Бюджетне субсидування додаткової (стосовно фактичного рівня) робочої сили на діючих підприємствах. Воно може мати вид кредитування державою зарплати додатково найнятих робітників. Підприємства, що розширюють зайнятість стосовно її рівня торік, можуть одержати пільговий кредит, який дорівнює зарплаті, що сплачена додатково зайнятим на виробництві.

Зниження фактичної пропозиції робочої сили за рахунок зниження встановленого законом пенсійного віку. Такий же ефект може обумовити розвиток служб перепідготовки кадрів і підвищення кваліфікації.

Надання робочих місць, не орієнтованих на одержання прибутку, а зв'язаних з роботою в інтересах суспільства, наприклад: робота в області охорони навколишнього середовища і т.д.

Перехід до створення системи соціального партнерства, у тому числі створення механізму вироблення тристоронніх угод (роботодавці - профспілки - держава) з метою обмежити ріст заробітної плати. З роботодавців варто стягувати податок на засоби, додатково витрачені на заробітну плату, і направляти його на субсидування зайнятості.

Рішення проблеми "осередкової" безробіття в районах, де в місті знаходиться 1-2 підприємства, повинно здійснюватися через стимулювання інвестицій і малого бізнесу на рівні регіонів і реалізацію регіональних програм сприяння зайнятості.

Значно скоротити кількість незайнятих можна за рахунок структурних змін в оборонній промисловості. Процес конверсії має великий потенціал для збільшення зайнятості, навіть її стабілізація сьогодні буде великим плюсом у регулюванні ринку праці.

Не можна шкодувати засобів на боротьбу з безробіттям. По-перше, тому що її запобігання на початку зажадає набагато менше витрат, чим у майбутньому.

По-друге, тому що боротьба з безробіттям може бути досить ефективною. Наприклад, кредитування державою додаткових робочих місць у США в 1977-78 р. зовсім не було киданням грошей на вітер. При тому, що заробітна плата кредитувалася не більше чим на 2%, а абсолютна величина кредиту не перевищувала 100 тисяч доларів, багато корпорацій змогли створити до 50 нових робочих місць.

По-третє, тому що фінансова стабілізація неможлива без продуманого запобігання її негативних наслідків і, як ми вже переконалися, приводить до дефіциту держбюджету, для скорочення якого вона і створювалася.

У світі накопичений великий теоретичний і практичний досвід по регулюванню ринку праці. Україна ж має потребу в особливому, комплексному підході. Сьогодні результативна політика зайнятості повинна йти поруч з реальним розвитком ринку праці і превентивно усувати ті перешкоди, що можуть підхльоснути безробіття.

Схоже, що ще кілька років нам доведеться миритися з високим рівнем безробіття. Сьогодні основна мета - знизити безробіття вже якщо не в середньостроковому, то в довгостроковому періоді.

Висновки

Зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Дані про чисельність зайнятих можна знайти в Балансі трудових ресурсів, а дані про число безробітних містить статистика служби зайнятості.

У міжнародній статистиці вихідними показниками для аналізу зайнятих є коефіцієнт (рівень) економічної активності населення — частка чисельності економічно активного населення в загальній чисельності населення країни на визначену дату, кількісно зайнятість характеризується коефіцієнтом (рівнем) зайнятості, коефіцієнт (рівень) безробіття визначається відношенням загальної чисельності безробітних до чисельності економічно активного населення, коефіцієнт (рівень) зареєстрованого безробіття — відношення чисельності зареєстрованих безробітних до чисельності економічно активного населення, коефіцієнт навантаження на одного зайнятого в економіці — це кількість незайнятих в економіці, що приходиться на одного зайнятого. Кількісні зміни чисельності трудових ресурсів ( у тому числі зайнятої і безробітних) характеризується такими (відомими з теорії статистики) показниками, як абсолютний приріст, темпи росту і приросту, середньорічні темпи росту і приросту трудових ресурсів.

За матеріалами щоквартальних вибіркових обстежень з питань економічної активності населення у березні 2003 року чисельність зайнятого населення зросла у порівнянні з відповідним періодом 2002 року на 229,8 тис. осіб (1,1%) і становила 20,3 млн. осіб.

Чисельність безробітних (за методологією МОП) у березні 2003 року становила 2,1 млн. осіб та у порівнянні з березнем 2002 року скоротилася на 267,7 тисячі осіб (11,2%).

Рівень безробіття (за визначенням МОП) становив 9,4% економічно активного населення у віці 15-70 років (у березні 2002 року – 10,6%). Серед осіб працездатного віку цей показник знизився на 1,2 відсоткового пункту та становив 10,1% економічно активного населення відповідного віку. Зниження рівня безробіття спостерігалося як серед жінок, так і серед чоловіків та міського населення.

Майже дві третини реальних безробітних звертаються за послугами до державної служби зайнятості.

В цілому по Україні за останній рік рівень безробіття зріс з 3,8% до 3,9%. Значно збільшився рівень безробіття в АР Крим, дещо зменшився в Вінницькій, Волинській, Дніпропетровський областях.

Найбільший рівень безробіття зареєстрований в західних областях України – Чернівецькій, Тернопільській, найменьший – в Києві, Севастополі, Одеській та Днецькій області.

Прогнозувати зайнятість населення України можна на основі даних про попит і пропозицію на ринку робочої сили України.

Сьогодні пропозиція робочої сили значно перевищує попит на неї (в сім разів). Єдиний шлях до зменшення рівня безробіття вбачається в створенні додаткових робочих місць, зокрема в Західних областях України.

Сьогоднішня інформація про масштаби безробіття, надана Держкомстатом, занижує справжній рівень безробіття приблизно в 5 разів, що створює додаткову тривогу і без того нестабільній економіці України.

Не можна шкодувати