Реферат
Україна в процесах трудової міграції
ПЛАН
ВСТУП
1. Динаміка і структура міжнародної міграції робочої сили в Україні
2. Україна в системі нелегальної міграції робочої сили
3 Напрямки вдосконалення міграційної політики в Україні
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
В останні роки посилюються інтеграційні процеси в усіх сферах міжнародної діяльності, в тому числі і в процесах обміну трудовими ресурсами. Проте самі ці процеси далеко не однозначні і сповнені протиріч. Головним з протиріч розвитку сучасної цивілізації є існування двох протилежних тенденцій: створення різного роду блоків, об’єднань з великою відкритістю економік держав всередині блоків, і подальшим ростом замкнутості таких блоків відносно сторонніх країн, що означає посилення регіоналізації на противагу інтеграційному процесу. Через це всередині таких блоків робоча сила відзначається великою мобільністю, в той час як на шляху зовнішніх по відношенню до таких блоків трудових ресурсів створюються численні перешкоди у вигляді квот, обмежень тощо. Така ситуація породила поряд з офіційною системою міжнародної трудової міграції досить потужну аналогічну систему нелегальної трудової міграції.
В усіх без винятку країнах з перехідними економіками (та й у всіх країнах взагалі) сьогодні йде інтенсивне дослідження всіх аспектів інтеграції в глобальну економічну систему в тому числі і в світовий ринок трудових ресурсів. Як свідчить світовий досвід (Греція, Португалія) нехтування міграційними процесами може призвести до негативних наслідків – депопуляції населення. Через це дослідження стану розвитку світового ринку трудових ресурсів і загальних тенденцій міжнародної міграції робочої сили є надзвичайно злободенними. Це і визначає актуальність теми даної роботи. Окремо слід вказати, що в силу свого географічного положення Україна знаходиться на перехресті потоків нелегальної міграції з різних регіонів світу до Західної Європи, що зумовлює актуальність окремого вивчення і цього виду трудової міграції. Вивчення причин, напрямків та тенденції цього виду міграції дозволить виробити ефективні контрзаходи такому руйнуванню наукового потенціалу країни.
Метою даної роботи є вивчення сучасного стану та тенденцій розвитку глобальної системи міжнародної міграції трудових ресурсів та місця, яке займає в ній Україна.
1. Динаміка і структура міжнародної міграції робочої сили в Україні
За роки незалежності України дуже активізувалися процеси трудової міграції, зокрема міждержавної. В середньому на строк від 1 місяця до 1 року за кордон виїжджають на заробітки близько 5 млн. чол. Останнім часом виїзд відбувається не тільки з міст, а також із сільської місцевості, особливо прикордонних областей. Як правило, покидають свою домівку особи в найбільш активному віці - 35-40 років, більш як половина з них (60-65%) - це чоловіки. По суті, йде масштабний експорт праці. Вітчизняна наука ще не звернула належної уваги на це явище, з усіма його позитивними і негативними особливостями, і не виробила якихось конструктивних рекомендацій. А потреба в них - величезна.
На заробітки до країн СНД виїжджають переважно представники робітничих професій - шахтарі, будівельники, водії, трудівники сільського господарства, до країн далекого зарубіжжя - висококва-ліфіковані фахівці (науковці, програмісти, перекладачі), моряки, молодь, яка має вищу освіту і розраховує на роботу в сфері послуг. Найбільше трудових мігрантів з України працює в Росії , Греції, Чехії, Словаччині, на Кіпрі, в Німеччині, Швейцарії.
Один з головних спонукальних мотивів міграції - вищий рівень заро-бітної плати в країнах прибуття. Зокрема, на сільськогосподарських і підсобних роботах, на яких зайняті мігранти з села, він вищий у 2-3 рази, в будівництві, на автотранспорті та у сфері послуг - у 10-12 разів, на морському транспорті, у програмуванні, в освіті, охороні здоров'я - від 15 до 40 разів. У цілому, за експертними розрахунками, середньомісячні доходи громадян, які працюють за кордоном, становлять понад 2 млрд. грн., що дорівнює третині номінальних грошових доходів всього населення країни за рік.
Міждержавна трудова міграція має чимало позитивних сторін: вона допомагає сім'ям мігрантів виживати у складний період переходу до рин-кової економіки, майже вдвічі знижує рівень безробіття на українському ринку праці, який сьогодні сягає, за офіційними даними, 4,3%, а з ураху-ванням прихованого безробіття він насправді є набагато вищим.
Опитування 1025 респондентів з Києва, Севастополя, Харкова, Одеси, Маріуполя, Краснодона та інших міст, які бажають виїхати за кордон, показало, що за індексами потенціальної міждержавної трудової міграції можна виділити такі соціально-статусні категорії: високо-кваліфіковані робітники, самозайняті громадяни, випускники вузів, науковці, вчителі, медичні працівники, спеціалісти і службовці підприємств, безробітні, керівники підприємств та їхніх підрозділів, підприємці, державні службовці Гнидибенко І. Проблеми трудової міграції та їх вирішення // Економіка України. – 2001. -№4. С.21..
Серед груп населення, виділених за рівнем освіти, найбільш схиль-ними до міждержавної трудової міграції є особи із середньою про-фесійною освітою - 30%, з вищою - 22,5%, із середньою спеціальною -18,4%, із середньою - 14%, з неповною середньою освітою - 7,4% ( Рис.1.1).
Рис.1.1. Структура мігрантів українців за освітнім рівнем Побудовано згідно даних: Гнидибенко І. Проблеми трудової міграції та їх вирішення // Економіка України. – 2001. -№4. С.19-22.
Безробітні, студенти і працівники підприємств перевагу віддають тим посередникам, які вже самі працювали за кордоном (61,5- 68,8%), держа-вні службовці довіряють засобам масової інформації (75,0%), кваліфіко-вані робітники - тим і іншим (50,0 і 45,8%), керівники - приватним бюро (100,0%), підприємці - приватним бюро та публікаціям у мас-медіа (по 50,0%), самозайняті - засобам масової інформації (71,4%), вчителі, меди-чні працівники покладаються на тих, хто вже працював за кордоном (40,0%), та на відомості з Інтернету (30,0%).
Орієнтовні очікування щодо середньомісячного заробітку за кор-доном