Виявилося, що симпатiї двох третин опитаних (прив'язанi), причому

приблизно рiвною мiрою, до iдеалiв гуманного, демократичного

соцiалiзму i демократичного капiталiзму. Iншi ж iдеали не мають

достатньої притягальної сили, на них орiєнтується лише 2 - 7% опитаних.

Слiдуючим соцiальним орiєнтиром молодi є субкультура, яка привертає

до себе значну увагу преси, радiо, телебачення.

Молодi (особливо пiдлiткового та юнацького вiку) притаманна своя

культура. Отже, йдеться про часткове явище, носiєм якого є пiдлiтковi

та юнацькi об'єднання, групи з рiзною соцiальною спрямованiстю,

набором спiльних цiнностей, стилем дозвiлля тощо. Через субкультуру

може виявлятися активнiсть чи пасивнiсть, соцiальна iнiцiативнiсть чи

байдужiсть, протест чи схвалення пiдлiткiв.

Де в кого субкультура молодi викликає непорозумiння, а також

звинувачення у наслiдуваннi Закону.

А соцiологiчнi дослiдження показують, що молодiжна субкультура

закономiрно виникає за певних умов. Нинi це явище так чи iнакше

притаманне всiм iндусрiально розвинутим країнам. Отже, йдеться про

механiчне наслiдування нашими неповнолiтнiми закордонних зразкiв, а

про закономiрнiсть.

Звичайно, молодiжна субкультура складне явище. Вона є продуктом

змiн, у рiзних сферах суспiльства, у взаєминах мiж поколiннями.

Дослiдження показують, що глибина цiнносної свiдомостi пiдлiткiв

формуються пiд переживаючим впливом соцiального макросередовищем.

Економiка, мораль, iдеологiя, полiтка - це макросвiт, який, i

визначає структуру свiдомостi. Зокрема, хiба не економiка, яка не

здатна пiдняти народне господарство, вина в тому, що на вершинi

цiннiсної пiрамiди у свiдомостi неповнолiтнiх стоїть не духовнi, а

моральнi потреби.

Що ж до задоволення духовних потреб, то воно пов'язане з вiльним

часом. Оскiльки вони в основному вчаться, то вiльного часу у робочий

день у них не багато - 3 - 3,5 години. Його значно бiльше у вихiднi

та святковi днi. Як вiн витрачається? Не менш нiж 70% його у

старшокласникiв “з'їдає” телевiзор, 30% - прослуховування записiв,

читання художньої лiтератури, вiдвiдування занять у спортивних

секцiях, шкiльних факультетiв. Що правда, є певнi вiдмiнностi. Так,

дiвчата бiльше читають i сидять бiля телевiзора, частiше здiйснюють

прогулянки, ходять у кафе та бiльше спiлкуються з друзями. Хлопцi

частiше вiдвiдують гуртки, спортивнi секцiї, факультативи, бiльше

захоплюються музикою.

Отже, яким є свiт сучасного пiдлiтка? Складним, суперечливим i

нестiйким. Неповнолiтнiй хоче дiяти, прагне до самостiйностi, шукає

можливiсть самоутвердитись. Однак справжнього дiла йому не вистачає.

Разом з тим вiн живе у свiтi майбутнє якого для нього не виразне - i

з погляду iдеалiв, i з погляду реалiй. Нарештi, багато що у своєму

свiтi вiн хотiв би змiнити, до того ж власноручно.

Юних громадян суспiльства виховують: сiм'я, школа, комiсiї у

справах неповнолiтнiх, вiдео i телебачення, багатоманiтнi засоби

масової iнформацiї, релiгiя i церква. А результати такi ж не

однозначнi як i впливи. В областi шкiльної освiти i виховання

прийнята i дiє комплексна державна програма “Освiта”, яка ставить за

мету виховання всебiчно розвинутої особистостi, а також вказує важелi

i методи виховання розвинутої особистостi. Таким чином, всi дiї, якi

спрямованi на допомогу у соцiальномi становленi пiдлiткiв i молодi

повиннi мати пiд собою не тiльки особисту, а й серйозну державну

основу.

Л I Т Е Р А Т У Р А:

1. Людина i суспiльство : Експериментальний пiдручник для 11 класу.

- т.I.- К.:Компас, 1992 р. - ст.227.

2. Петровський А.В.” Бути особистiстю.”- М. : Педагогiка. 1990р. -

112ст.

3. “ Дiалоги про виховання” (Книга для батькiв) пiдг.О.Г.Свердлова. -

Книга “Радянська школа”, 1985р. - 304 ст.

4. Кириленко Т.С. “Виховання почуттiв” - К.; Полiтвидавництво

України, 1989р. ст. 31.

5. Сухомлинський В.А. “Вибранi педагогiчнi твори” в 3-х т.,т.I (пiдг.

О.С.Богданова). - М. Педагогiка, 1981р. ст. 245.

6. Ярмаченко Н.Д. “Педагогiчна дiяльнiсть та творчiсть А.С.Макаренка.

Книга для вчителя. - К.: Радянська школа 1989р.