По цьому параметру лідирують громадяни Великобританії. Якщо більшість німців після одержання ступеня повертається (близько 75%), то в британців цей показник лише близько 30%. Греція знаходиться десь у середині між Німеччиною і Великобританією (повернення близько 60%).

Спостерігаються істотні розходження і по сфері занять. Приміром, серед британців (Ph.D) у США залишилися 73% представників технічних наук, у порівнянні з 65% у суспільних науках і 60% у фізичних науках. Цікаво відзначити і те, що в 1996 році 1000 новоспечених Ph.D., що заснували власні підприємства в США, були європейцями.

Ключове розходження між США і Європою полягає в різному авторитеті наукових центрів. Дійсно, європейські науково-дослідні інститути можуть у деяких областях працювати краще чим США, але ці інститути не мають притягальну силу, що могла б перетворити їх у світові центри притягання у своїх областях. Європейські університети, наприклад, незважаючи на відсутність плати за навчання, залучають менше іноземних студентів, чим університети США.

Наукова привабливість, у свою чергу, робить стимулюючий ефект на усі взаємозалежні сфери діяльності, підвищуючи привабливість регіону для вчених. Приплив аспірантів, дослідників на пост-докторські стажування і ведучих дослідників - усе це забезпечує країні-реципієнту нагромадження знання, що ще більше підсилює її перевагу перед конкурентами. Відповідно до доповіді Zucker, Darby, and Armstrong (1994), для середньої фірми 5 статей дослідників фірми в співавторстві з відомим ученим приносять фірмі в середньому ~5 нових розробок, 3,5 нових продукти на ринку і 860 робочих місць.

Вважалося, що НТ сектор у США відчуває дефіцит персоналу. У результаті висловлювалися побоювання, що США "досуха викачають" НТ персонал з інших країн. Однак ця точка зору була піддана критиці в ряді американських робіт, автори яких обвинувачували фірми компанії НТ сектора в тім, що вони воліють брати на роботу іноземних інженерів із країн, що розвиваються, оскільки ті згодні на більш низьку оплату, у порівнянні з американськими колегами тієї ж кваліфікації. На симпозіумі "Міграція іноземних вчених і інженерів у США", організованому Sloan Foundation у 1997, були висловлені наступні положення. Професор Піл Онг (Paul Ong) з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (UCLA) виявив, що інженери-іммігранти оплачується приблизно на 30% нижче, ніж їхні місцеві колеги. Крім того, виконаний Р. Мэтлоффом (Norman Matloff) з UCLA аналіз кадрової політики в корпорації Microsoft знайшов, що корпорація реально надає роботу щорічно лише 2% з ~120000 бажаючих, що навряд чи може розглядатися як показник гострого дефіциту кадрів.

На тім же симпозіумі доповідалися результати ще одного аналізу, виконаного в США Р. Захером (Robert Zacher) з Гарвардської Смітсоновської обсерваторії. Аналіз показав, що США тепер готує двох Ph.D на кожну наявну вакансію. Представники Служби імміграції і натуралізації в зв'язку з цим вважають, що промисловому лобі буде важко в майбутньому домогтися збільшення квот для іноземних робочих чи подальших послаблень в імміграційній політиці. Відношення в США до цієї проблеми, здається, змінилося. Попит на іноземний кваліфікований персонал усе більше зв'язується тепер з пошуком дешевої робочої сили, а не реакцією на дефіцит кадрів.

Імміграційна політика такого типу, однак, звичайно має на меті приплив дешевої робочої сили з країн з більш низьким життєвим рівнем, чим країни ЄС. Значне місце серед постачальників такої робочої сили займають країни СНД і серед них Україна з її значним потенціалом.

"Відтік розуму "в нашій країні почався у 20-х роках нашого століття. Цьому сприяли певні причини, які різноманітні і багатогранні. Але можливо відокремити головні причини, що стосуються еміграцій наших вчених та спеціалістів (рис. 3.4).

По-перше, це все більше і більше зниження в нашому суспільстві соціального статусу вченого і спеціаліста, результатів праць та робіт, які до того ж не знаходять кінцевого застосування.

По-друге, прагнення покращити своє матеріальне положення, оскільки наші вчені та спеціалісти самі бідні у світі.

Середня заробітна платня нашого професора провідного інституту складає менш 100 дол. А середня заробітна плата професора навіть непровідного американського університету за академічний рік, перевищує 50 тис. дол.

Рис. 3.4. Головні причини "Відтоку розуму" в нашій країні Пирожков С. Зовнішня міграція України: причини, наслідки, стратегія. - К. -1997-С.22.

По-третє, велика можливість реалізувати свої ідей та знання. За статистичними даними нашої країни 5 млн. робітників, які зайняті у сфері розумової праці, лише 5 - 10% використовують свої можливості.

В-четвертих, наша національна і релігійне нетерплячість. Якщо по відношенню релігійних спонук положення в останні роки поліпшилось, то національна напруга навпаки підвищилась. Кількість опитаних осіб єврейської та грецької національності відповіли, що вони емігрують по національним і культурним мотивам.

І останнє, ріст безробіття серед спеціалістів в останні роки. Так, наприклад, невелика кількість випускників вищих закладів змогла здобути працевлаштування.

Існує інша класифікація причин "Відтоку розуму". Зрозуміло, що на перше місце виноситься нестабільне економічне становище нашої країни. Молода частина населення хоче реалізувати себе, її рівень потреб більше просунутий і в неї є ще досить значний період часу до старіння, щоб адаптуватися до нового середовища