рівень участі людини у громадському житті;—
спрямованість і вибірковість видів діяльності, з різноманітних видів діяльності людина обирає ті, що відповідають її можливостям та уподобанням;—
стійкість обраних видів захоплення, наприклад, інженер може бути водночас театралом або спортсменом;—
співвідношення (активного, пасивного) споживання й продукування культурних цінностей.
Висновок
Можна виділити декілька тенденцій в нинішній культурі ситуації, що склалась в Україні Піча В.М. Соціологія. – К., 2000. – С. 142:
- деідеологізація культури і ліквідація державної монополії на культуру;
- приватизація і комерціалізація культури;
- зростання інтересу до історичної культурної спадщини, в тому числі до релігії і церкви;
- посилення культурно-комунікативної апатії, послаблення інтересу до читання на користь візуальних, видовищних форм (телебачення, відео), значне зниження відвідувань театрів, кінозалів, музеїв, бібліотек;
- зростання в побуті елементів антикультури (наркоманії, злочинності, корупції, рекету, проституції, порнографії, патологічних нахилів тощо);
- особливу занепокоєність викликає стан української мови, українського книгодрукування, бібліотечної справи, кіномистецтва.
Отже, культура не лише поступово стає для соціологів головним інструментом пояснення поточних соціокультурних трансформацій, але й важливою передумовою соціально-економічного зростання суспільства, мірою соціального прогресу чи регресу.
Список використаної літератури
Дворецька Г.В. Соціологія. – К., 2002. – 472 с.
Піча В.М. Соціологія. – К., 2000. – 248 с.
Радугин А.А., Радугин К.А. Социология. – М., 1997. – 468 с.
Соціологія. / За ред. В.Г. Городяненка. – К., 2002. – 560 с.
Соціологія. / За ред. В.І. Воловича. – К., 1998. – 738 с.
Соціологія: короткий енциклопедичний словник. / Під заг. Ред. В.І.Воловича. – К., 1998. – 736 с.