16 грудня у Брюсселі відбулося перше засідання спільної Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Комісія розглянула стан виконання Хартії та схвалила Робочий план виконання Хартії про особливе партнерство між Україною та Північноатлантич ним Альянсом на 1998 р. Офіційна мета роботи комісії полягає в імплементації Хартії про особливе партнерство, підписаної 9 липня 1997 р. в Мадриді. Генеральний секретар НАТО Х. Солана висловив сподівання, що Хартія про особливе партнерство буде імплементована ще до кінця 1998 року.

Комісія працюватиме над питаннями співробітництва в галузі європейської безпеки, військового співробітництва, виконання спільних миротворчих операцій, ядерного роззброєння, взаємовідповідності військових доктрин України та НАТО, проведення спільних семінарів з питань військової та економічної безпеки України. Під час засідання комісії міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Валерій Кальченко та генеральний секретар НАТО Хав'єр Солана підписали Меморандум про взаєморозуміння в галузі планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру та готовності до катастроф між МНС України і НАТО.

Крім того, оскільки в 1997 р. Угода про співробітництво і партнерство між Україною і ЄС не набула чинності, Хартія з НАТО стала першим документом, який чітко зафіксував європейську та євроатлантичну причетність України.

Загалом протягом 1997 року в співробітництві України з НАТО найпріоритетнішими напрямами експерти вважали "надання додаткових гарантій безпеки України" з боку НАТО та "створення передумов для вступу України до НАТО в перспективі". Вага цих напрямів з березня поступово знижувалася: з 57,1% у березні до 41,5% експертів у грудні щодо першого та з 54,8% до 39% експертів щодо другого. Але це не завадило їм залишитись найважливішими. Експерти не надто високо оцінили міру здатності Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО, підписану 9 липня 1997 р. у Мадриді, забезпечити національні інтереси України. 51,3% експертів визначили її відповідність цьому критерію як "середню", а 33,3% - як "низьку". "Високою" її вважали 5,1%, а "нульовою" - 10,3% опитаних. Основними вадами Хартії вважалися передусім "відсутність дієвих гарантій безпеки Україні з боку НАТО" - 58,5% та "відсутність гарантій інтеграції України до європейських структур безпеки" - 39% експертів.

Далі йшов такий напрямок як "пряма допомога у здійсненні військової реформи", який займав третю позицію у березні й червні та четверту у вересні й грудні, поступившись іншим. Загалом його відзначали 30-35% експертів. Наступний напрямок співробітництва, який стосувався "узгодження політичного курсу в зв'язку з розширенням НАТО на Схід", значною мірою втратив своє значення в грудні із-за очевидного зменшення його актуальності внаслідок з'ясування обставин першої фази розширення НАТО. Це відображало спосіб, у який почало реалізовуватися рішення про розширення - без будь-яких практичних кроків щодо кандидатів до НАТО другої та третьої черги. Раніше ця проблема перебувала в центрі уваги і викликала занепокоєння від 28,6% опитаних у березні до 37,5% - у вересні і посідала четверту позицію (у вересні навіть третю). На тлі загального підвищення рейтингу НАТО у грудні цей напрям ("узгодження політичного курсу у зв'язку з розширенням НАТО на Схід") відзначили лише 19,5% експертів, і тепер він посів разом з такими напрямами співробітництва як "узгодження військово-тех нічної політики та підтримка ВПК" і "підготовка кадрів" 8-10 місця. Натомість третє місце у грудні посів, набувши поступово протягом року популярності, такий напрям співробітництва як "торгівля зброєю, спецтехнікою, послугами військово-технічного призначен ня", якому раніше експерти надавали лише передостанні позиції. У березні його відзначали 11,9%, у червні - 15%, у вересні - 22,5%, у грудні його відзначили 36,6% експертів (це означає відповідно десяте, дев'яте, сьоме та третє місця).

Майже не змінював свого рейтингу протягом року напрям "спільної розробки концептуальних засад", який набирав 25-29% і займав 5-6 місця. Таку ж позицію у вересні та грудні, за оцінками експертів, зайняв напрямок "участь у миротворчих операціях" (27,5-29,3%), піднявшись з 6-8-го місця (16,7%) у березні та з 8-го (15%) у червні. Також трохи вище ніж у попередніх опитуваннях експерти оцінюють у грудні пріоритетність напрямку "спільних навчань" - 22,0%, що означає сьому позицію. Тоді як у березні - 16,7% (6-8 місце), у червні - 7,5% (11-те місце), у вересні - 15% (9-те місце). Як уже зазначало ся, такі напрямки співробітництва як "узгодження військово-техніч ної політики та підтримка ВПК" і "підготовка кадрів" поділяють у грудні разом із напрямком "узгодження політичного курсу у зв'язку з розширенням НАТО на Схід" 8-10 місця (19,5%). Загалом протягом року вони не набирають значної ваги. Напрямок "узгодження військово-технічної політики та підтримка ВПК" зазначають 14-22%, а "підготовка кадрів" - 16-19% експертів, що загалом означає останні та передостанні позиції серед рейтингованих.

Безперечно, на погляди експертів значно вплинуло підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО, яке відбулося 9 липня 1997 р. у Мадриді. У червні експертам запропонували охарактеризувати майбутній документ про співробітництво між НАТО й Україною. Насамперед експерти бажали б, щоб це був юридично зобов'язуючий договір із чіткими обов'язками та правами учасників (57%). Тільки 9,5% експертів вважало, що він взагалі не потрібний. Стільки ж