Формування та укріплення сім’ї – непроста справа. Сім’я як і вся оточуюча дійсність розвивається через подолання ряду проблем об’єктивного і суб'єктивного характеру. Серед проблем можна назвати: скорочення народження та падіння приросту населення України, збільшення чисельності жінок у порівнянні з чисельністю чоловіків, зменшення середнього розміру сімей і збільшення смертності, падіння виробності праці в суспільному і досить низький рівень виробності в домашньому господарстві, зростаючі потреби сім’ї та обмеження спроможностей їх задоволення та ін., легковажне відношення до шлюбу та сім’ї, міф про особливі якості чоловіка у порівнянні з жінкою, забування принципів честі, цинізм і пияцтво, відсутність самодисципліни і полова розпуста, високий процент числа розводів (розпадається кожний третій шлюбний союз).

Про зниження репродуктивної функції сім’ї свідчить тривале розповсюдження малодітності. Проблеми народжуваності полягають не просто в її зниженні, а саме в зниженні до малодітності (одна – дві дитини, що недостатньо для збереження відтворення населення). В сучасних умовах на більшій частині території України (приблизно 80% населення) рівень народжуваності недостатній навіть для простого відтворення населення.

Зростання населення на територіях, де мешкає більшість молоді, відбувається здебільшого за рахунок відносно молодої вікової структури (а також за рахунок міграційного притоку молоді). А там, де демографічний потенціал вікової структури вичерпується, починається депопуляція.

Про подальші перспективи народжуваності можна судити не на основі простої екстраполяції (тобто висновків, отриманих із спостерігання за однією частиною) існуючих тенденцій, а на основі результатів всієї суми досліджень репродуктивної поведінки, проведених в Україні, Росії, Білорусії та інших державах. Причини зниження народжуваності інтернаціональні, породжені позасімейним характером індустріальної цивілізації. Вони пов’язані із втратою сім’єю перш за все виробничої функції, а потім і деяких інших (передача досвіду від батьків до дітей, забезпечення в старості та ін.).

Демографічна (і соціальна) політика в Україні поки що представляє безсистемний набір допомог і пільг, розмір яких визначається не потребами, а можливостями державної казни. В результаті допомоги та пільги при всій їх корисності для сімей є неефективними, вони не змінюють демографічних тенденцій. Настає час змінювати стратегію соціальної (і демографічної політики). Від політики допомог потрібно переходити до політики доходів. В ідеалі потрібно прагнути до того, що ані пільги, ані допомоги не були б потрібні. Потрібно підняти престиж сімейного життя, домашніх занять, підвисити роль матері й батька.

Сучасна сім’я виступає сферою формування і ареною практичного прояву політичних ідеалів, поглядів, інтересів людини. В сім’ї і через сім’ю формуються первісні ціннісні орієнтації та соціальні установки дитини, підлітка. Слід не забувати про те, що сім’я закладає основи відносин між близькими людьми, формує орієнтацію на трудову, суспільно-політичну діяльність людини. Багато проблем виховання морально, естетично зрілої людини вирішуються з великим трудом, тому що батьки часто не володіють ефективними засобами і методами розвитку свідомості і поведінки особистості. Тому цілеспрямоване, активне виховання дітей в сім’ї мінімальне основні сили і час батьків спрямовані на матеріальне забезпечення, але не на духовне формування і розвиток дітей. В сім’ї духовне спілкування батьків з дітьми зводиться до контролю за навчанням дитини в школі, а сам контроль до вияснення того, які оцінки отримують діти та ін.

Таким чином, основними функціями сім’ї є: функція відтворення населення; господарсько-побутова функція; виховна функція; функція організації і використання вільного часу, дозвілля.

Соціальні функції сім’ї відображають всі аспекти життєдіяльності сім’ї – демографічні, виховні, духовно-емоціональні та морально-психологічні.

Причини кризи сім’ї як соціального інституту суспільства частково пов’язані із специфічною історією розвитку України і мають більш загальний характер для всіх індустріальних держав, і є наслідком індустріальної цивілізації.

Перспективи сучасної демографічної ситуації потребують розробки цільової програми розвитку шлюбно-сімейних відносин і оптимізації процесів відтворення населення. Демографічна (і соціальна) політика в Україні поки що представляє безсистемний набір допомог і пільг, розмір яких визначається не потребами, а можливостями державної казни. Від політики допомог потрібно переходити до політики доходів. Сучасна сім’я виступає сферою формування і ареною практичного прояву політичних ідеалів, поглядів, інтересів людини, а також закладає основи відносин між близькими людьми, формує орієнтацію на трудову, суспільно-політичну діяльність людини. Ось чому, ця проблема – проблема сім’ї як соціального інституту – є настільки важливою.

2. ВИКОРИСТАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ ДЛЯ ОТРИМАННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Роль факторів, які впливають на стабільність сімейних відносин (на матеріалі сімей м. Херсона)

У Херсонській області на початку 90-х років виникла та продовжує поглиблюватись проблемна ситуація, пов’язана зі стабільністю сімей, особливо молодих. Зниження природного приросту населення, поява безпритульних дітей (від 3 до 14 років) – все це негативно впливає на економічний стан області. Назріла нагальна необхідність вивчення факторів, які впливають на стабільність сімейних відносин у Херсонській області, зокрема в м. Херсоні.

Мета соціологічного дослідження: проаналізувати стан сімейних відносин серед населення м. Херсона з метою встановлення факторів, які впливають на стабільність сімейних відносин.

Досягненню цієї мети підпорядковане вирішення ряду конкретних соціологічних завдань:

встановити повноту/неповноту сімей і проаналізувати конкретні причини утворення неповних сімей;

з’ясувати роль факторів безробіття та житлових проблем у процесі розпаду