Основною є та робота, де знаходиться трудова книжка, або та, котру особа саме вважає основною.

Додатковою роботою — може бути сумісництво будь-якого роду, інша робота за контрактом або випадкова (разова робота).

Неповна видима зайнятість визначається кількістю осіб найманої праці, змушених працювати (з ініціативи адміністрації, роботодавця і т.д.) менше встановленої законом нормальної тривалості робочого часу в розглянутий період. Ці особи, змушені працювати з «неповним робочим тижнем, або з неповним робочим днем».

Коефіцієнт навантаження на одного зайнятого в економіці — це кількість незайнятих в економіці, що приходиться на одного зайнятого:

Кількісні зміни чисельності трудових ресурсів ( у тому числі зайнятої і безробітних) характеризується такими (відомими з теорії статистики) показниками, як абсолютний приріст, темпи росту і приросту, середньорічні темпи росту і приросту трудових ресурсів.

1.4. Статистичні методи аналізу зайнятості населення

Поточні розрахунки чисельності населення на 1 січня базуються на даних останнього перепису населення, до яких щорічно додаються кількість народжених і прибулих та віднімаються кількість померлих і вибулих. Поточні розрахунки чисельності населення за попередні роки уточнюються на основі даних чергового перепису населення.

До наявного населення відноситься населення, яке знаходиться на момент перепису на даній території, враховуючи тимчасово проживаючих.

Міське і сільське населення. До міського населення відносяться особи, які проживають в міських поселеннях, до сільського - які проживають в сільській місцевості. Міські поселення - це населені пункти, що затверджені законодавчими актами як міста та селища міського типу. Всі інші населені пункти - сільські.

До постійного населення - населення, яке постійно проживає на момент перепису на даній території, враховуючи тимчасово відсутніх.

Економічно активне населення розраховується за матеріалами вибіркового обстеження населення з питань економічної активності за методологією Міжнародної Організації Праці та характеризує загальну кількість зайнятого та безробітного населення у віці 15-70 років.

Зайнятими економічною діяльністю (надалі зайняті) вважаються особи у віці 15-70 років, які працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б 1 годину за наймом, за винагороду в грошовому або натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), у окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві, працювали впродовж 30 годин на тиждень безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому підсобному сільському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності, а також особи, які були тимчасово відсутні на роботі.

Безробітні у визначенні Міжнародної організації праці(МОП) - особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам:

а) не мали роботи (прибуткового заняття);

б) активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню;

в) готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів.

Економічно неактивне населення ( поза робочою силою ) - особи у віці 15-70 років, які не можуть бути класифіковані як «зайняті» або “безробітні”

Кількість безробітних, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, на кінець періоду - працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Рівень безробіття розраховується як відношення чисельності безробітних , які зареєстровані в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку.

Попит на робочу силу, на кінець періоду - кількість вільних робочих місць та вакантних посад.

Навантаження на одне робоче місце, вакансію розраховується як відношення чисельності не зайнятих трудовою діяльністю громадян, зареєстрованих в державній службі зайнятості, до потреби підприємств, організацій та установ у працівниках .

Середньомісячна заробітна плата визначається шляхом ділення суми нарахованого фонду оплати праці на середньооблікову кількість працівників за період, що визначається, та кількість місяців в періоді.

Розділ 2. Статистичний аналіз зайнятості населення України

2.1. Характеристики зайнятості всього населення України

Статистичні дані про кількість населення та його зайнятість в 1990-2002 рр. наведені в додатках 1-2.

Зареєстрований ринок праці в Україні в 2002-2003 рр. приведений в таблиці 2.1

Таблиця 2.1.

Зареєстрований ринок праці в Україні в 2002-2003 рр. |

грудень 2002р. | 2003

січень | лютий | березень | квітень | травень | червень | липень

Кількість безробітних, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, на кінець періоду, тис. осіб | 1034,2 | 1061,0 | 1100,9 | 1109,4 | 1107,3 | 1057,8 | 1012,7 | 996,1

Рівень зареєстрованого безробіття на кінець періоду (у відсотках до працездатного населення працездатного віку) | 3,8 | 3,9 | 4,0 | 4,0 | 4,0 | 3,9 | 3,7 | 3,6

Попит на робочу силу, на кінець періоду, тис. осіб | 123,9 | 130,5 | 131,3 | 141,0 | 143,5 | 166,1 | 155,9 | 160,3

Навантаження на одне робоче місце, вакансію, осіб | 9 | 8 | 9 | 8 | 8 | 7 | 7 | 6

Кількість працевлаштованих службою зайнятості не зайнятих трудовою діяльністю громадян, за період, тис. осіб | 51,2 | 48,2 | 61,6 | 73,8 | 85,8 | 95,1 | 88,8 | 80,6

Джерело: Держкомстат - http://www.ukrstat.gov.ua/

За матеріалами щоквартальних вибіркових обстежень з питань економічної активності населення у березні 2003 року чисельність зайнятого населення зросла у порівнянні з відповідним періодом 2002 року на 229,8 тис. осіб (1,1%) і становила 20,3 млн. осіб.

Рівень зайнятості підвищився з 55,5% до 56,1%. Зростання цього показника відбулося як серед сільських, так і серед міських мешканців.

Чисельність безробітних (за методологією МОП) у березні 2003 року становила 2,1 млн. осіб та у порівнянні з