На основі проведеного аналізу фінансового стану підприємства УДВТП “Укрдортехнологія” ми можемо охарактеризувати це підприємство наступним чином.

Власний капітал підприємства має тенденцію до зростання і за 1999 рік він збільшився на 11,0% оскільки темпи росту власного капіталу вищі темпів росту позиченого капіталу. Зменшення коефіцієнту фінансового ризику вказує на те що фінансова залежність підприємства до зовнішніх інвесторів/кредиторів відносно зменшилась і значить зросла його ринкова врівноваженість. Суттєвих змін в структурі власного капіталу не спостерігається. Наочно спостерігається нормальна тенденція нагромадження амортизаційного фонду та незначний рух у складі фінансування капітальних вкладень

Підприємство в звітному та попередньому роках не мало кредитів банків та позичок що дуже характерно для державних підприємств, і особливо якщо це структурний підрозділ. Залучення позикових коштів в оборот підприємства являється нормальним явищем. Це могло б посприяти тимчасовому покращенню фінансового стану при умові, що кошти не заморожуються на тривалий час в обороті і своєчасно повертаються.

За 1999 рік структура активів нашого підприємства майже не змінилась: зменшилась доля оборотного капіталу, а основного відповідно збільшилась на 5,2%. В зв’язку з цим змінилась органічна будова капіталу: на початку року відношення основного капіталу до оборотного складало 29,8%, а на кінець року – 39,1%, що в сою чергу викличе гальмування його оборотності. Найбільшу питому вагу в поточних активах займає дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги не сплачені в строк. На початок року на її долю припадало 88,9% поточних активів, або 465,9 тис.грн. до кінця року абсолютна її сума зменшилась до 377,0 тис.грн., також зменшилась її питома вага (до 75,5%). Це свідчить про майже незмінні обсяги виробництва. Крім того, отримані кошти частково спрямовуються на поповнення основних засобів, а частково залишаються мертвим вантажем на банківському рахунку де вони менш за все захищені від інфляції

Позитивним моментом в діяльності підприємства є збільшення маса грошових коштів на 16,8 тис.грн., що збільшує абсолютну ліквідність підприємства. Дещо зросла доля розрахунків з дебіторами більша частина яких припадає на Держбюджет. Виходячи з сьогоднішньої практики ці кошти можна вважати замороженими, оскільки держбюджет не повертає кошти підприємствам у грошовому виразі, а лише зараховує як погашення заборгованості по бюджетних платежах які виникають у наступних періодах. Тобто ці кошти безповоротно виключені з обігу.

На кінець року в порівнянні з початком доля власного капіталу зросла на 9,1% або на 35,4 тис.грн., що свідчить про зменшення фінансової залежності підприємства і нестійкості його стану. Проте цей фактор є позитивним для даного підприємства, так як збільшення власного капіталу відбулося за рахунок збільшення суми поточних активів.

Якщо підприємство буде і в майбутньому такими темпами накопичувати власний капітал, то скоро воно досягне оптимального співвідношення власних і позичених коштів.

На нашому підприємстві станом на 1.1.2000 року частка власного капіталу, яка знаходиться в обігу зменшилась на 0,4%. Але це є незначна зміна для підприємства оскільки воно і надалі залишається із значною (більше 50%) часткою власного оборотного капіталу, що забезпечує підприємству достатню гнучкість у використанні власного капіталу.

Віддача капіталу за звітний рік зменшилась на 2,7%, це зменшення відбулося за рахунок зменшення показника рентабельності продаж -3,0%. Також спостерігається незначне прискорення оборотності на 0,3%.

на початок року абсолютний коефіцієнт ліквідності становив 0,18, а на кінець року 0,32 до дає підстави стверджувати що дане підприємство є ліквідним, оскільки коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок 1999 року був близький до нормативного, а вже на його кінець значення значно перевищило норматив. Високий коефіцієнт ліквідності дозволяє підприємству користуватися кредитами банків і підприємств, поліпшує матеріально-технічне постачання, сприяє вкладенню інвестицій в підприємство.

Аналізуючи проміжний коефіцієнт ліквідності, можна сказати що він є досить високим, вищий нормативної норми і має тенденцію росту порівняно з попереднім періодом, що зумовлюється насамперед зниженням загального рівня кредиторської заборгованості на фоні не на стільки інтенсивного зменшення дебіторської заборгованості , що може свідчити про спад ділової активності підприємства.

Коефіцієнт самофінансування за звітний рік збільшився на 0,02, що є позитивним явищем для підприємства. Це зумовлено насамперед тим, що хоча підприємство в звітному році отримало на 20,5 тис.грн. менше прибутку ніж в попередньому році, проте також зменшилась сума короткострокових зобов’язань 71,2 тис.грн., причому в більшій мірі.

Підсумовуючи все сказане вище можна стверджувати, що спостерігається повільне покращення стану підприємства. Якби це підприємство було самостійним та недержавним то отримані результати можна б було вважати як незадовільні. Але “Укрдортехнологія” є державним підприємством яке входить до складу такої громіздкої машини як дорожньо-будівельний комплекс, і воно цілком і повністю залежить від загального стану в галузі. Тим більш якщо зважити на те що діяльність нашого підприємства має більше науково-дослідний характер, а не виробничий, як основна маса підприємств галузі. А як відомо будь-які дослідження результати яких істотно могли б вплинути на ефективність роботи виробничого сектору потребують великих коштів, а в нашій країні на науку кошти практично не виділяються.

Можна б було порадити залучити додаткові кошти та інвестиції для збільшення обсягів виконання робіт. Але, по-перше, підприємство є заручником свого підпорядкування, а по-друге, попит на подібного роду роботи в Україні на сьогодні ще дуже низький. І на мою думку подальша доля “Укрдортехнологія” цілком і повністю залежить від економічної ситуації в дорожній галузі країни.

Бібліографія