регулювання можливості працевлаштування за кордоном, приєднання України до міжнародного ринку праці;

стимулювання осіб, що отримують державну допомогу, до пошуку робочих місць;

збільшення кількості стажистів у системі професійної освіти;

введення в дію запасів невстановленого устаткування та підвищення коефіцієнта змінності його в цілому;

заходи щодо квотування робочих місць для представників найуразливіших груп на ринку праці, безвідсоткові кредити, що надаються безробітним, які започатковують власний бізнес;

організацію регіональними або місцевими органами влади у кооперації з окремими підприємствами або закладами соціальних (громадських) робіт тощо.

Механізм соціальної допомоги безробітним становлять різні види компенсацій при втраті роботи; особливі гарантії працівникам, які втратили роботу в зв'язку зі змінами в структурі виробництва й організації праці; стипендії на час професійної підготовки та перепідготовки, виплати допомоги по безробіттю.

В Україні допомогу по безробіттю виплачують з одинадцятого дня після реєстрації громадянина у державній службі зайнятості до вирішення питання про працевлаштування, але не більш як 12 міс. протягом наступних трьох років, а для осіб передпенсійного віку — 18 міс. Розмір допомоги гарантується не менш як 50 відсотків середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, проте не нижче встановленої законодавством мінімальної заробітної плати. Громадяни, які шукають роботу вперше або після перерви більше одного року, одержують допомогу в розмірі не нижче ніж 75 відсотків мінімальної заробітної плати.

На обліку в державній службі зайнятості; на 1 березня 2004 р. перебувало 1083,3 тис.1 незайнятих громадян. Кількість громадян, які в такий спосіб шукали роботу, за. лютий 2004 р. збільшилася на 3,7%, а стосовно відповідного періоду 2003 р. скоротилася на 4,6%.

За повідомленнями підприємств, установ та організацій, кількість вільних робочих місць і вакантних посад упродовж лютого 2004 р. зменшилася на 0,7% та на 1 березня 2004 р. становила 141,2 тис., що на 7,5% більше, ніж рік тому. Навантаження незайнятого населення на одну вільну вакансію збільшилось і становило 8 чоловік.

За сприяння державної служби зайнятості у лютому 2004 р. було працевлаштоване 71,5 тис. чоловік, що на 36,9% більше, ніж у січні

2003р. та на 16,1%, ніж у відповідному періоді минулого року. З метою отримання нової професії або спеціальності державними службами зайнятості у лютому 2004 р. було направлено на навчання 17,4 тис. безробітних проти 11,0 тис. чоловік у січні 2004 р. Загалом за направленням цих установ у навчальних закладах усіх типів на 1 березня 2004р. проходили професійне навчання 45,5 тис. безробітних.

З Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття протягом лютого 2004 р. на допомогу по безробіттю було витрачено 81,3 млн. грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 670,3 тис. осіб, або 64,1% від загальної кількості тих, що мали статус безробітного на 1 березня 2004 року.

Висновок

Отже, суспільне виробництво України в умовах переходу до ринкових відносин перенасичене робочою силою. За підрахунками спеціалістів, потенціальний надлишок її — надзайнятість — становить 18—20 відсотків. Це означає, що з кожним роком процеси вивільнення робочої сили торкатимуться все більшого числа людей і цілих колективів, інтереси яких можуть і не збігатися. Головне завдання системи захисту від безробіття в цих умовах — боротьба із соціальним утриманством, стимулювання людини до пошуків роботи і перенавчання, а також надання їй необхідної при цьому допомоги.

В цілому безробіття, як економічне і соціальне явище ринкової економіки, є виявом відносного перенаселення, появою відносно зайвих людей. Проте це не абсолютне перенаселення, а тільки відносно потреб у робочій силі для прибуткового ведення підприємницького господарства.

Використана література

Базилевіч В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка. – К., 1998.

Вовканич С. Структура та особисті мотивації зайнятості// Економіка України. – 2002. - № 3 – с. 43-51

Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. – К., 1998.

Економіка України за січень-лютий 2004 року// Урядовий кур‘єр. – 2004. – 25 березня

Закон України “Про зайнятість населення” від 19 березня 1992 року

Мочерний С. Основи економічних знань. – К., 2001.

Наєнко А. Регулятивна роль цінностей в адаптації системи зайнятості населення до ринкового середовища. – Львів, 1999.

Основи економічної теорії: політ економічний аспект. – К., 2001.

Петюх В. Ринок праці та зайнятість. – К., 1997.

Праця України 2002. – К.: 2003, - 433 с.

Точений В. Економічна теорія. – К., 2001.