Оцінюючи зусилля професійної дипломатії в царині реалізації національних інтересів України, за оцінкою експертів виокремилися чотири найбільш успішні напрями співпраці. Зокрема ними стали відносини з Польщею, ООН, НАТО і США. За критерієм успішності дій української дипломатії зазначені країни та міжнародні організації отримували за п'ятибальною шкалою наступні оцінки: 3,10-2,95 бала у березні; 4,03-3,50 у червні; 3,95-3,46 у вересні (США - 3,29); 4,10-3,60 у грудні. Також досить високо оцінювались успішність і ефективність відносин з країнами Балтії та Німеччиною, особливо в березні та вересні порівняно з іншими державами: відповідно 2,95-2,93 у березні; 3,28-3,23 у червні; 3,68-3,24 у вересні; 3,45-3,50 у грудні. Найменш ефективними напрямками, за якими експерти протягом року постійно оцінювали дипломатію нижче за "3" бали, були відносини з країнами Північної Європи (від 2,60 бала у березні до 2,93 у кінці року), країнами Близького Сходу та Перської Затоки (від 2,56 до 2,73 бала у березні - вересні та 2,61 - у грудні), країнами Азійсько-Тихо океанського регіону (2,30-2,63 бала), країнами Центральної та Південної Америки (у березні - 2,41; від 2,13 у червні до 2,56 у кінці року) та у відносинах з Росією (2,07-2,74 бала, окрім червня - 3,13). Слід зазначити, що починаючи з червня (на тлі злетів та падінь рейтингів інших країн) спостерігалося досить впевнене зростання загального рейтингу ефективності української дипломатії на цих напрямах.

Щодо відносин з країнами СНД в цілому, з європейськими структурами (ЄС та ін.) та міжнародними фінансовими інституціями (МВФ, Світовий банк, ЄБРР), то в червні порівняно з березнем спостерігалося помітне зростання позитивної оцінки дій української дипломатії за зазначеними напрямками, погіршення стану справ у вересні та знову помірковане покращання експертних оцінок у грудні. Оцінки експертами діяльності української дипломатії по згаданих напрямах були меншими за "3" у березні та вересні й різко зростали в червні та грудні, коли вони були вищими за "3". Таку оціночну криву можна спостерігати в цілому, тільки з іншими змінами в балах, ще за деякими напрямками, зокрема у відносинах з Росією, США, НАТО та ООН.

Особливо парадоксальним виглядало зростання рівня позитивного сприйняття урядової дипломатії у відносинах з міжнародними фінансовими установами, особливо з урахуванням фактичної кризи в стосунках уряду України з МВФ упродовж 1997 р. По-перше, це стосувалося припинення кредитування за програмою Stand-by через несвоєчасне ухвалення Верховною Радою бюджету на 1997 р. По-друге, відмови Ради директорів МВФ надавати Україні фінансову допомогу за програмою EFF. По-третє, фактичного блокування в другій половині 1997 р. фінансових позик за програмою Stand-by через невиконання зафіксованих у Меморандумі про співробітництво між урядом України та МВФ зобов'язань щодо економічної лібералізації та дерегуляції підприємницької діяльності.

В свою чергу ефективність роботи Комітету по закордонних справах і зв'язках з СНД Верховної Ради України експерти оцінювали скоріше як "низьку", так само як і роботу Комітету з питань оборони і державної безпеки ВР України. Водночас слід зауважити, що хоча діяльність цих комітетів не мала гучного громадського резонансу, насамперед парламентському Комітету по закордонних справах і зв'язках з СНД випало нелегке завдання обстоювати інтереси України в Парламентській Асамблеї Ради Європи в питанні про скасування смертної кари. Це питання було, зокрема, обтяжене неточністю або навіть відсутністю точної та правдивої інформації від органів виконавчої влади щодо реального стану з виконанням в Україні смертних вироків. Внаслідок цього виникла навіть загроза припинення її участі в діяльності Парламентської Асамблеї РЄ та інших органах Ради Європи.

У березні 1998 року серед країн, з якими Україні було б варто насамперед підтримувати та розвивати відносини, експерти називають постійну четвірку - Росія, США, Німеччина, Польща. У грудні Росія (78%) була наступною після США (80%), а зараз навпаки - США (72%) йдуть услід за Росією (80%). Але зміни, що відбулися, не суттєві за відсотками. Німеччина та Польща набрали у березні 1998 відповідно 62% та 41%, а в грудні 1997 - 73% та 50% експертів. Інші країни, за оцінками експертів, не набирають поки що питомої ваги для України. Дотримуючись визнаних пріоритетів у відносинах з іншими країнами (або, навпаки, визначаючи пріоритетність за цим показником), Україна найбільш успішно та інтенсивно розвиває відносини саме з країнами зазначеної четвірки. Тільки у першу чергу з Польщею (58%), потім Росією (46%), далі США та Німеччиною (кожна по 33%). Наприкінці минулого року США (58%) були першими і тепер дещо втратили свій рейтинг, Польща була другою (53%), Росія разом з Канадою третіми (25%), Німеччина з Грузією четвертими (23%). Останнім часом за успішністю та інтенсивністю розвитку відносин з Україною до цих країн наблизилася ще й Корея (24%) (ЗАЗ-ДЕУ!); Канада у березні за цим критерієм не згадується, а Грузія разом з країнами Балтії розташува лася на п'ятій позиції (12%). Інші країни не набирають більше 8% або зовсім не зазначаються експертами.

Загалом оцінка стану двосторонніх відносин сьогодні України з різними країнами порівняно з груднем дещо погіршилася. Особливо це стосується відносин зі