визначити роль жінки у процесі стабілізації сімейних відносин.

Об’єкт дослідження: суперечності між потребою у факторах, які забезпечують стабільність сімейних відносин, і сучасним станом суспільства.

Метод дослідження: соціологічний експеримент як спосіб отримання інформації про кількісні та якісні зміни показників діяльності та поведінки соціального об’єкта в результаті впливу на нього певних факторів [7, с. 208].

Вихідні дані про об’єкт дослідження: у Херсонській області станом на 2002 р. чисельність населення складає 1211 тис. чол. Трудові ресурси складають 712,5 тис. чол. У сфері економічної діяльності зайняти 402,3 тис. чол. працездатного віку. Природний приріст населення у 2002 р. в порівнянні з 2001 р. склав лише 12,4 на 1000 осіб наявного населення, що в межах міста склало 6,7, у сільській місцевості – 5,7 чол. на 1000 осіб [8, с. 208].

На початок 2002 р. у Херсонській області зареєстровано 208,4 тис. сімей (з них 98 тис. у межах міста і 110,4 тис. у сільській місцевості). Серед них 28% неповних сімей (16% у межах міста і 12% у сільській місцевості). Крім тог, у формально повних сім’ях тимчасово відсутній один із членів сім’ї з причини виїзду на роботу за кордон або в інші регіони України. Кількість розлучень у цілому знаходиться на загальноукраїнському рівні (близько 4%), але щорічно зростає в середньому на 2,3%, починаючи з 1999 р., крім того не всі зруйновані сім’ї фіксують розлучення.

Таким чином, загальний стан сімейної ситуації в Херсонській області є нестабільним, прогноз – невтішним. Приріст населення є негативним. Стабільність сімей знаходиться в ситуації постійно діючої загрози.

Опис соціального експерименту: для виявлення певних факторів, які впливають на стабільність сімейних відносин у Херсонській області був проведений експеримент у м. Херсоні. Суть експерименту полягала в наступному. Було виявлено 100 сімей, в яких сімейні відносини знаходилися в нестабільному стані, були з’ясовані причини цього та вжиті необхідні заходи з послаблення дії факторів, які впливають на стабільність сімейних відносин.

Експеримент проводився впродовж року. Всі сім’ї були поділені на дві групи: в першій групі була вжита спроба усунення причин, які руйнують сім’ю, друга група сімей вважалася контрольною.

Підсумки експерименту:

Початок експерименту (поч. 2002 р.)

Експериментальна група | Контрольна група

Кількість сімей | Фактори, які впливають на стабільність сімейних відносин | Кількість дітей | Кількість сімей | Фактори, які впливають на стабільність сімейних відносин | Кількість дітей

50 | безробіття | відсутність житла | алкоголізм та інші сімейні проблеми | 50 | безробіття | відсутність житла | алкоголізм та інші сімейні проблеми

32 | 35

чол. | жін. | 11 | 7 | 47 | чол. | жін. | 12 | 3 | 48

12 | 20 | 11 | 24

В ході експерименту були створені умови для усунення зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на стабільність сімейних відносин. Була надана цілеспрямована допомога у працевлаштуванні членів сім’ї (особливо жінкам), а також у вирішенні житлової проблеми. Шляхом бесід, лікування та ін. була вжита спроба налагодження сімейних відносин, які знаходилися на межі розпаду через внутрішні причини.

Кінець експерименту (кін. 2002 р.)

Експериментальна група | Контрольна група

Кількість сімей | Фактори, які впливають на стабільність сімейних відносин | Кількість дітей | Кількість сімей | Фактори, які впливають на стабільність сімейних відносин | Кількість дітей

48 | безробіття | відсутність житла | алкоголізм та інші сімейні проблеми | 37 | безробіття | відсутність житла | алкоголізм та інші сімейні проблеми

18 | 29

чол. | жін. | 8 | 5 | 51 | чол. | жін. | 5 | 3 | 34

14 | 4 | 15 | 14

В результаті за рік експериментальна група втратила дві сім’ї (перше розлучення оформлене юридично, друге – фактичне), але порівняно з контрольною групою, де кількість сімей скоротилася на 13, втрати є незначними.

На стабілізацію сімейних відносин вплинуло усунення безробіття членів сім’ї. Особливо це стосується жінок, навіть у тих сім’ях де чоловік залишався без роботи, відносини налагодилися, тому що в більшості випадків чоловіки заради забезпечення жінкою стабільного матеріального стану сім’ї взяли на себе домашні обов’язки та виховання дітей; кількість дітей у цій групі збільшилася.

У контрольній групі в сім’ях, що залишилися, ситуація не змінилася.

Висновки: таким чином, проведений експеримент показав, що такими, які визначають сімейну стабільність, є об’єктивні фактори: економічний стан області та України в цілому. Відсутність стабільного грошового доходу, житла породжують обставини, які приводять до розпаду сімей, а з іншого боку, породжують інші внутрішні проблеми, які в решті решт також ведуть до розлучення.

Рекомендації: Для усунення існуючої ситуації в Херсонській області потрібне вирішення загальноекономічних проблем. Для того, щоб стан трудоресурсного потенціалу області не мав регресивного характеру, потрібно реформувати всю економічну систему країни. Необхідно терміново вживати заходи для того, щоб кожна сім’я не зазнавала конфліктів між очікуваними соціальними умовами для свого формування та розвитку і реальними незадовільними умовами. Особливо гостро сімейна ситуація пов’язана з роллю жінки в сім’ї та суспільстві. Соціальний добробут жінки є передумовою зростання сім’ї, стабільності сімейних відносин та забезпечення сприятливої духовної атмосфери всередині сім’ї.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Абдулатипов Н.Г. Человек, нация, общество. – М., 1991. – 201 с.

Антонов А.И., Борисов А.Л. Кризис семьи и пути его преодоления.