1) перерахування грошей

Дт субрах. 333

Кт субрах. 301,

2) зарахування на поточний, реєстраційний, спеціальний реє-страційний рахунок

Дт субрах. 311,313, 321,323

Кт субрах. 333.

Для обліку векселів — письмового боргового зобов'язання вста-новленої форми, що дає право його власнику через певний строк вима-гати відповідну суму у боржника,— призначено синтетичний рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані» з розподілом на субрахунки:

341 «Векселі, одержані в національній валюті»,

342 «Векселі, одержані в іноземній валюті». Це рахунок активний, тобто за дебетом фіксують операції з отримання векселів, а за кредитом — з їх погашення:

1) отримано вексель від боржника

Дт субрах. 341, 342

Кт субрах. 364,

2) погашено короткостроковий вексель боржником

Дт субрах. 313, 318, 323

Кт субрах. 341,342.

Аналітичний облік векселів одержаних ведеться окремо за кож-ним векселем у спеціальній відомості.

Операції з грошовими документами оформляються меморіаль-ними ордерами т. ф. № 271, яким надаються чергові номери, почи-наючи з 16.

Такі основні положення обліку фінансування та руху грошо-вих коштів бюджетних установ.

2.1. Облік розрахунків з оплати праці

Організація і завдання обліку праці та заробітної плати в бюджетних, установах

Закон України «Про оплату праці» визначив, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому ви-разі, яку власник чи уповноважений ним орган виплачує працівни-кові за виконану ним роботу. У бюджетній сфері процес праці має певні особливості:—

результатом виконуваної роботи є часто не річ (продукція), а послуги (діяльність);—

праця носить переважно розумовий характер;—

у складі сукупних витрат бюджетних установ на оплату праці припадає від 60 до 85% усіх витрат;—

у бюджетній сфері досить високий рівень кваліфікації пра-цюючих, а в деяких галузях (освіта, охорона здоров'я, мистецтво) частка спеціалістів вищої кваліфікації сягає близько 50% загальної чисельності працівників.

Держава здійснює регулювання оплати праці працівників бюд-жетних установ шляхом: встановлення розміру мінімальної заробіт-ної плати та інших державних норм і гарантій; встановлення умов і розмірів оплати праці на підставі законодавчих та інших норма-тивних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах асигнувань за рахунок загального та спеціального фондів; оподаткування доходів працівників.

Згідно зі ст. 8 Закот7 України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються КМУ. З 1 березня 2001 р. набрала чинності постанова КМУ від 07.02.2001 р. № 134 «Про впорядкування умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери». Цей документ зат-вердив схеми посадових окладів (ставок) керівних, наукових, нау-ково-педагогічних, педагогічних працівників, фахівців, службовців, інших працівників установ окремих галузей бюджетної сфери та інші умови оплати праці (розміри доплат, надбавок, порядок на-дання матеріальної допомоги тощо). Крім того, було дещо змінено сам порядок оплати праці бюджетників: встановлено надбавки за високі досягнення у праці, за складність, напруженість у роботі, за виконання особливо важливої роботи. Граничний розмір зазначе-них надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50% посадового окладу (таке обмеження не поширюється на працівників національних установ).

На виконання Постанови КМУ № 134 центральні органи ви-конавчої влади та галузеві академії наук розробили і затвердили за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів України конкретні умови оплати праці з урахуванням характеру та специфіки роботи підвідомчих бюджет-них установ, розміри посадових окладів (ставок) працівників цих установ у межах схем, затверджених Постановою КМУ № 134. Так, Міністерство освіти і науки України видало наказ від 29.03.2001 р. № 161 «Про затвердження розмірів посадових окладів (ставок заро-бітної плати) працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», Міністерство культури і мистецтв України — наказ від 19.04.2001р. №204«Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій культури», Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України — наказ від 19.04.2001 р. № 1052 «Про впорядкування умов оп-лати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій фізичної культури і спорту».

Основними формами оплати праці в бюджетних установах є почасова й відрядна, але переважає, як правило, почасова оплата. Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, тарифно-кваліфікаційні характеристики.

Почасова оплата праці в бюджетних установах має два різно-види: штатно-окладна і погодинна. При штатно-окладній формі оплати праці кожному працівникові встановлюється місячний по-садовий оклад згідно зі штатним розкладом, посадою, освітою, науковим ступенем, вченим званням, категорією тощо. Ця форма оплати має два варіанти. Для деяких бюджетних установ (охорони здоров'я, вищих закладів освіти) у централізованому поряд-ку встановлюється суворо фіксований посадовий оклад, при якому перевиконання працівником обов'язкової норми трудового наван-таження не веде до підвищення заробітку. В інших установах (за-гальноосвітніх школах і т. ін.) оплата праці здійснюється за місяч-ними ставками з встановленням державою обов'язкової норми тру-дового навантаження (урочних годин), при перевищенні якої розмір зарплати збільшується пропорційно виконаному обсягу роботи.

Погодинна оплата праці передбачає наявність погодинних ставок. Наприклад, доктору наук або професору на проведення навчальних занять (при роботі за сумісництвом) зі студентами ви-щих навчальних закладів (ВНЗ) І та II рівнів акредитації ставка погодинної оплати встановлена 7,05грн, а зі студентами ВНЗ III та ІVрівнів акредитації— 13,09грн за годину, з аспірантами і при-рівняними до них — 15,10грн. Сума оплати праці залежить від кількості відпрацьованих годин і визначається множенням відпра-цьованих годин на погодинну ставку.

Почасова оплата праці може застосовуватися у вигляді про-стої почасової або почасово-преміальної. При простій почасовій оплаті сума заробітку визначається лише кількістю відпрацьова-ного часу та погодинною ставкою