Основою для пред'явлення вимог до себе і до інших людей є норми, зако-ті моралі. Зміст вимог офіцера зумовлюється законами, воєнною присягою, військовими статутами і поширюється на всі сфери життєдіяльності військовослужбовців. Формами пред'явлення вимоги можуть бути: наказ, розпорядження, нагаду-вання, схвалення, зауваження, осуд, порада, рекомендація та інші.

Опора на позитивне в особистості і у військовому колективі.

Велику помилку допускають у вихованні ті командири, які спрямовують свою увагу головним чином на слабкі сторони в поведінці підлеглих, постійно підкреслюють їх недоліки, нагадують про погані вчинки. В резуль-таті цього виховання перетворюється в боротьбу з недоліками, з негативни-ми явищами. Позитивні ж властивості не закріплюються. не розвиваються і не використовуються як опора для формування високих морально-бойових

якостей. Підкреслювання тільки негативного у поведінці воїна приводить до того, що окремі юнаки починають себе вважати такими, що не піддаються вихованню.

Принцип опори па позитивне вимагає використання, з мстою виховання не тільки того, що є хорошого в особистості, а й в житті колективу, в суспільстві.

Принцип єдності узгодженості і послідовності у вихованні.

Добитися узгодженості в роботі з підлеглими - значить пред`являти до них єдині вимоги, виховувати їх спільними зусиллями офіцерів, прапор-щиків, сержантів. Погодженість у виховній роботі досягається шляхом її продуманого планування, колективної оцінки стану справ у підрозділах, без-перечного виконання вимог військової присяги. військових статуті;).

Виховання передбачає послідовність в роботі. Суть її полягає перш за все в тому, щоб йти вперед, опираючись на все досягнуте раніше, творчо загачуючи його. Все, що досягнуто у вихованні конкретного воїнського колективу береться на озброєння, розвивається і примножується.

2.3. ОСОБЛИВОСТІ ВІЙСЬКОВОГО ВИХОВАННЯ

Сутність військового виховання полягає у формуванні в особистості та-ких морально-бойових якостей, які необхідні озброєній людині для захисту національних завоювань українського народу. Метою цього виховання є розвиток у юнаків таких якостей як вірність військовому обов'язку, при-сязі, та статутам, висока дисциплінованість, мужність, стійкість, відвага, вірність бойовим та національно-історичним традиціям і т.д.

Військове виховання здійснюється у ході всього навчальне -виховного процесу, в процесі бойової та гуманітарної підготовки військовослужбовців. Зміст тако-го виховання визначається Конституцією, законами України, воєнною при-сягою та військовими статутами.

Військова служба, діяльність воїнів самі по собі дуже складні і об'єктивно містять в собі виховні можливості. Так. в ході бойової підготов-ки, виконання навчально-бойових задач, особливо в полі, в повітрі, на морі, у військовослужбовців розвиваються якості, необхідні людині в сучасному бою. В бойовому навчанні накопичується досвід поведінки у складних і небезпечних ситуаціях. Цей процес проходить тим успішніше, чим у більшій мірі створюється напруженість, постійно змінюється обстановка, скоро-чуються нормативи на виконання тих чи інших дій тощо.

Бойова підготовка - не єдина сфера, в якій формуються морально-бойові якості. Бойові чергування, виконання обов'язків караульної і внутрішньої служби, військово-спортивні змагання, дії військовослужбовців при оголошенні різних сту-пенів бойової готовності, весь уклад військового життя сприяють вихован-ню й особистості, необхідних справжньому воїну, бойових якостей.

Різні види діяльності суттєво впливають на військове виховання юнаків у тому випадку, коли створені командирами необхідні для цього умови: по-передньо моделюються ситуації з врахуванням індивідуального навантаження на кожну особистість, продумується допомога кожному і здійснюється систематичний контроль за діями підлеглих. Обов'язко-вим заключним моментом у процесі військового виховання повинна бути оцінка праці, діяльності військовослужбовця. Оцінка та визнання його за-слуг, старань є сильним мотивом, який стимулює особистість до самороз-витку у себе якостей справжнього воїна.

На процеси військового виховання особистості суттєво впливає рівень її моральної, патріотичної вихованості. Високий ступінь військової вихова-ності характерний для дисциплінованих військовослужбовців. Дисциплінованість є не-обхідною умовою досягнення високого рівня знань і фізичної загартова-ності особового складу. Труднощі, без яких немислима навчально-бойова діяльність, успішно можуть бути подолані тільки тими військовослужбовцями, які внутрішньо, психологічно готові точно, бездоганно і в строк виконати всі на-кази і розпорядження командирів, не жаліють сил і часу для досягнення ви-сокої бойової майстерності.

Рівень військової вихованості визначається також ступенем воєнної спеціальної підготовки військовослужбовців та командирів всіх ланок, здатністю останніх вміло керувати військами, навчально-виховним процесом. Досягнення військовослужбовцями високого рівня воєнної і спеціальної підготовки настирливо вимагає від них великих вольових зусиль, високої організованості, самодисципліни. цілеспрямованості, вміння раціонально використовувати ;вій службовий час.

Успішно справитись з виконанням будь-якої задачі війська можуть ли-ше тоді. коли в них безперервно підтримується високий рівень процесу військового виховання: висока організованість і порядок, коли особовий склад глибоко усвідомлює значення боєготовності кожного підрозділу і ЗСУ в цілому.

Важливою умовою підвищення рівня військового виховання є формування у військовослужбовців правильних уявлень про характер і особливості сучасного бою, максимальне наближення навчання до бойової дійсності. У цьому про-цесі недопустимим є як непомірне нагнітання небезпеки, так і навчання військовослужбовців з певним послабленням вимог. У першому випадку можна нанести психічну і фізичну травму особистості, в другому - зни-жується боєготовність кожного військовослужбовця і підрозділу в цілому, слабо форму-ються необхідні юнакам бойові якості.

Потрібно, щоб обстановка на заняттях була об’єктивно безпечною, а об'єктивно представлялась воїнам такою, що може викликати у них переживання, близькі до психічних станів людей в умовах реальної бойової обстановки. Тільки тоді буде успіх у формуванні морально-бойових якостей військовослужбовців, в основі яких лежить воля.

Таким чином, інтереси успішного військового виховання вимагають від командирів глибоких знань з психолого-педагогічних основ його організації, настирливого використання і вдосконалення всіх форм і методів роботи з людьми у навчально-бойовій