Особливу увагу при проведенні ревізії оборотних активів слід звертати на відображення у книзі " Журнал - Головна" операцій на матеріальних рахунках та відповідної узгодженості їх із збільшенням або зменшенням фонду в необоротних активах. На практиці ревізорам часто доводиться зустрічатись з випадками, коли придбані об'єкти основних засобів відразу без зарахування на матеріальні рахунки, списуються на видатки установи бухгалтерським проведенням : "Д-т 801 К-т 675 (364)", тоді як оприбуткування необоротних активів в бюджетних установах повинно відображатись двома записами: "Д-г 101-122 К-т 675 (364) та одночасно Д-т 801-802, 811-813 К-т 401.

Правильність відображення операцій по руху основних засобів в бухгалтерському обліку перевіряється шляхом звірки їх з даними документів, якими оформляється відпуск основних засобів в експлуатацію (накладна - вимога форми №434). При ревізії руху основних засобів необхідно перевірити правильність занесених в нагромаджу вальну відомість по вибуттю і переміщенню необоротних активів (меморіальний ордер №9) сум по кожному документу на відпуск. В кінці місяця підсумки по субрахунках заносяться в книгу "Журнал-Головна".

Особлива увага при ревізії приділяється питанню правильності списання основних засобів, які не придатні для подальшого використання внаслідок спрацювання чи морального зносу. У ході перевірки вибуття основних засобів встановлюється причина списання, доцільність і законність операції. Для цього використовуються договори на реалізацію основних засобів, акти на списання, акти прийому-передачі основних засобів, дані аналітичного обліку. При цьому виясняють, чи оформлялось дане списання відповідними актами на списання форми ОЗ-3, ОЗ-4, ОЗ-5, підписаними керівником установи чи вищестоящої організації.

Продаж основних засобів згідно з "Інструкцією про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетної установи", затвердженою наказом Головного управління Державного казначейства України та Міністерства економіки України від 10.08.2001р. №142/181 може здійснюватись бюджетними установами тільки через біржі, аукціони, та за конкурсом як майна, що є державною власністю. Кошти отримані від продажу будівель і споруд, вносяться в дохід бюджету, а від продажу інших основних засобів витрачаються на придбання необоротних активів та їх ремонт, модернізацію та здійснення інших видатків за кошторисом.

Перевіряючи операції зі списання основних засобів вибулих із експлуатації внаслідок стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій, ревізор повинен вияснити:

підставу для списання (акти, висновки відповідних органів);

факти допущеної халатності при збереженні або порушеннях правил експлуатації основних засобів;

встановлення винуватців та вжиття заходів із відшкодування втрат та недопущення їх надалі.

При ліквідації основних засобів ревізором звертається увага на правильність та повноту оприбуткування матеріалів, одержаних від ліквідації основних засобів.

Ревізія операцій з товарно-матеріальними цінностями.

Основними завданнями ревізії матеріалів в бюджетних установах є : s перевірка цільового використання коштів відповідно до даних кошторисних призначень;–

перевірка операцій з придбання матеріальних цінностей ; –

перевірка стану збереження та використання за призначенням; S перевірка правильності списання непридатних до використання матеріалів;–

перевірка правильності відображення в обліку операцій по руху матеріалів.

Джерелами "Інформації для контролю виступають дані кошторисних розрахунків, договори, укладені на тендерних торгах, договори з постачальниками, рахунки-фактури, накладні, акти приймання матеріалів, меморіальні ордери №№ 6,7,10,11,12, 13, книга обліку фактичних видатків, книга обліку зобов'язань, вимоги на відпуск матеріалів, книга складського обліку матеріалів, оборотні відомості за аналітичними рахунками в розрізі матеріально-відповідальних осіб та відповідних синтетичних рахунків 20»Виробничі запаси», 22» Малоцінні швидкозношувані предмети», Книга «Журнал-Головна».

Ревізію операцій з товарно-матеріальними цінностями розпочинається з їх інвентаризації. Методика проведення інвентаризації, документальне оформлення її результатів є загальною і визначена "Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затвердженою наказом Голови управління Державного казначейства України від 30 жовтня 1998р.№90.

Згідно цієї Інструкції результати інвентаризації виводяться шляхом співставлення фактичної наявності матеріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку. Перевіряються записи господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку по відповідних рахунках з моменту проведення попередньої інвентаризації, при цьому слід впевнитись в реальності виведених бухгалтерією залишків, встановити кінцеві результати.

По фактах нестач і лишків матеріально відповідальні особи зобов'язані дати письмові пояснення працівнику контрольно-ревізійного органу, на основі яких встановлюється характер нестач, втрат, псування ТМЦ, а також лишків та визначається порядок регулювання різниць між даними інвентаризації і даними бухгалтерського обліку.

Інвентаризація проведення в бюджетних установах має ряд особливостей, зокрема в частині регулювання інвентаризаційних різниць.

Виявлені при інвентаризації розходження між фактичними залишками матеріальних цінностей і грошових коштів з даними бухгалтерського обліку регулюються установою в такому порядку:

1) матеріальні цінності виявлені в надлишку підлягають опри-буткуванню та зарахуванню відповідно на збільшення доходів загального (бюджетного) фонду (кредит рахунку 702) з подальшим установленням причин виникнення надлишків і винних у цьому осіб;

2) втрата матеріальних цінностей в межах затверджених норм природних втрат списується за розпорядженням керівника установи на зменшення доходів загального фонду (дебет рахунку 702). Норми природних втрат можуть застосовуватися лише у разі виявлення фактичних недостач. За відсутності норм природних втрат втрата розглядається як нестача понад норму;

3) нестача цінностей понад норми природних втрат, а також втрати від псування цінностей відносяться на рахунок винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від крадіжок, нестач, знищення і псування матеріальних цінностей;

Витрати і нестачі понад норми природних втрат матеріальних цінностей, у тих випадках, коли винні не встановлені