заявило, що це буде політична декларація, яка не вимагає затвердження Верховною Радою. 14,5% експертів відзначало, що він повинен бути таким само, як між НАТО та Росією. 9,5% не визначилися у своєму ставленні до його змісту. Серед положень, які мають увійти до тексту документа, більшість експертів зазначила як необхідні:
Ї участь України у прийнятті рішень НАТО, які торкаються її інтересів (78,9% експертів);
Ї заборона розміщування ядерної зброї на території країн - нових членів НАТО (53,3% експертів);
Ї зміна положень Договору про звичайні сили в Європі з урахуванням інтересів України (питання флангових обмежень та ін.) - 47,4% експертів.
Після підписання Хартії, як уже згадувалось, у вересні експерти оцінювали міру, якою документ здатний забезпечити національні інтереси України. Загалом оцінка коливається між "середньою" (51,3%) та "низькою"(33,3%). Основними вадами Хартії експерти вважають передусім "відсутність дійових гарантій безпеки Україні з боку НАТО" - 58,5%, "відсутність гарантій інтеграції України до європейських структур безпеки" - 39,0% та "декларативність" - 34,1%.
Втім у грудні 1997 р. експерти досить високо оцінили "позитивність" Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО; її відзначили 55% експертів (друга позиція серед найбільш вагомих міжнародних досягнень України у 1997 р.!).
Навесні 1998 року найпріоритетнішими напрямками співробітниц тва з НАТО продовжували залишатися, по-перше, "надання додаткових гарантій безпеки України - 47,4% експертів (постійно перший); по-друге, такий напрямок як "створення передумов для вступу України до НАТО в перспективі" - 44,7% експертів (постійно другий). Третю позицію займає "пряма допомога у здійсненні військової реформи" - 42,3%", яка завжди посідала 3-4 позиції. У грудні набув популярності такий напрям співробітництва як "торгівля зброєю, спецтехнікою, послугами військово-технічного призначення", якому раніше експерти надавали лише передостанні місця, його відзначили 36,6% осіб (третій), зараз - четверте місце - 26,3%. 5-6 позиції займають напрямки "узгодження політичного курсу у зв'язку з розширенням НАТО на Схід" та "участь у миротворчих операціях" - по 23,7%. Напрямок "спільної розробки концептуальних засад військової політики" та "узгодження військово-технічної політики" займають 7-8 позиції - по 21,1%. Напрямок "підготовки кадрів" залишається 9-м - 18,1%. Дещо втратив свій рейтинг такий напрямок співробітництва з НАТО як "спільні навчання" - десятий (10,5%), який у грудні був сьомим (22,0%). Те, що "співробітництво з НАТО взагалі не потрібне", зазначили двоє експертів. Загалом визначені пріоритети співробітництва з НАТО суттєво не змінилися від грудня.
Разом з тим за оцінками експертів навесні 1998 року рейтинг НАТО значно впав, на відміну від грудня. Процес інтеграції України у напрямку з НАТО значно уповільнився, а рейтинг цієї організації як союзника знизився від 34,1% (четверта позиція) до 13,2% (сьома, передостання позиція). До того ж помітно нижче, ніж у грудні, особливо порівняно з іншими країнами та організаціями, експерти оцінювали зусилля української дипломатії у напрямку відносин саме з НАТО.
За результатами червневого опитування 1998 р., орієнтація на вступ України до НАТО продовжує стверджуватися. У березні 1998 р., як уже зазначалося, за низкою показників експерти свідчили про деяке погіршення відносин України з НАТО. У червні зазначена орієнтація знов стала переважаючою - 55% експертів є її прихильника ми (у різних варіантах).
Як зазначила більшість експертів, незважаючи на певні коливання, триває, але досить "повільно", процес інтеграції України в західному напрямку - з НАТО, ЄС та ін. З березня 1998 р., коли оцінка стану цього процесу значно впала, наблизившися до "повільної", ситуація майже не покращилася.
Разом з тим вона й не погіршилася. За оцінкою НАТО як союзника , на якого може розраховувати Україна, - навіть поліпшилася, вірніше- повернулася до звичайної влітку 1998 р. У березні було помітним дещо песимістичне ставлення експертів до відносин України з цією організацією: оцінки впали з 34,1% до 13,2%. А в червні 34,2% експертів знову віднесли НАТО до наших союзників. (Приблизно аналогічно оцінки знижувалися у березні та знов підвищувалися у червні минулого року). Як союзник НАТО звичайно посідає 3-4 позицію, услід за Польщею, США, інколи країнами Балтії, і лише в березні був сьомим (разом з СНД), поступившись Раді Європи, ОБСЄ та Росії.
За оцінками влітку 1998 р. Україна "низькою" мірою має розраховувати на союзників, але все-таки змушена це робити (поміж "середньою" та "високою" мірою).
Відповідно значно вище, ніж у березні, експерти оцінюють успіхи української дипломатії в атлантичному напрямку - 3,54 бала в червні 1998 р. (так само їй це вдавалося й у червні минулого року, у часи підписання Хартії Україна-НАТО). Ця оцінка майже найвища - після Польщі (4,0) та ООН (3,67).
Загалом експерти відзначають необхідність співробітництва України з НАТО. Існує певна група, що не бачить можливостей у цьому напрямку і вважає співробітництво непотрібним . Але така думка загалом не набирає більше 5-7% (у минулому році - не більше 10-12%) і перебуває на десятій позиції. До останнього моменту найпріоритетнішим (першим) напрямом у співробітництві України з НАТО більшість експертів вважала "надання додаткових гарантій безпеки Україні". Від березня 1997 р. (57,1%) така думка мала все менше прихильників - до 47,4% у березні 1998 р. та 36,6% у червні ц.р.
Отримання таких гарантій Україною ставало все більш примарним, отже, вони займають відтепер лише третю позицію серед бажаних аспектів співробітництва з НАТО. Натомість першим (51,2%) влітку 1998 р. став напрям "створення передумов для вступу України до НАТО в перспективі" , який раніше завжди був другим (у березні 1998