той час як міграція в регіон повинна бути зв'язана з рівнем безробіття негативно (див. роботи [16, 22]).
Зовсім інакше обстоїть справа з міграцією робочої сили в рамках власне індустріальних країн, у яких є можливість вибору і конкретної професії, і конкретної роботи. Здається, у традиційних підходах до проблеми відчувається явний перекіс убік «класовості» і «об'єктивності» – замість аналізу конкретної ситуації, що складається в процесі спілкування людей у сфері міжнародно –трудової діяльності.
Можна зрозуміти причини міграції трудового населення з країн, що розвиваються, у розвиті чи міграції з менш економічно розвитих європейських країн у більш індустріально розвиті – з Туреччини, Іспанії, Португалії в Англію, Францію, ФРН, Бенілюкс, Скандинавію і т.д. Але які економічні основи діють на міграцію населення між США і Канадою, Англією і США, у переміщеннях величезної маси людей між країнами ЄС, тобто між економічно розвитими країнами, що знаходяться на «одно-порядковому рівні» з погляду соціальних, культурних, побутових умов життя населення? Як видно, є такі фактори, не завжди економічні, котрі впливають на міграційні процеси. Це фактори гуманітарного, культурного, екологічного, психологічного, правового порядків [5, 10, 14]. Вони будуть підсилюватися в міру вирівнювання рівнів соціально-економічного розвитку країн, зміцнення інтеграційного потенціалу, а в першу чергу в країнах ЄС, і – саме головне, – коли проблема пошуку хліби насущного перестане бути першочерговою проблемою. Усе це робить проблему міжнародної міграції робочої сили в розвитих країнах складною, зв'язаною не тільки з власне економічними факторами, але і зростаючим значенням таких понять, як «соціальний комфорт», соціально-політичні умови, соціально-культурні, психологічні і т.д.
Масова міграція стала одним з характерних явищ життя світового співтовариства другої половини ХХ століття. Міжнародна (зовнішня) міграція існує в різних формах: трудовий, сімейної, рекреаційної, туристичної й ін. Міжнародний ринок робочої сили охоплює різнонапрямлені потоки трудових ресурсів, що перетинають національні границі. Міжнародний ринок праці поєднує національні і регіональні ринки робочої сили. Міжнародний ринок праці існує у формі трудової міграції.
На початок 1995 р. у світі нараховувалося більш 35 млн. трудящих-мігрантів проти 3,2 млн. у 1960 р. [10]. Якщо вважати, що на кожного трудящого-мігранта приходиться 3 утриманці, то чисельність мігруючого населення в середині 90-х років перевищує 100 млн. чоловік.
Міжнародний ринок робочої сили існує поряд з іншими світовими ринками: наприклад, товарів і послуг, капіталу. Робоча сила, переміщаючи з однієї країни в іншу, пропонує себе як товар, здійснює міжнародну трудову міграцію.
Істотним економічним фактором, що визначає міграцію робочої сили, є наявність органічного безробіття в деяких країнах, насамперед, слабко розвитих. Важливим фактором міжнародної трудової міграції є вивіз капіталу, функціонування міжнародних корпорацій. Транснаціональні корпорації сприяють з'єднанню робочої сили з капіталом, здійснюючи або рух робочої сили до капіталу, або переміщають свій капітал у регіони з надлишками трудових ресурсів.
Розвиток засобів транспортного зв'язку, у свою чергу, сприяє істотному розвитку міжнародної трудової міграції.
Основу міграційних потоків складають робітники, у меншому ступені, службовці.
Міжнародна трудова міграція спочатку виникає як стихійне явище, але поступова держава охоплює її своїм регулюванням. Разом з тим до останнього часу в міжнародній трудовій міграції зберігається значний елемент ринкової стихії.
У середині ХІХ століття було відзначено саме значне явище в історії сучасної міграції населення. У 40-і роки ХІХ сторіччя відбувся вибух еміграції з Ірландії в США, унаслідок т.зв. «картопляного голоду»
Широкомасштабна міграція на початку 80-х років ХІХ в. з Італії і країн Східної Європи в США була зв'язана з падінням цін на європейську пшеницю. Потік міграції різко сповільнився внаслідок погіршення економічної кон'юнктури в США і знову набрав силу в ході економічного пожвавлення.
Причинами широкомасштабної міграції робочої сили стали аграрне перенаселення в деяких європейських країнах, безробіття, більш сприятливі умови роботи в США і, звичайно, сприятливі умови для широкого розвитку власної справи, підвищенням рівня життя.
Нова хвиля міграції з Європи в США відзначена в 20-і роки. До вже згаданих причин варто додати труднощі післявоєнного життя в Європі.
Після 2-й світової війни відзначають три нових потоки в міграції робочої сили в США. По-перше, це «відплив умів», стійкий потік висококваліфікованих фахівців і членів їхніх родин у Північну Америку. По-друге, потоки біженців з Угорщини (1956 р.) і з В'єтнаму (1974-1975 р.). По-третє, самим великим потоком цього періоду є наплив робочої сили з Мексики і країн Карибського басейну.
Якщо в перших двох випадках причини були головним чином політичні, переселенські, то в останньому випадку – чисто економічні.
Міжнародний поділ праці як вища ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці між країнами, що передбачає стійку концентрацію виробництва визначеної продукції в окремих країнах, передбачає наявність у різних країнах трудових ресурсів різного обсягу і кваліфікаційного складу [14]. Широке трактування міжнародного поділу праці як відокремлення окремих видів людської діяльності необов'язково має на увазі його наступну кооперацію – заснований на міжнародному поділі праці стійкий обмін між країнами продуктами, виробленими ними з найбільшою економічною ефективністю. Але якщо така кооперація здійснюється, то відбуватися вона може в двох формах: міжнародного обміну товарами (міжнародної торгівлі), здійсненими на основі поділу праці, або на основі міждержавного переміщення самої праці – міжнародної трудової міграції.
Розрізняють внутрішню міграцію робочої сили, що відбуває між регіонами однієї держави, і зовнішню міграцію, що торкається кілька країн. Наука міжнародної економіки займається зовнішньою міграцією робочої сили і її економічних причин. Основні поняття, використовувані при вивченні проблем міжнародної міграції [14, 15]:
Міграція робочої сили – переселення працездатного населення з