Як показало дослідження, в Україні один з найвищих у Європі відсоток розводів, а також дитяча смертність - більше 11 дітей на 1000 немовл. Одним з найнижчих серед європейських країн є відсоток українських дітей, породжених поза шлюбом. В Україні таких дітей нараховується 18%, той час як, наприклад, в Ісландії, Швеції й Естонії більше половини маляти народжується не в офіційних шлюбах.

В Україні існують всі ознаки демографічної кризи. Про це свідчить скорочення чисельності населення, зниження тривалості життя і стрімке падіння народжуваності, – відзначається в матеріалах Кабінету Міністрів України "Демографічна криза в Україні: ЇЇ причини і наслідки".

У матеріалах також вказується, що демографічна ситуація в Україні залишається складною і несприятливою для майбутнього розвитку держави. Відсутні об'єктивні підстави для призупинення існуючої тенденції скорочення загальної чисельності населення. Уряд переконаний, що в подібній ситуації напрямку демографічної політики держави повинні направлятися на підвищення рівня і якості життя населення. Необхідно сконцентрувати зусилля на рішенні поточних і стратегічних завдань – економічному забезпеченні поновлення населення, належному соціальному захисту родин з дітьми й обличчя похилого віку, поліпшенні екологічної ситуації, зниженні виробничого і побутового травматизму, популяризації здорового способу життя (зниженні масштабів паління, формуванні культури вживання алкогольних напоїв), забезпеченні приступності якісної медичної допомоги й освіти.

Разом з тим в уряді переконані, що практично при будь-якому варіанті демографічного розвитку Україну очікує:

скорочення загальної чисельності населення країни; посилення демографічного старіння і відповідний ріст співвідношення кількості осіб пенсійного і працездатного віку; демографічна деградація окремих сільських місцевостей і депресивних територій; істотна зміна етнічної структури населення. Крім того, у матеріалах відзначається, що в 1989-1999 роках щорічно майже на 20 тисяч скорочувалося число немовлят. А якби народжуваність протягом 1989-2001 років залишалася на рівні 1989 року, за цей період могло б народиться на 2,3 млн. більше, ніж фактично. При цьому відзначається, що зростання кількості немовляти в 2002 році вселяє деякий оптимізм вперше після 1986 року.

За даними перепису населення 2001 року чисельність населення України складає 48457,1 тис. чоловік, а максимальна кількість людин бути зафіксовано під час перепису 1993 року – 52244,1 тис. чоловік.

На 1 березня 2003 року чисельність населення України склала 47,922 млн., скоротивши за місяць більш ніж на 30 тис., повідомляє Державний комітет статистики.

Чисельність міського населення на 1 березня склала близько 32,3 млн., сільського – удвічі менше - 15,64 млн. Найбільш населений регіон України – Донецька область, тут проживає 4,76 млн. чоловік. Населення Києва складає 2,62 млн. чоловік.

У січні-лютому в Україні народилося 65 тисяч чоловік, умерло – 143 тисячі. Таким чином, природний приріст населення на 1 березня зменшився більш ніж на 78 тисяч чоловік. Скорочення чисельності населення відзначалося у всіх регіонах України.

У перші два місяці нинішнього року було 37763 реєстрацій шлюбу і 26976 розводів. 6396 чоловік у січні-лютому в'їхали в Україну, за цей період залишили країну 9278 чоловік - негативне міграційне сальдо складає 2882 чоловік. Слід нагадати, що до 2001 року останній раз загальний перепис в Україні проводилася в рамках всесоюзного (у СРСР) - у 1989 році. За його даним, в Україні проживало 51,45 млн. чоловік.

ВИСНОВОК

Державна програма розглядає реформування системи статистичного вивчення демографічних явищ як один з основних програмних напрямків. Ставиться мета: «...перебудувати методи збору інформації та реалізувати комбінований підхід, відповідно до якого великі і середні облікові одиниці усіх регіонів будуть обстежені з використанням суцільного методу обліку.

Статистичне дослідження демографії забезпечує одержання необхідних даних про кількісні значення тих чи інших показників і, природно, повинне змінюватися відповідно до вимог системи статистичних спостережень демографічних явищ.

По перше, як це передбачається у державній програмі реформування статистики, необхідне створення системи регістрів, субрегистров і банків даних, що дозволяють накопичувати, актуалізувати і відповідним чином трансформувати базову демографічну інформацію, необхідну для застосування методично складних методів досліджень.

По друге потрібно вирішувати проблему якості первинної статистичної демографічної інформації. Вплив помилок на кінцевий результат досліджень незмірно зростає, тому на вивірку первинних даних затрачаються великі кошти. Незважаючи на всю психологічну складність, необхідно розглянути питання про супровід публікацій демографічних статистичними даних, з посиланнями на їхню точність. Повинне прийти розуміння: без посилань на точність - немає статистичних даних.

Програмний підхід дозволить проводити цільовий комплекс заходів щодо удосконалювання системи статистичних досліджень демографічних явищ: насамперед формування на базі системи статистичних показників переліку найважливіших заходів і простеження за ходом їх реалізації, розробка методики обчислення найважливіших показників, що враховуються при проведенні переписів, одноразових, вибіркових і монографічних обстежень.

Показники повинні бути максимально орієнтовані на методологію, застосовувану для міжнародних статистичних зіставлень, а також вільними від кон'юнктурних нашарувань періоду застою.

ЛІТЕРАТУРА