реальний перехід від слів до справи, тобто організації повномасштабної сервісної служби по роботі з кадрами, являє собою неясну перспективу. Обсяг потенційного ринку робочої сили, розширення потреби у фахівцях, міграція кадрів, зміна статусу фахівців і ряд інших факторів істотно ускладнюють діяльність по актуалізації пропозицій та попиту на сучасному ринку праці. Почасти в результаті цього працевлаштуванням, пошуком, підбором кадрів і полюванням за головами на професійному рівні сьогодні займаються десяток рекрутингових компаній і невелика кількість бірж праці.
Таблиця 5
Попит та пропозиція робочої сили на ринку праці по регіонах на 1 червня 2003 року |
Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць та вакантних посад | Кількість зареєстрованих незайнятих громадян | Навантаження на одне вільне робоче місце (вакантну посаду), осіб
тис. осіб | у % до
1 червня 2002р. | тис. осіб | у % до
1 червня 2002р.
Україна | 166,1 | 115,9 | 1085,8 | 100,5 | 7
Автономна Республіка Крим | 5,9 | 108,4 | 43,9 | 145,0 | 7
Вінницька | 4,0 | 115,1 | 35,5 | 79,1 | 9
Волинська | 3,0 | 107,8 | 28,7 | 90,6 | 10
Дніпропетровська | 12,2 | 109,4 | 81,8 | 97,8 | 7
Донецька | 28,8 | 118,8 | 78,9 | 99,2 | 3
Житомирська | 3,4 | 125,7 | 36,7 | 95,7 | 11
Закарпатська | 4,0 | 140,7 | 40,5 | 100,4 | 10
Запорізька | 5,7 | 119,3 | 40,6 | 94,1 | 7
Івано-Франківська | 2,4 | 120,3 | 36,8 | 85,5 | 16
Київська | 4,8 | 115,7 | 39,5 | 88,7 | 8
Кіровоградська | 4,5 | 132,3 | 34,9 | 119,0 | 8
Луганська | 9,8 | 106,9 | 49,1 | 94,8 | 5
Львівська | 4,9 | 144,7 | 65,5 | 103,1 | 13
Миколаївська | 4,8 | 131,9 | 27,4 | 108,2 | 6
Одеська | 4,1 | 101,7 | 32,1 | 130,3 | 8
Полтавська | 5,6 | 107,2 | 40,6 | 91,0 | 7
Рівненська | 2,6 | 122,5 | 44,8 | 93,0 | 17
Сумська | 5,7 | 112,6 | 35,6 | 93,6 | 6
Тернопільська | 3,0 | 105,9 | 42,9 | 96,5 | 14
Харківська | 13,3 | 110,1 | 57,5 | 96,3 | 4
Херсонська | 2,7 | 109,8 | 44,6 | 127,2 | 16
Хмельницька | 3,4 | 107,7 | 28,8 | 104,4 | 9
Черкаська | 3,2 | 105,4 | 43,7 | 121,3 | 14
Чернівецька | 2,9 | 111,7 | 35,6 | 114,1 | 12
Чернігівська | 3,2 | 155,9 | 29,0 | 100,8 | 9
м. Київ | 16,0 | 121,0 | 9,0 | 88,3 | 1
м. Севастополь | 2,2 | 97,8 | 1,8 | 90,7 | 1
Сьогодні без інтегрального використання високотехнологічних рішень домогтися успіху на ниві підбора кадрів неможливо.
Суть у тім, що діюча політика зайнятості повинна в нинішніх умовах мати попереджуючий характер і включати цілий комплекс мір державного регулювання, що запобігають зростанню рівня безробіття. Немаловажно при цьому спиратися на світовий досвід регулювання безробіття.
От найбільш важливі міри такого роду:
Перерозподіл наявного попиту на працю шляхом стимулювання переходу підприємств на неповний робочій день, неповний робочий тиждень і т.п. Такі підприємства повинні одержати податкові пільги, щоб компенсувати витрати на прийом нових працівників.
Бюджетне субсидування додаткової (стосовно фактичного рівня) робочої сили на діючих підприємствах. Воно може мати вид кредитування державою зарплати додатково найнятих робітників. Підприємства, що розширюють зайнятість стосовно її рівня торік, можуть одержати пільговий кредит, який дорівнює зарплаті, що сплачена додатково зайнятим на виробництві.
Зниження фактичної пропозиції робочої сили за рахунок зниження встановленого законом пенсійного віку. Такий же ефект може обумовити розвиток служб перепідготовки кадрів і підвищення кваліфікації.
Надання робочих місць, не орієнтованих на одержання прибутку, а зв'язаних з роботою в інтересах суспільства, наприклад: робота в області охорони навколишнього середовища і т.д.
Перехід до створення системи соціального партнерства, у тому числі створення механізму вироблення тристоронніх угод (роботодавці - профспілки - держава) з метою обмежити ріст заробітної плати. З роботодавців варто стягувати податок на засоби, додатково витрачені на заробітну плату, і направляти його на субсидування зайнятості.
Рішення проблеми "осередкової" безробіття в районах, де в місті знаходиться 1-2 підприємства, повинно здійснюватися через стимулювання інвестицій і малого бізнесу на рівні регіонів і реалізацію регіональних програм сприяння зайнятості. Значно скоротити кількість незайнятих можна за рахунок структурних змін в оборонній промисловості. Процес конверсії має великий потенціал для збільшення зайнятості, навіть її стабілізація сьогодні буде великим плюсом у регулюванні ринку праці.
Не можна шкодувати засобів на боротьбу з безробіттям. По-перше, тому що її запобігання на початку зажадає набагато менше витрат, чим у майбутньому. По-друге, тому що боротьба з безробіттям може бути досить ефективною. Наприклад, кредитування державою додаткових робочих місць у США в 1977-78 р. зовсім не було киданням грошей на вітер. При тому, що заробітна плата кредитувалася не більше чим на 2%, а абсолютна величина кредиту не перевищувала 100 тисяч доларів, багато корпорацій змогли створити до 50 нових робочих місць. По-третє, тому що фінансова стабілізація неможлива без продуманого запобігання її негативних наслідків і, як ми вже переконалися, приводить до дефіциту держбюджету, для скорочення якого вона і створювалася.
У світі накопичений великий теоретичний і практичний досвід по регулюванню ринку праці. Україна ж має потребу в особливому, комплексному підході. Сьогодні
