Реферат

з курсу соціології

на тему:

“Проблеми неповних сімей”

Сучасна сім'я виступає сферою формування і ареною практичного прояву політичних ідеалів, поглядів, інтересів людини. В сім'ї і через сім’ю формуються первинні ціннісні орієнтації і соціальні установки дитини, підлітка. Не потрібно забувати і про те, що сім'я закладає основи відносин між близькими людьми, формує орієнтації на трудове, суспільно-політичне життя людини. Багато проблем виховання морально, естетично зрілої людини вирішуються з великими труднощами, тому що батьки нерідко не володіють ефективними засобами і методами розвитку свідомості і поведінки особистості, яка формується. У цьому розрізі стає зрозумілим уся складність і трагічність наявності в суспільстві неповних сімей, які так чи інакше впливають на суспільно-політичне життя держави.

Перед тим як глибше торкнутися проблеми неповних сімей, варто з’ясувати, що слід розуміти під широковживаними поняттями “родина”, “сім'я”, дослідити головні засади повноцінних сімей. Тільки так можна буде найкраще з’ясувати ті причини, які зумовлюють виникнення неповних сімей, і звідси – проблеми неповних сімей.

Історії суспільства, за словами учених, уже нараховується не менше чотирьох тисяч років. На всьому її протязі серце людини не втомлювалося збагачувати людські відносини й удосконалювати їх. Однієї з найбільших цінностей людини є любов. Саме в ній відкривається нескінченна цінність людської особистості, радість применшення себе заради того, кого любиш, радість продовження себе. Усе це виразилося в такому соціальному інституті як родина, сім’я.

У різні часи в різних народів існували різні погляди на родину, своє місце в ній, місце родини в суспільстві, з'являлося щось нове, але разом з цим залишалося, по суті, унікальним збагаченням людської душі – живої, шукаючої, що розвивається. Ідеальна родина немислима без любові. Любов – це тепло, ніжність, радість. Це головна рушійна сила розвитку людства, то заради чого існуємо всі ми, те що посуває людини до нерозважливо- героїчних учинків.

"Я люблю, і виходить, я живу..." (В.Висоцький)

Звичайно ж, у багатьох випадках тією чи іншою мірою в деяких родинах любов заміняють інші почуття (звички, потяг, покірність долі і т.д.). Не варто виробляти загальних канонів сімейного благополуччя: є різні типи людей, різні традиції і вдачі, і те, що підходить одним, зовсім не підходить іншим. Але кожна людина чекає від свого шлюбу якихось позитивні зміни у своєму житті. І якщо людині чомусь почуття "любов" виявилося недоступним, те це зовсім не виходить, що вона буде не щасливою і духовно обмеженою у своєму житті. Можливо, що люди, що поженилися по розуму чи з розрахунку, більш уживуться разом, і менш будуть душевно вимогливі один до одного.

Доля шлюбу – і це винятково важливо – куди більше залежить не від почуттів, з якими люди женяться, а від їхнього характеру – чи доброти (недоброти), чи егоїзму (неегоїзму), чи привітності (байдужості). Саме від цього залежить доля їхніх почуттів, їхньої родини, їхня власна доля. Єдине, що, напевно, є свідомо нещасливим шлюбом – шлюб насильницький. У деяких країнах існує традиція, де родина складається за розпорядженням батьків. Так, і в нас у визначених соціальних шарах населення така ж ситуація має місце.

Крім духовних сторін інституту родини найважливіша її функція – продовження роду.

Що таке родина? По-перше, родина - це соціально-правовий інститут, що знаходиться під захистом держави. Штамп у паспорті, спільна особиста власність, право на спадкування, роздягнув майна при розводі, і все таке інше.

Ясно, що багато сторін цього інституту зникнуть разом із усіма державно-правовими інститутами, коли відімре держава, і утратять усякий зміст поняття "власність", "спадкування", "майно" і ін. По-друге, родина – це соціально-культурний інститут. Родина створена для дуже важливої потреби людини в самоствердженні, тобто в повазі з боку навколишніх. По-третє, родина – це особлива мала соціальна група, основний соціальний осередок суспільства. Особлива форма співдружності чоловіка і жінки для повноцінного відтворення наступного покоління.

Проблеми родини – проблеми суспільства. Не раз філософи і соціологи порушували питання про кризу інституту родини, пророкували навіть її зникнення в майбутньому. Змінилася структура родини як малої соціальної групи: родини зменшилися, з'явилося чимало родин, що сформувалися після повторного шлюбу, матерів-одинаків. Але шлюб як і раніше має високий престиж, люди не хочуть жити на самоті. Важливої залишається виховна функція родини, однак велика роль приділяється державі і суспільству: діти виховуються в яслах, дитячих садах, школі, чималий вплив роблять і засобу масової інформації. Важливої є і рекреаційна функція родини, тобто взаємодопомога, підтримка здоров'я, організація відпочинку і дозвілля. У сучасному світі з його високим соціальним темпом родина перетворюється у віддушину, де людин відновлює свої психічні і фізичні сили. Не міняється одна з основних функцій родини репродуктивна, тобто функція продовження роду. Таким чином, ніщо і ніхто не може замінити функцій родини.

Родина - продукт суспільної системи, вона міняється зі зміною цієї системи.

Важливі не тільки кількісні показники, але і якість родини. В даний час збільшується число дітей, що народжуються з психічними дефектами.

Гострою суспільною проблемою є розлучення.

Розлучення - це найсильніше емоційне і психічне потрясіння, що не проходить для чоловіків безвісти.

Тим часом сьогодні існує чимало подружніх пар, що прибігають до розводу при першому ж зіткненні зі звичайними життєвими труднощями. Однак є і такі пари, де одна зі сторін робить усі для того, щоб врятувати шлюб, а інша сторона при цьому лише зміцнюється в думку про власну винятковість. Є, нарешті, пари, якою протипоказана