Дебет 671 Кредит 431,432.

2. Meтодика проведення ревізій в бюджетних установах.

Органи державної контрольно - ревізійної служби відповідно до чинного законодавсгва проводять планові (за власною ініціативою) та позапланові (за ініціативою інших органів влади та в інших випадках, передбачених законодавством) ревізії, перевірки.

Відповідно до Закону України « Про державну контрольноревізійну службу в Україні», головним завданням контрольно - ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збере-женням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерст-вах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, державних органах влади, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отри-мують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів.

Порядок проведення ревізій і перевірок органами державної контрольноре-візійної служби регламентується Інструкцією про проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно - ревізійної служби в Україні, затвердженої на-казом Головного Контрольно - Ревізійного Управління від 03. жовтня 1997 року №121.

Ревізії і перевірки за власною ініціативою проводяться органами державної контрольно - ревізійної служби не частіше одного разу на рік згідно з чинним законодавством. Ревізії і перевірки за ініціативою інших органів влади та в інших випадках передбачених законодавством проводяться органами державної кон-трольноревізійної служба вимогу подання документів про перевірку інших органів влади.

2.1. Ревізія фінансування та виконання кошторису доходів і видатків бюджетних установ

Порядок проведення контролю з фінансування бюджетних установ.

Бюджетні установи, надаючи послуги населенню, витрачають значні матеріальні та грошові кошти, основними джерелами надходження яких є кошти державного або місцевого бюджету. Для виконання своїх функцій бюджетні установи отримують у своє розпорядження кошти, які обліковуються залежно від джерел доходів.

У відповідності з діючим законодавством діяльність бюджетних установ здійснюється за рахунок коштів, які" поступають з бюджету і додаткових доходів, одержання яких дозволяється законодавством України. Бюджетне фінансування являє собою виділені кошти із бюджету (державного чи місцевого) в розпорядження керівників установ чи організацій на здійснення видатків, передбачених бюджетом.

При проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності установ, що фінансуються з бюджету особлива увага приділяється питанню дотримання порядку їх фінансування.

Відкриттю фінансування передує доведення обсягу асигнувань та кошторисів доходів і видатків бюджетних установ. Тому при ревізії цього питання насамперед звертають увагу на наявність правильно складеного та затвердженого в установленому порядку кошторису доходів і видатків бюджетних установ.

Кошторис доходів і видатків бюджетних установ і організацій є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. Кошторис складається та затверджується у двох частинах: в частині загального фонду, передбаченого для виконання основних функцій установи; в частині спеціального фонду, призначеного для видатків спеціального призначення і пріоритетних заходів.

Порядок складання кошторису бюджетної установи регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 (зі змінами і доповненнями) (далі - Постанова № 228).

Для здійснення контролю за відповідністю асигнувань, визначених у кошторисах розпорядників асигнуванням, затверджених річним розписом призначень державного бюджету та помісячним розписом асигнувань загального фонду державного бюджету, органи Державного казначейства України здійснюють реєстрацію та ведуть облік зведених кошторисів і планів асигнувань розпорядників вищого рівня в розрізі розпорядників нижчого рівня.

При здійсненні контролю за фінансуванням бюджетних установ необхідно перевірити порядок дотримання принципів фінансування:*

безповоротності коштів;*

фінансування в міру виконання об'ємів показників роботи;*

строго цільового призначення.

При перевірці порядку фінансування бюджетних установ і організацій необхідно ретельно переглянути порядок ведення записів на рахунках 31 Рахунки в банках, 32 Рахунки в казначействі, 68 Внутрішні розрахунки, а також правильність заповнення нагромаджувальної відомості по обліку операцій по руху грошових засобів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків) ф. № 38, меморіальний ордер (М.О.)№2. Оскільки асигнування зараховуються на поточні та реєстраційні рахунки установ, то до уваги при перевірці слід брати виписки з поточних і реєстраційних рахунків бюджетних установ.

Перевірка правильності визначення показників по сітці, штатах і контингентах.

Бюджетні установи формують свій кошторис доходів і видатків виходячи з показників, які характеризують обсяг їхньої діяльності з врахуванням передбачуваних змін.

Контроль реальності планування асигнувань на утримання бюд-жетних установ розпочинають з перевірки достовірності даних річних звітів про виконання планів по сітці, штатах і контингенту. Як інформацію і для цього використовують пояснюючі записки до звіту, матеріали камеральних перевірок цих звітів, а також даних бухгалтерського, оперативного та статистичного обліку.

Сітьові показники - це дані про кількість установ невиробничої сфери.

Контингенти бюджетних установ і організацій - це число осіб, які обслуговуються установами (діти в дошкільних установах, учні в у загальноосвітніх, середньо-спеціальних закладах, студенти у Вузах, хворі в лікувальних закладах, тощо).

Штатний розпис бюджетних установ і організацій - це документ, в якому зазначається структура апарату, найменування та кількість штатних одиниць, посадові оклади.

Мережа та контингенти затверджуються на кінець планового року, а по вищих та середніх навчальних закладах передбачаються показники прийому та випуску учнів і студентів.

При визначенні розміру витрат за кошторисами використовують середньорічні показники, тому особлива увага при ревізії звертається на правильність їх розрахунку самими установами. Показники на початок планового року визначаються за даними на останню звітну дату з врахуванням їх змін у період, що залишився до кінця року.

Середньорічний контингент, що приймається в розрахунок при кошторисному плануванні визначається для установ, в яких господарський рік не збігається з бюджетним за формулою:

де Кп, Кк - контингент на початок і кінець року,

М1, М2 -кількість місяців функціонування