Сучасний бізнес зробив якісний крок у бік глобальної комп'ютеризованої комерції. За допомогою електронних технологій здійснюються ділові операції - встановлення контактів, укладання угод, комп'ютеризована торгівля товарами і послугами та ін. Все частіше джерелом аналітичної і оглядової бізнес-інформації стає Інтернет. Всесвітня мережа надає бізнес-новини й аналітичну інформацію, містить довідники з правової інформації, відомості про підприємства, статистичні дані. Мережа надає сервіс у одержанні економічної інформації, даних про фінансовий ринок, фондовий і товарний ринки. Витрати, наприклад, консалтингових фірм на інформаційне забезпечення при виконанні маркетингових досліджень того чи іншого сегменту ринку становлять до 10 % вартості проекту, причому значних матеріальних і трудових ресурсів потребує збирання первинної інформації, яка є базою для проведення досліджень. Крім одержання інформації з мережі Інтернет, підприємства широко використовують мережу для реклами і маркетингу. Завдання відбору інформації, її аналітичної обробки і система-тизації для представлення в мережі, підтримки її актуальності є завданням інформаційних працівників. Компанії фінансового сектору, фірми, які працюють у сфері дозвілля і подорожей, авіакомпанії, некомерційні організації, продавці товарів довготермінового користування формують власні бази даних клієнтів, угод, проведених маркетингових кампаній. Дані для ведення таких баз даних одержують як з внутрішніх, так і з зовнішніх джерел. Робота як з традиційними джерелами інформації, так і з нетрадиційними (мережа Інтернет) потребує знання загальних інформаційних законів Розсіювання інформації, зміни актуальності інформації, систематизації інформації за різними критеріями, уміння вироблення пошукової стратегії. Слід зазначити, що в умовах формування інформаційного ринку інформація, якою володіють підприємства, є товаром, здатним викликати "інформаційний інтерес" учасників ринку до інформаційної продукції у вигляді баз і банків даних, адресно-довідкової інформації, аналітичних оглядів і прогнозів та ін.

Для будь-яких видів і форм інформаційного забезпечення можна сформулювати спільні вимоги, яким повинна відповідати інформація:

1. Якісні

- вірогідність - наближеність інформації до першоджерела або точність її передачі (відсутність випадкових або умисних спотворень інформації);

-об'єктивність - інформація, "очищена" від неминучих спотворень, які виникли при її передаванні, а також від суб'єктивних спотворень психологічного плану;

- однозначність - навіть достовірна й об'єктивна інфор-мація повинна підлягати повторній перевірці;

- своєчасність - інформація потрібна у потрібний час і у

потрібному місці;

- релевантнгсть - характеристика ступеня відповідності змісту документа, знайденого в результаті інформаційного пошуку, змісту інформаційного запиту;

- пертинентність - характеристика ступеня відповідності змісту документа, знайденого в результаті інформаційного пошуку, інформаційній потребі, вираженій в інформаційному

запиті;

-актуальність - важливість інформації у даний конкрет-ний момент часу у прийняття конкретного рішення.

2. Кількісні

- повнота - необхідна і достатня кількість інформації для

прийняття рішення;

-достатність - кількість інформації, достатня для вирішення поставленого вузького завдання.

3. Ціннісні.

- значущість для;

- вартість - всі видатки за фактом одержання інформації.

Однією з основних рис сучасного менеджменту є гнучкість управління, швидкість реакції на змінювані зовнішні чинники, що зумовлює необхідність забезпечення менеджерів актуаль-ною, спеціально орієнтованою на прийняття управлінських рішень інформацією про зовнішнє середовище.

Для позначення цієї традиційної функції інформаційного забезпечення системи управління сьогодні часто використовують термін "бізнес-розвідка" (business intelligence) або його еквівалент "конкурентна розвідка" (competitive intelligence), інтерес до яких спостерігається останніми роками у країнах близького і далекого зарубіжжя. Головним завданням бізнес-розвідки вважають підтримку оптимальних управлінських рішень шляхом забезпечення менеджерів вищого рівня інформацією, що ґрунтується на результатах діяльності із збирання й аналітичної обробки даних про зовнішнє середовище, де діє структурна одиниця, для якої здійснюється бізнес-розвідка. Слово "бізнес" у цьому визначенні може трактуватись досить широко, оскільки функції бізнес-розвідки актуальні і для неприбуткових, наприклад, навчальних або наукових організацій.

Основна відмінність бізнес-розвідки від промислового шпіонажу - пошук і одержання всієї необхідної інформації виключно законними методами.

3.3. Класифікація оглядово-аналітичноїінформації.

Оглядово-аналітична діяльність - один із найважливіших напрямків інформаційного забезпечення користувача. Основні її цілі:

* підготовка інформації для прийняття рішень;

* оцінка рівня здійснюваних досліджень;

* забезпечення фахівців галузі необхідною інформацією, в тому числі фактографічною;

ознайомлення фахівців і керівників з досягненнями у галузях господарства, науки та техніки

* інформаційне опанування планів соціально-економічного та науково-технічного розвитку держави, галузі, організації,

фірми тощо.

Основні засоби для досягнення цих цілей: підготовка оглядових документів, аналітичних довідок, доповідей тощо.

Огляд - науково-технічний документ, який містить одержану на основі аналізу, систематизації й узагальнення відомостей із першоджерел концентровану інформацію про попередній та сучасний стан або тенденції розвитку проблеми (включаючи комплексні проблеми) предмета.

Підготовка оглядової інформації ґрунтується на процесі переробки документальних джерел, який включає:

* витяг із документів і систематизацію відомостей із численних даних, які характеризують стан об'єкта (предмета,теми);

* оцінку новизни, доцільності, взаємозалежності даних, їх

доповнення й уточнення змісту;

* логічне перетворення здобутих і перевірених даних, їх систематизацію для здобуття нової інформації про