навіть небажаними для самих реформаторів.
Вебер проводить морфологічний розбір слова „покликання” в німецькій і англійській мовах. Це слово вперше з'явилося в Біблії і далі воно знайшло своє значення у всіх світських мовах народів, що сповідають протестантизм. Нове в цьому понятті те, що виконання обов’язку в рамках „мирської” професії розглядається як найвища моральна задача людини. У цьому твердженні знаходить підтвердження центральний догмат протестантської етики в противагу католицизму, що відкидає зневагу до мирської моральності з висот чернечої аскези, а пропонує виконання „мирських” обов’язків так, як вони визначені для кожної людини його місцем у житті. Тим самим обов’язок стає його покликанням, отже декларується рівність усіх професій перед Богом. Це має наступний вигляд: „...виконання „мирських” обов’язків є за будь-яких обставин єдиним засобом бути подібним до Бога, що це диктується божою волею і що тому всі дозволені професії рівні перед Богом”. Це одна з найважливіших ідей, створених ще Реформацією.
Основні значимі догмати протестантизму:
.Людина споконвічно грішна.
До початку життя усе визначено.
Знак про те, врятований ти чи ні можна одержати лише удосконалюючись у своїй професії.
Слухняність перед владою.
Заперечення переваги аскетичного обов’язку над мирським.
Примирення зі своїм місцем у світі.
Протестантизм характеризується такими особливостями:
відсутнє принципове протиставлення духовенства мирянам;
відмова від складної церковної ієрархії;
спрощений культ;
відсутність монашества;
відсутній культ Богородиці, святих, ангелів, ікон;
кількість таїнств зведено до двох – хрещення і причастя.
Достатньо наочно демонструють суть протестантизму такі постулати, а саме: незрозумілим, і навіть шкідливим вважається споглядання, в усякому випадку тоді, коли воно здійснюється, завдаючи шкоди професійній діяльності. Бо споглядання менш потрібно Богові, ніж активне виконання його волі в межах своєї професії. Якщо Бог вказує шлях, йдучи яким можливо без докорів своєї душі й не шкодячи іншим законним способом заробити більше, ніж на якомусь іншому шляху, і обирається менш доходний шлях, тоді тим самим перешкоджається здійсненню однієї з цілей покликання людини, людина відмовляється бути управляючим Бога і приймати дари його для того, щоб мати можливість застосувати їх на благо Йому, коли Він того забажає. Для Бога слід працювати й збагачуватись.
Всюди, де осідало пуританське світовітчуття, воно за всіх умов сприяло встановленню буржуазного раціонального з економічної точки зору способу життя, що звичайно має незмінно більше значення, ніж звичайне стимулювання капіталовкладень.
Одним з конструкційних компонентів сучасного капіталістичного духу, на думку автора видатного твору з соціології, є раціональна життєва поведінка на основі ідеї професійного покликання, що вийшла з духу християнської аскези.
Протестантська церква скасувала викуп гріхів. Взаємини Бога і людини були визначені гранично жорстко – є обрані і є необрані, змінити нічого не можна, але можна відчути себе обраним. Для цього необхідно:
по-перше, ретельно виконувати свій професійний обов’язок;
по-друге, уникати насолод.
В сукупності це повинно забезпечити зростання багатства. Так з’явився підприємець нового гатунку (веберовский підприємець) – працьовитий, ініціативний, скромний у потребах, що любить гроші заради самих грошей.
2. Практика: скласти анкету соціологічного дослідження та її структуру.
Існує 5 методів отримання інформації:
опитування;
спостереження;
аналіз документів;
опитування експертів.
В свою чергу опитування ділиться на анкетування, інтерв’ю та соціометрію. Проводячи соціологічне дослідження за допомогою анкетування необхідно:
- визначитись з проблемою дослідження (виділити програму дослідження);
- сформувати мету дослідження;
- визначитись з об’єктом і предметом дослідження, носієм цієї інформації;
- сформувати письмове звертання дослідника до певної сукупності людей – респондентів з питаннями, зміст яких змальовує проблему, що досліджується;
- отримані анкети зареєструвати, статистично опрацювати відповіді на питання, логічно проаналізувати основні поняття, пояснити зміст і структуру широких понять;
- теоретично інтерпретувати отримані дані.
Анкетування використовується в ряді випадків, серед яких ті, коли предметом вивчення є елементи суспільної чи індивідуальної свідомості: потреби, інтереси, мотивації, настрої, цінності, переконання людей і т.п..
Так, темою даного соціологічного дослідження є сім’я. Анкета складається із загальних (допоміжних) і спеціальних (основних) питань. За допомогою загальних питань визначаються групи респондентів, формуються відомості про них. Спеціальні питання безпосередньо виходять з мети дослідження та інформують про ставлення респондентів до проблеми. Питання також можуть ділитися за географічним, демографічним, психографічним принципами та принципом поведінки. Питання бувають відкриті (повна відповідь) та закриті (коротка відповідь „так” чи „ні”.)
Потрібну відповідь обвести чи дописати свій варіант.
Загальні питання
Стать | ж | ч
Вік | до 18 років | 18-25 років | 25-40 років | після 40
Освіта | середня | середня-спеціальна | вища | декілька вищих
Релігія | християнство | іслам | індуізм | інша
Рівень доходу, грн. | 0-300 | 300-600 | 600-1000 | більше1000
Соціальний прошарок | робітники | службовці | інтелігенція | селяни
Національність | українець | інша
Сімейний стан | одружений/ заміжня | неодружений/ незаміжня
Кількість дітей | немає | 1 | 2 | більше 2
Спеціальні питання
Вік, коли взяли шлюб | до 18 | 18-25 | 25-40 | після 40
Причини вашого рішення взяти шлюб | надати стосункам законного вигляду | народження спільної дитини | виправити фінансове становище | інша
Чи проживаєте ви разом з батьками в одній квартирі | так | ні
Чи спільний у вас бюджет з вашим чоловіком
/дружиною | так | ні
Чи позичаєте ви гроші у батьків | зрідка | іноді | часто | дуже часто
Наскільки часто ви можете собі дозволити піти повечеряти в ресторані | раз на місяць | раз на рік | скільки завгодно | не можу