Кількість осіб

Число прибулих | Число вибулих | Сальдо міграції

Всі напрямки міграції | 790 453 | 873 066 | -46 613

У межах України | 736741 | 736 741

Внутрішньо регіональна міграція | 461 880 | 461 880

Міжрегіональна міграція | 274 861 | 274 861

Міждержавна міграція | 53712 | 100 325 | -46 613

Країни СНД | 49302 | 55 193 | -5891

Країни Балтії | 445 | 221 | 224

Країни далекого зарубіжжя | 3965 | 44911 | -40 946

У 2001 році спостерігається збільшення кількості працездатного населення, яке вибуло з території України, в наслідок чого Україна має від'ємне сальдо міграції (- 46 613 особи). Найбільша частина населення мігрувала до країн далекого зарубіжжя (44 911 особа), найменша частина - до країн Балтії (221 осба). Щодо країн СНД, то протягом 2000 року з України виїхало 55 193 особи, а в'їхало 49 302 особи. Спостерігається також внутрішньодержавна міграція працездатного населення, але вона не впливає на сальдо міграції країни, тому що населення не перетинає межи України.

Якщо розглядати міграційний процес у розрізі регіонів нашої країни, то найбільша кількість громадян виїхали з Донецької області (11,4 тис. осіб), Республіки Крим (9,6 тис. осіб). Дніпропетровської області (7,6 тис. осіб), міста Києва (7,1 тис. осіб) та з Харківської області (6,6 тис. осіб) ( див. додаток Б). Як бачимо в основному виїжджають з найбільш розвинутих регіонів нашої держави, де діє велика кількість професійних вищих закладів, які готують молодих спеціалістів, так необхідних Україні. Найменша кількість мігрантів у Тернопільській та Івано-Франківській областях, відповідно 0,6 тис. осіб і 0,9 тис. осіб. Повертаються до дому лише половина тих хто виїхали за кордон.

3. Соціально-економічні ефекти інтелектуальної міграції

Використання трудових ресурсів, які мігрували з інших країн, в розвинених країнах використовуються певною мірою досить вдало. Розглянемо на прикладі Сполучених Штатів, так як саме вони є основним споживачем іноземних трудових ресурсів, і в тому числі інтелектуальних.

За умовними розрахунками, чистий виграш для США від залучення одного "середнього" вченого-гуманітарію складає близько 320 тис. дол., вченого в області суспільних наук - 253 тис. дол., інженера - 265 тис. дол., лікаря - 664 тис. дол. Злотін Х. Тенденція міжнародної міграції з 1965 року; про що свідчать наявні дані// Проблеми міграції. - 1999. - №2. - С 5-27.

Збільшуючи, наприклад, допомогу в навчанні та підготовці спеціалістів (кількість іноземних студентів та аспірантів з країн, що розвиваються з кожним роком збільшується), у той самий час розвинені країни Заходу в ще більших масштабах сприяють "Відтоку молодого розуму". В останні роки кількість іноземних спеціалістів, які залишаються в США після завершення навчання в американських вузах, складало приблизно 40% Там же. – С.6. .

Прибуток, який отримується в наслідок експлуатації "чужого розуму" Канадою, в 7 разів більше обсягів її допомоги країнам, що розвиваються. У Великобританії вигода від залучення іноземних спеціалістів у 3 рази перевищує розміри її допомоги молодим державам Азії та Африки.

В той же час країни, що розвиваються та постсоціалістичні країни, витрачаючи на підготовку фахівців власні ресурси, не отримують взамін належної віддачі. Отже, проблема інтелектуальної міграції стоїть гостро перед багатьма країнами, в тому числі і перед Україною. Серед причин, які відіграють основну роль у такого роду міграції можна виділити економічні причини та причини психологічного плану (неможливість самореалізація). Врегулювати цю проблему можна лише підвищивши статус вітчизняної науки, та працівників інтелектуальної сфери. Просте обмеження на еміграцію висококласних фахівців лише підвищить рівень нелегальної міграції, який в Україні і без того високий.

ВИСНОВКИ

На даному етапі розвитку суспільства, трудова міграція набуває вся більших масштабів, і все більше торкається не лише некваліфікованих працівників, але й висококваліфікованих кадрів. Поняття "Відтік розуму" можна визначити як безповоротну або дуже тривалу еміграцію висококваліфікованих спеціалістів. "Відтік розуму" з країни може привести до жахливих наслідків, починаючи з економічних проблем і закінчуючи деградацією населення. Для запобігання негативних наслідків трудової міграції необхідне втручання з боку держави.

"Відтік розуму" спостерігається вже з початку 20-х років. Основною країною – приймачем висококваліфікованих кадрів є США і в меншій мірі - Країни Західної Європи.

"Відтік розуму " в нашій країні сприяли певні причини, які різноманітні і багатогранні. Але можливо відокремити головні причини, що стосуються еміграцій наших вчених та спеціалістів:

зниження соціального статусу спеціаліста і вченого;

покращення матеріального положення

можливість реалізувати свої ідеї і наукові праці;

релігійні ті культурні спонукання; підвищення рівне безробіття.

Наслідки "Відтоку розуму" з країни:

1. економічні проблеми;

2. політичні проблеми;

3. соціокультурні проблеми;

4. демографічні проблеми та інші.

Наслідки використання "сірого капіталу" для розвинених країн більш позитивний. Наприклад, за умовними розрахунками, чистий виграш для США від залучення одного "середнього" вченого-гуманітарію складає близько 320 тис. дол., вченого в області суспільних наук - 253 тис. дол.., інженера - 265 тис. дол.., лікаря - 664 тис. дол..

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Евгений С. Трудова міграція громадян України до Російської Федерації та її вплив на українсько-російські відносини // Проблеми міграції .-1999.-№1.-С 34-48.

Злотін Х. Тенденція міжнародної міграції з 1965 року; про що свідчать наявні дані// Проблеми міграції. - 1999. - №2. - С 5-27.

Ионцев В. А. Мировые миграции. - М.: Знание. - 1999. - 264с.

Пирожков С. Зовнішня міграція України: причини, наслідки, стратегія. - К.-1997-122с.

Прибуткова І. Сучасні міграційні процеси: теоретико-методологічні аспекти досліджень// Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1999. - №