Прив’язка у часі. Фінансовий облік відображає фінансову історію організації. Бухгалтерські проводки виконуються вже після звершення відповідної операції. Хоча данні фінансового обліку беруться до уваги при плануванні, проте вони за своєю природою носять “історичний” характер. Управлінський облік включає в свою структуру, поряд з інформацією “історичного” характеру, оцінки та плани на майбутнє. Мета фінансового обліку – показати, “як це було”, а управлінського – “як це має бути”.

Форми вираження інформації. Фінансові документи, що є кінцевим продуктом фінансового обліку, містять в основному інформацію у грошовому виразі. В управлінському обліку фігурує інформація як в грошовому, так і в натурально-речовому виразі. В управлінському обліку відображається кількість матеріалу та його вартість і т.п.

Ступінь точності інформації. Адміністрації підприємства потрібна своєчасна інформація, і тут часто можна піти на певне послаблення вимог до точності на користь швидкості отримання інформації. Таким чином, в управлінському обліку часто використовуються приблизні оцінки, мабуть, навіть частіше, ніж точні дані. Певна річ, дані фінансового обліку не можуть бути абсолютно точними, але приближення та приблизні оцінки в управлінському обліку застосовуються набагато частіше, ніж у фінансовому.

Періодичність звітності. Повний фінансовий звіт складається підприємством за підсумками року, менш детальні – щоквартально. Деталізовані звіти в управлінському обліку складаються великими організаціями щомісячно; звіти за окремими видами діяльності можуть складатись потижнево, щоденно, а в деяких випадках – негайно.

Терміни надання звітності. Оскільки для вивірення даних та перевірки їх зовнішніми аудиторами необхідний час, до якого треба добавити деякий термін на друк та розповсюдження фінансових звітів, останні потрапляють до користувачів тільки за кілька тижнів після закінчення звітного періоду. Звіти ж з управлінського обліку можуть містити інформацію, що потребує негайних дій. Ці звіти зазвичай складаються на протязі кількох днів після закінчення звітного періоду (чи навіть на наступний ранок – для щоденних звітів).

Об’єкт звітності. У фінансових звітах організація змальовується як єдине ціле. Для великих компаній, що працюють в кількох галузях, існує необхідність у відображенні виручки та доходу по кожній галузі, тобто за великими сегментами цілого підприємства. В управлінському обліку головна увага звертається на порівняно невеликі підрозділи підприємства – за окремими виробами, видам діяльності, за організаційними підрозділами, за центрами відповідальності.

Відповідальність за правильність ведення обліку. Хоча подібне трапляється рідко, кредитори чи акціонери компанії можуть звернутися до суду, звинуватив компанію у безпідставному викривленні інформації у річному бухгалтерському звіті чи балансі. Звіти ж в управлінському обліку, як було сказано вище, не обов’язково повинні відповідати загальноприйнятим принципам обліку та не призначені для широкого загалу. Керівник може бути притягнутий до відповідальності за свої рішення, якщо ті будуть визнані неправильними. І дані управлінського обліку можуть бути основою цього неправильного рішення та послідуючих дій. Але причиною для притягнення до відповідальності можуть бути тільки рішення чи дії, а не будь які дані управлінського обліку.

Схожість. Хоча розбіжності й існують, більшість елементів фінансового обліку можна знайти в управлінському. Цьому є дві причини. По-перше, фактори, що визначають значення загальноприйнятих принципів фінансового обліку діють й у відношенні управлінського обліку. Наприклад, управлінський апарат не може керуватись в своїй діяльності виключно неперевіреними, суб’єктивними думками та оцінками. По-друге, оперативна інформація використовується і для складання фінансових документів, і в управлінському обліку. Отже, збирання первинної інформації має здійснюватись за єдиними принципами. Інший порядок призвів би до необхідності дублювання збору первинних даних.

Але, мабуть, найважливіший фактор, що визначає схожість, полягає в тому, що дані і фінансового, і управлінського обліку використовуються для прийняття рішень. Так, дані фінансового обліку допомагають інвесторам при оцінці перспектив підприємства, тобто у прийнятті рішень стосовно здійснення інвестицій в це підприємство. Дані управлінського обліку використовуються керівниками для вирішення широкого кола проблем управління, наприклад при визначенні цін; необхідності придбання якихось комплектуючих на стороні чи виробництва їх на самому підприємстві, тощо.

2.1.2 Існуючі форми фінансової звітності.

З урахування усього сказаного вище можна сказати, що на сьогоднішній день в Україні функцію фінансової звітності несе на собі бухгалтерська звітність підприємств та організацій. В принципі вона побудована з урахуванням потреб зовнішніх користувачів інформації. Зокрема, існуюча система обліку була розроблена для надання інформації, необхідної для проведення централізованого планування з метою підтримки контролю над економікою. Дана система бухгалтерського обліку включає в себе три підсистеми:

Статистичний облік для збору та узагальнення економічних даних, включаючи об’єм виробництва, собівартість продукції, виробничі потужності та ресурси.

Оперативно-технічний облік, що забезпечую фізичне спостереження та контроль за зміною показників стану ресурсів та готової продукції в рамках плану що виконується.

Бухгалтерський облік, що відображає активи, пасиви, доходи та витрати з грошової точки зору.

Порівнянність інформації досягалась шляхом розробки стандартних планів рахунків, за допомогою яких різноманітні облікові дані збираються та систематизуються. План рахунків що існував до 2000 року - "План счетов промышленности" був ухвалений Міністерством Фінансів СРСР 28 березня 1985 року (Наказ №40) та Держкомстатом СРСР. На основі плану рахунків складаються баланси підприємств та організацій.

До 1 січня 2000 року джерелом інформації про фінансовий стан підприємства була затверджена Міністерством Фінансів України наказом № 55 від 9 серпня 1993 року річна звітність підприємств та організацій України.

До складу річної звітності входять:

Баланс підприємства (форма №1);

Звіт про фінансові результати