37 ст. Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: “Слухаюсь” і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира з проханням уточнити наказ.

Військовослужбовець зобов’язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Про виконання наказу військовослужбовець зобов’язаний доповісти командирові, і своєму безпосередньому начальникові.

38 ст. У разі коли військовослужбовець, який виконує наказ, отримав від іншого командира, старшого за військовим становищем чи військовим званням, новий наказ, що стане перешкодою для виконання попереднього, він доповідає про це командирові, який віддав наступний наказ, і після отримання його згоди припиняє виконання попереднього наказу.

Командир, який віддав наступний наказ, повідомляє про це командира, який віддав попередній наказ.

49 ст. Військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, зобов’язані завжди пам’ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Усі військовослужбовці повинні під час зустрічі (обгону) вітати один одного , додержуватись правил, визначених Стройовим статутом Збройних Сил України. Військове привітання це вияв взаємної поваги і згуртованості військовослужбовців.

50 ст. Відносини між військовослужбовцями повинні ґрунтуватися на взаємній повазі, і у питаннях служби вони звертаються один до одного на “Ви”.

Начальники й старші за військовим званням військовослужбовці у питаннях служби до підлеглих і молодших звертаються за військовим званням і прізвищем або тільки за званням, додаючи в останньому випадку перед званням слово “товаришу (пане)”.

До курсантів військово-навчальних закладів, які не мають військових звань сержантського і старшинського складу чи складу прапорщиків і мічманів, а також курсантів навчальних військових частин (підрозділів) звертаються “Курсанте …”, “Товаришу (пане) курсанте …”.

53 ст. Уразі звертання один до одного поза строєм, а також у разі віддавання чи отримання наказу військовослужбовці повинні стати у стройове, а ті, що знаходяться у головному уборі, прикладають руку ло нього.

Доповідаючи чи вислуховуючи рапорт, військовослужбовець прикладає руку до головного убору і опускає її після закінчення доповіді. Якщо перед доповіддю віддавалася команда “Струнко”, то доповідач за наступною командою “Вільно” повторює її і опускає руку.

ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ОБОВ’ЯЗКИ КОМАНДИРІВ (НАЧАЛЬНИКІВ)

58 ст. Командир є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою: за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально0психологічний стан особового складу; за внутрішній порядок, стан та збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля; за додержання принципів соціальної справедливості.

Командир відповідно до посади, яку він обіймає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно правових актів.

59 ст. Командир зобов’язаний:

планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати їх виконання, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), вживати заходів щодо збереження державної та військової таємниці;

знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі, ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі, вміло керувати військовою частиною, кораблем як у повсякденному житті, так і підчас виконання бойових завдань;

організовувати та безпосередньо керувати бойовою підготовкою, здійснювати контроль за її ходом, об’єктивно оцінювати досягнуті підлеглими результати, підбивати підсумки й заохочувати кращих, узагальнювати та впроваджувати передовий досвід у практику навчання особового складу, ефективно використовувати навчально-матеріальну базу, спрямовувати кошти та матеріальні засоби на вдосконалення цієї бази;

постійно вдосконалювати особисту підготовку та майстерність підпорядкованих командирів, методи керівництва військовою частиною, кораблем, особисто проводити навчання та заняття з особовим складом військової частини, корабля, займатися правовим вихованням підлеглих, своєчасно вживати заходів щодо виконання завдань соціально психологічного забезпечення військової підготовки;

завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині на кораблі за штатом, списком і в наявності;

встановлювати у військовій частині на кораблі такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України;

показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів; бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності;

постійно виховувати підлеглих у дусі гуманізму та людяності, спираючись при цьому на загальновизнані принципи міжнародного права;

проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям і злочинам серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об’єктивно доповідати про це старшому командирові;

виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість та принциповість з повагою до їх честі та гідності, вникати в проблеми їх побуту, забезпечувати соціальну та правову захищеність, у разі необхідності клопотати за них перед старшими командирами;

знати потреби та запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями;

організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти їх повноту;

організовувати культурно-освітню роботу, створювати умови для зміцнення здоров’я та фізичного розвитку;

здійснювати заходи щодо безпеки особового складу військової частини під час роботи з озброєнням, бойовою та іншою технікою, обладнанням, проведенням стрільб, навчань, несення вартової та внутрішньої (чергової та вахтової) служби, виконання інших військових обов’язків;

особисто керувати кадровою роботою та підбором кандидатів для вступу до військово-навчальних закладів;

організовувати експлуатацію,