За характером компетенції (повноважень) розрізняють органи загальної компетенції (Кабінет Міністрів, місцеві державні адміністрації) і органи спе-ціальної — галузевої, міжгалузевої і функціональної компетенції (решта орга-нів виконавчої влади).

За порядком прийняття рішень органи поділяються на:—

колегіальні, в яких право прийняття рішень від імені органу мають певні ні колективи (Кабінет Міністрів, різні державні комісії тощо), які очолюються керівником органу;—

єдиноначальні, в яких право прийняття рішень від імені органу має одна особа (міністр, голова державного комітету, голова місцевої державної адміністрації). Вона юридичне і є "органом", а тому називати цю особу "керівником органу" не є, з наукової точки зору, цілком логічним. В цих випадках структура яка традиційно називається "органом" (наприклад, міністерство, державний комітет), фактично є робочим "апаратом" відповідного органу.

За характером джерел фінансування органи виконавчої влади поділяються на ті, що фінансуються з держбюджету, і ті, що мають змішане фінансування— з держбюджету і за рахунок доходів від власної діяльності. Інша загальновизнана назва органів виконавчої влади — органи державного управління.

Державне управління — вид діяльності держави, що полягає у здійсненні нею управлінського, тобто організуючого впливу на ті сфери і галузі суспільного життя, які вимагають певного втручання держави шляхом використаній повноважень виконавчої впади. В той же час державне управління здійснюється і за межами функціонування виконавчої влади, наприклад, на рівні дер-жавних підприємств, установ і організацій.

Апарат органів виконавчої влади — це організаційно поєднана сукупність структурних підрозділів і посад, які призначені для здійснення консультативних чи обслуговуючих функцій щодо виконання відповідними органами закрі-плених за ними повноважень (компетенції). До особового (персонального складу апарату органів виконавчої влади належать державні службовці та інші працівники апарату.

Місцеве самоврядування в Україні має гарантоване державою право та реальну спроможність територіальної громади — мешканців села чи добровільного об'єднання у сільську громаду мешканців кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Система місцевого самоврядування України включає:—

територіальну громаду;—

сільську, селищну, міську раду:—

сільського, селищного, міського голову;—

виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;—

районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територі-альних громад сіл, селищ, міст;—

органи самоорганізації населення.

Основними нормативними документами, на основі яких нараховується за-робітна плата, крім загально застосовуваних, наприклад, Кодекс законів про працю, у вищезазначеній сфері є: Закони України "Про місцеве самовряду-вання в Україні", "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування" та постанова КМУ від 13.12.1999 р. за №288 "Про впоряд-кування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, міс-цевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів".

Затвердження структури і чисельності виконавчого апарату обласної, райо-нної і т.д. ради, витрат на утримання ради та її виконавчого апарату належить до виключної компетенції відповідної ради. Рішення з цих питань ухвалю-ються радами за пропозицією голови ради (ст.43, п.4 Закону України "Про міс-цеве самоврядування в Україні").

Згідно з постановами КМУ за №1349 від 03.12.1997 року "Про фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування" та за №758 від 03.05.1999 року "Про нову редакцію додатків 1-5 до постанови КМУ від 03.12.1997 року за №1349" розроблено типові штати апарату місцевих рад, виконавчих комітетів, яких рекомендовано дотримуватись при розробці бюд-жетів, а Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації під час розроблення проектів відповідних бюджетів зобов'язані застосовувати зазначені типові штати для проведення розрахунків асигнувань на утримання апарату рад.

Працівники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування є дер-жавними службовцями і мають відповідні службові повноваження та обов'я-зки. Винятки становлять працівники адмінобслуговуючого персоналу.

Державна служба в Україні — це професійна діяльність осіб, які обій-мають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок держав-них коштів.

Право на державну службу мають громадяни України незалежно від по-ходження, соціального майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одер-жали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли за встановленим порядком конкурсний відбір. На посаду в державному органі не обирають та не призначають осіб, які:—

визнані недієздатними; —

мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;—

будуть безпосередньо підпорядковані особам, які є їх близькими родинами чи свояками;—

з інших причин через обмеження, встановлені законами України, не мо-жуть бути державними службовцями.

Державний службовець не має права займатися іншою діяльністю, крім основної роботи, тобто поєднання функцій неможливе, за винятком викладацької та наукової роботи.

Прийняття на державну службу на посади третьої-сьомої категорій здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України. Зазначене вимагає проведення доволі складної процедури, без дотримання якої неможливе прийняття на державну службу, та й в подальшому це впливає на розмір встановлюваного посадового окладу.

Отже, зупинимось на особливостях цього процесу.

Положенням, що затверджене постановою КМУ від 04.10.1995 р. за №782, регулюється порядок проведення конкурсу для вступу на державну службу.

Умови конкурсу та рішення про час його проведення визначаються керівником установи у відповідному наказі.

За місяць до проведення конкурсу на заміщення вакантних посад інформацію