певної гарантії щодо знаходження та отримання роботи.

Основним чинником формування властивостей співвідношення попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці України впродовж 2003 були такі тенденції:

- зменшення обсягів вивільнення працівників;

- зниження рівня безробіття загалом по країні;

- збільшення попиту на робочу силу;

зростання обсягів працевлаштування незайнятого населення.

За результатами вибіркового обстеження населення з питань економічної активності середньомісячна чисельність економічно активного населення у віці 15-70 років у 2003 році, порівняно з відповідним показником попереднього року, скоротилася на 372,4 тис. осіб, або на 1,6 %, і становила 22,8 млн. осіб. При цьому рівень економічної активності населення зазначеного віку також відповідно скоротився з 63,5% до 62,7%.

Загальна кількість безробітних у віці 15-70 років, що визначені за методологією МОП (особи, які не мали роботи, активно її шукали як самостійно так і за допомогою державної служби зайнятості і готові були приступити до неї) у 2003 році в середньому становила 2,5 млн. осіб. Рівень безробіття за методологією МОП у цьому періоді порівняно з попереднім роком скоротився на 0,6 відсоткового пункту та становив 11,1% економічно активного населення у віці 15-70 років. Щодо осіб працездатного віку цей показник також зменшився на 0,7 відсоткового пункту та склав у 2003 році 11,8%.

Впродовж 2003р. до державної служби зайнятості за допомогою у пошуках роботи звернулося 1572,2 тис. не зайнятих трудовою діяльністю громадян, що лише на 2,1% більше, ніж за 2002р. Серед таких осіб кожен другий раніше займав місце робітника, четвертий - посаду службовця, решту складали особи без професії або такі, що займали місця, які не потребують спеціальної підготовки.

На обліку у державній службі зайнятості станом на початок 2004р. перебувало 1028,8 тис. не зайнятих трудовою діяльністю громадян, з яких 1008,1 тис. осіб, або 98,0%, мали статус безробітних.

Чисельність безробітних за рік зменшилася на 147,1 тис. осіб або на 12,7%. Із кожних 100 безробітних, які перебували на обліку на початок 2004р., 50 були робітниками, 30 - службовцями, 20 не мали професії. Зменшення абсолютної чисельності безробітних осіб по відношенню до початку року, супроводжувалося відповідним зниженням рівня зареєстрованого безробіття з 4,2% на початок 2003р. до 3,7% працездатного населення працездатного