При інкорпорації радіонуклідів, які вибірково накопичуються в окремих органах і тканинах, має місце нерівномірне опромінення організму. Поглинуті дози бета-випромінювання в окремих органах можуть відрізнятися в 100-1000 і більше разів.

Найбільш вивчена дія радіоактивного йоду, що накопичується в щитовидній залозі, опромінення якої приводить до розвитку пухлинних процесів. Основними непухлинними наслідками опромінення є радіаційний тиреоідит та гіпотиреоідизм.

Біологічна дія основних радіонуклідів, викинутих у

навколишнє середовище внаслідок Чорнобильської катастрофи

(за Козловим Ф.М., 1990)

Радіоактивні ізотопи | Хімічна характеристика | Тип випромінювання | Період напіврозпаду | Критичні органи | Органи

депонування

J-131 | галоген | , () | 8,04 доби | Все тіло: щитовидна, паращитовидна залози, епіфіз | Щитовидна залоза

Cs-97 | аналог К | 30,2 років | Все тіло: легені | М’язи

Sr-90 | аналог Са | 29,1 років | Скелет, легені, НВТК | Кістки (практично не виводиться)

Y-90 | метал, лантаноїд | 2,64 доби | Скелет, НВТК | - » -

Ce-144 | - » - | , | 284,3 доби | Все тіло: НВТК, скелет, легені | Печінка

Mo-99 | токсичний метал, аналог Cr | , () | 2,75 доби | Нирки, НВТК | Нирки

Te-132 | аналог S | 3,26 доби | НВТК | -

Ba-140 | аналог Са | 12,7 діб | Все тіло: скелет, легені, НВТК | Кістки

Zr-95 | метал, аналог Ті | , | 64,05 діб | Все тіло: НВТК, скелет, легені | Все тіло, кістки

Ru-106 | метал, аналог Fe | , () | 368 діб | Все тіло: НВТК, легені | Все тіло

Pu-239-240 | токсичний метал, трансуранід | , , | тисячі років | Все тіло: скелет, печінка | Печінка, кістки, все тіло (практично не виводиться)

Am-241 | - » - | , | 433 роки | Скелет, печінка | Печінка, кістки (практично не виводиться)

Xe-133 | інертний газ | , | 5,24 діб | Все тіло: шкіра, підшкірна клітковина | -

Kr-85 | - » - | , | 64,05 діб | - » - | -

3. Характеристика аварій ядерних реакторів

Класифікація аварій ядерних реакторів

У галузі радіаційної безпеки для позначення випадків, пов’язаних з переопроміненням людей, застосовують два терміни: радіаційна і радіаційно-ядерна аварія.

Радіаційна аварія – це будь-яка незапланована подія на об’єкті з радіаційною чи радіаційно-ядерною технологією, якщо при виникненні її наявні дві умови:

втрата контролю над джерелом;

реальне (або потенційне) опромінення людей, пов’язане з втратою контролю над джерелом.

Основними причинами радіаційних аварій є порушення технологічних регламентів і санітарних правил роботи з джерелами іонізуючих випромінювань.

При радіаційно-ядерній аварії відбувається втрата контролю над ланцюговою ядерною реакцією і виникає реальна чи потенційна загроза самочинної ланцюгової реакції.

Найвірогіднішими причинами виникнення ядерних аварій є нехтування та порушення правил ядерної і радіаційної безпеки при монтажі, наладці, випробовуваннях ядерних реакторів, зарядках і перезарядках активних зон, транспортуванні та зберіганні свіжого й відпрацьованого ядерного палива та при деяких інших операціях.

За ймовірністю виникнення і наслідками аварії ядерних реакторів поділяються на проектні і запроектні. Проектні аварії – це передбачені ситуації, на усунення яких проектом передбачені певні засоби та конструктивні елементи, і при цьому не відбувається значного переопромінення персоналу й окремих груп населення. Запроектні аварії – це ті, що приводять до значного руйнування активної зони реактора (> 20% твелів). Внаслідок цього відбувається переопромінення персоналу та населення і значне забруднення навколишнього середовища. Розрахована вірогідність такої аварії при одночасній експлуатації 30-40 однотипних блоків АЕС (ВВЕР-1000) складає одну аварію на 30-50 років.

За масштабами розповсюдження радіонуклідів прийнято розрізняти два типи аварій: промислову і комунальну (див. табл.)

Класифікація аварій ядерних реакторів АЕС

за масштабністю радіоактивних викидів

№ з/п | Тип аварії | Зона радіаційних факторів | Суб’єкт радіаційного захисту

1. | Промислова | В межах території виробничих приміщень і промислового майданчика об’єкту | Персонал об’єкту

2. | Комунальна | Розповсюджується за межі промислового майданчика та санітарно-захисної зони об’єкту | Персонал об’єкту та населення

2.1 | Локальна | Комунальна радіаційна аварія, якщо в зоні аварії проживає населення чисельністю до 10 тис. чоловік | Персонал об’єкту та населення

2.2 | Регіональна | Комунальна радіаційна аварія, зона якої поширюється на адміністративно-територіальну одиницю з чисельністю > 10 тис. чоловік | Персонал об’єкту та населення

2.3 | Глобальна | Комунальна радіаційна аварія, під вплив якої підпадає значна частина або вся територія країни та її населення | Персонал об’єкту та населення

2.4 | Транскордонна | Це така глобальна радіаційна аварія, коли зона аварії поширюється за межі державних кордонів країни, в якій вона відбулася | Персонал об’єкту та населення

Для оцінки ситуацій, що можуть виникати при експлуатації ядерних реакторів, в багатьох країнах світу, в тому числі – і в Україні, застосовується Міжнародна шкала АЕС, котра була розроблена спеціалістами МАГАТЕ. Суть цієї шкали полягає в тому, що за наслідками для оточуючого середовища (величина радіоактивного викиду по йоду-131) і населення (доза опромінення), а також для ядерного реактора і персоналу станції всі події на АЕС поділяються на 7 класів: 1-й – незначна подія; 2-й – подія середньої тяжкості; 3-й – серйозна подія; 4-й – аварія в межах АЕС; 5-й – аварія з ризиком для оточуючого середовища;6-й – тяжка аварія; 7 – глобальна аварія.

Події 1-го і 2-го класу не призводять до переопромінення як персоналу станції, так і населення. Події 3-го класу супроводжуються переопроміненням тільки персоналу станції, а події від 4-го до 7-го класу викликають переопромінення як