успішності реальних дій української дипломатії у відносинах зі США, що особливо зростала у червні та вересні (3,50-3,60 бала) та була дещо нижчою у березні та вересні (3,10-3,29 бала), ця країна була другою в березні, третьою в червні, п'ятою у вересні, четвертою в грудні. Але, як вже зазначалося, у березні та грудні США були першими серед країн, відносини з якими найбільш інтенсивно розвивалися (58-61% експертів) і наприкінці року - першими серед країн, розвиток відносин з якими є найбільш пріоритетним для України (80-90% експертів у вересні та грудні). Цьому не суперечать і дані про те, що поміж іншими країнами США насамперед відносять до союзників України (41-63% експертів), особливо при реформуванні Збройних Сил (51-63%). Тільки у вересні звернула на себе більшу увагу Польща як союзник (43-50%, вересень - 64%), що в інших випадках йшла услід за США.
Незважаючи на перерозташування, перша "п'ятірка " країн, оцінка двосторонніх відносин з якими є найвищою, протягом року залишається незмінною. Окрім Польщі, Канади та США, її складають також країни Балтії (3,80-4,23 бала) та Грузія (3,79-4,05 бала). Особливо порівняно високу оцінку за станом двосторонніх відносин з Україною країни Балтії мали в червні та вересні (другі), й українську дипломатію теж найвище оцінили у цьому напрямку в вересні (треті услід за Польщею та ООН) - 3,68 бала. Так само країни Балтії відзначають як важливого союзника - услід за США та Польщею - протягом року (29-44% експертів), окрім червня (21,1%), особливо в вересні (37%) та грудні (44%).
Майже без відриву від останньої країни з вересня посідає шосте місце Німеччина (3,95-3,85 бала), у березні-червні - восьма (3,63-3,55 бала). Й у напрямку відносин з цією країною за оцінкою експертів українська дипломатія діє набагато успішніше від початку року. Загалом як союзника експерти не дуже високо оцінюють Німеччину, хоча вище, ніж на початку року (від 19,5% у березні до 26,8% у грудні). Особливо на неї звертають увагу як на країну, на яку можна покластися при реформуванні ЗС.
Далі займають місця країни, які залежно від обставин та останніх подій за оцінками експертів можуть періодично висуватися наперед. Так, у березні 6-13 місця займали: Ізраїль, Угорщина, Німеччина, Словаччина, Італія, Чеська Республіка, Молдова, Казахстан - 3,79-3,47 бала;
у червні: Молдова, Азербайджан, Угорщина, Ізраїль, Німеччина, Чеська Республіка, Словаччина, Казахстан - 3,69-3,33 бала;
у вересні: Німеччина, Угорщина, Азербайджан, Молдова, Чеська Республіка, Ізраїль, Велика Британія, Республіка Корея -3,95-3,59 бала;
у грудні: Німеччина, Чеська Республіка, країни Бенілюксу, Угорщина, Фінляндія, Ізраїль, Азербайджан, Республіка Корея - 3,85-3,40 бала.
На останніх позиціях були: країни Близького Сходу та Перської затоки - 28-31 місця (2,91-3,07 бала); Франція - 30-34 місця, лише у грудні - 24-те; країни Латинської Америки - 31-36 місця (2,59-2,97); Білорусь - 33-36 місця, лише у червні - 17-те (2,50-3,18 бала); Румунія - 31-35 місця, лише у червні - 16-те (2,14-3,23); країни Азійсько-Тихоокеанського регіону - 34-36 місця (2,68-2,85 бала); Росія - 35-36 місця, лише у червні - 25-те (1,56-3,06 бала).
Отже, за експертною оцінкою, з Росією Україна має найгірші стосунки, незважаючи на те, що у березні та червні Росія була першою серед "четвірки" країн, розвиток відносин України з якими є найпріоритетнішим, у вересні третьою, услід за США та Німеччиною, а у грудні - другою за США. Але, з іншого боку, відносини з нею від червня до останнього часу порівняно інтенсивно розвиваються - друга у червні за цим показником (52%), третя у вересні (35%) та грудні (25%) разом з Канадою після Польщі та США. Хоча в березні експерти зазначали її останньою як таку (2%). До того ж успішність української дипломатії у відносинах з Росією на сьогодні (2,74 бала в грудні) оцінюється значно вище (хоча не дуже високо порівняно з іншими країнами), ніж у вересні (2,39 бала), а тим більше, ніж у березні (2,07 бала), хоча дещо нижче ніж у червні (3,13). Певні коливання в експертних оцінках відбулися, безумовно, під впливом низки угод, що були підписані між Україною та Росією наприкінці травня. Звертаючись до подій того часу, у червні експертам пропонувалося оцінити Договір про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією від 31 травня 1997 р. та угоди щодо проблем розподілу Чорноморського флоту: якою мірою вони відповідають національним інтересам України. За отриманими результатами, в середньому їхня оцінка коливалася поміж "середньою" та "низькою". Серед вад Договору про співробітництво, підписаного Л. Кучмою та Б. Єльциним, основними експерти називали 1) декларативність (41,5%), і 2) підпорядкованість стратегічних інтересів України Росії (29,3%). 53,7% експертів зазначали "низьку" міру його впливу на позитивні зрушення у двосторонніх відносинах, 19,5% - вважали міру такого впливу "нульовою", 22% - "середньою" і тільки 4,9% - "високою". Основними вадами угод щодо Чорноморсь кого флоту більшість експертів вважали: 1) збереження іноземної військової присутності на території України (63,4%), 2) збереження потенційної загрози територіальній цілісності України (36,6%), 3) невідповідність курсу на інтеграцію України до європейських структур безпеки (26,8%). 36,6% експертів зазначили, що ці угоди "середньою" мірою відповідають національним інтересам України, а 36,6% - "низькою", 18,4% - "нульовою" і лише 7,9% - "високою". Найбільша кількість експертів - 62,5% у грудні зазначила "позитивне значення" Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 р. З іншого