РЕФЕРАТИВНА РОБОТА

з курсу «Соціологія»

На тему: «Соціологічні полгляди Е.Дюркгейма»

З М І С Т

ВСТУП...……………………………………… ….....………………......3

Підсумки і висновки……………………………………………………….14

Список використаної літератури...………………………………..............15

ВСТУП

У своїй реферативній роботі я намагався якомога точно і об’єктивно розкрити обрану мною тему:”Соціологічні погляди Е.Дюркгейма”. Я вважаю Еміля Дюркгейма одним із творців соціології як науки, як професії та предмету викладання, який лишив після себе велику кількість наукових праць. У ході виконання роботи я намагався продемонструвати свої навички щодо самостійного пошуку та опрацювання джерельної бази з даної теми.

Основна частина реферативної роботи складається з трьох розділів. Перший розділ присвячений висвітленню життєвих та історичних подій, які вплинули на формування світогляду видатного соціолога. У цьому розділі також описані основні творчі здобутки Е.Дюркгейма унаслідок його професійної діяльності.

В другому розділі описані основні принципи та положення соціології Е.Дюркгейма, розкривається сутність терміну “соціологізм”. Для правильного розуміння цього терміну звертається особлива увага на два аспекти: онтологічний та методологічний. Також в цьому розділі проаналізовано відношення Е.Дюркгейма до різних наукових проблем та явищ, а також його погляди на соціологію, які були викладені у його працях.

Третій розділ присвячений розкриттю головної теми дюркгеймівської соціології – соціальної солідарності. Тут проаналізовані найкращі роботи Е.Дюркгейма. Велика увага приділяється основним ідеям його наукових праць, що вважаються класикою соціології.

У завершальній частині роботи містяться загальні висновки, розгляду яких була присвячена основна частина. В цьому розділі приділяється увага тому внеску, який зробив Е.Дюркгейм та його Французька соціологічна школа у соціологію та їхній вплив на розвиток цієї науки у майбутньому. Робиться висновок про те, що важко знайти таку галузь соціології, від загальної соціологічної теорії до прикладних досліджень, де б не простежувався вплив ідей Е.Дюркгейма.

I. Життєвий шлях вченого

Народився Е.Дюркгейм 15 квітня 1858 р. у м. Епінале на північному сході Франції, у небогатій родині раввіна. У дитинстві майбутнього автора соціологічної теорії религії готували до релігійного поприща його предків, навчаючи давньоєврейській мові, Торі й Талмуду. Проте він досить рано відказався продовжити родинну традицію. Біографи Дюркгейма відмічають, що значний вплив на це рішення зробила його шкільна вчителька-католичка. Коротка година він відчував схильність до католицизму. Можна вважати, що отут вдався взнаки вплив більш загальних причин: розклад замкнутої (зсередини й зовні) єврейської общини й розвитку ассиміляційних процесів; це, у свою чергу, було пов'язано з послабленням релігійної нестерпності й процесами секуляризації у французькому суспільстві в цілому. Алі й католиком Дюркгейм не ставши, також як й атеістом. З юних років й до кінця життя він залишався агностиком. Постійно підкреслюючи важливу соціальну й моральну роль релігії, він зробив предметом своєї віри науку взагалі й соціальну науку – у тому числі.

У 1879 р. Дюркгейм з третьої спроби вступивши до Вищої Нормальної школи в Парижі, де одночасно з їм навчались відомий філософ Анрі Бергсон й видатний діяч соціалістичного рухові Жан Жорес, з яким Дюркгейм підтримував дружні стосунки. Серед професорів Нормальної школи найбільший вплив на формування взглядів майбутнього соціолога зробили видні вчені: історик Фюстель де Куланж і філософ Еміль Бутру. Серед студентів Дюркгейм користувався великою поввагою й виділявся серйозністю, ранньою зрілістю думки та любов'ю до теоретичних спорів, через що товариші прозвали його «метафізиком».

Скінчивши в 1882 р. Нормальну школу, Дюркгейм декілька років викладав філософію в провінційних ліцеях. У 1885-1886 рр. він спробував у науковому відрядженні в Німеччині, де познайомився із станом дослідів й викладання філософії й соціальних наук. Особливо велике враження на нього справило знайомство з видатним психологом і філософом В. Вундтом, засновником першої у світі лабораторії експериментальної психології.

У 1887 р. Дюркгейм був призначений викладачем «соціальної науки і педагогіки» на філологічному факультеті Бордоського університету. Там же в 1896 р. він очолив кафедру «соціальної науки» - за сутністю, першу кафедру соціології у Франції.

З 1898 по 1913 р. Дюркгейм керував видавництвом журналі «Соціологічний щорічник» (було бачено 12 томів журналу). Працівники журналу, прихильники дюркгеймівських идій, створили научну школу, що отримала назву «Французька соціологічна школа». Діяльність цього наукового колективу пісідала ведуче місце у французькій соціології до кінця 30-х років.

З 1902 р. Дюркгейм викладав у Сорбонні, де очолював кафедру «науки про виховання», що згодом була переіменована в кафедру «науки виховання й соціології». Викладацька діятельність була дуже інтенсивною, й багато з його наукових рабіт народилися з лекційних курсів. Дюркгейм був блискучим оратором, і його лекції користувались великим успіхом. Смороду відрізнялись строго науковим, ясним стилем викладення та в тієї ж година носили характер свойого роду соціологічних проповідей.

Професіна діяльність займала головешці місце в житті Дюркгейма, алі, недивлячись на це, він активно й безпосередньо бравий доля в різного роду суспільних организаціях й рухах. Він був людиною демократичних та ліберальних переконань, прибічником соціальних реформ, що були основані на наукових рекомендаціях. Багато його послідовників брали доля в соціалістичному русі, і сам він симпатизував реформованому соціалізму жоресівського користі. Разом з тім Дюркгейм бул супротивником революційного соціалізму, вважаючи, що щирі та глубокі соціальні зміни відбуваються в результаті довгої соціальної та моральної еволюції. З цих позицій він намагався примирити протиборствуючі класові сили, розглядаючи соціологію як наукову альтернативу лівому та правому радикалізму.

Будучи людиною боргу перш за все, Дюркгейм постійно намагався