Ріст прибутку визначає ріст потенціальних можливостей підприємства, а також підвищує ступінь його ділової активності. За прибутком визначаються доля доходів засновників і власників, розміри дивідендів та інших доходів. Відповідно визначається також рентабельність власних і запозичених коштів, основних фондів

Прибуток підприємства визначається з урахуванням фінансових результатів як операційної, так і іншої його діяльності.

Згідно ПСБО фінансові результати формуються за видами діяльності (див. рис. 1.2).

Фінансово-господарська діяльність підприємства

Звичайна | Надзвичайна

Операційна | Фінансова | Інвестиційна

Основна | Інша операційна

Рис. 1.2 Фінансові результати за видами діяльності

Можна коротко зазначити, що:

основна діяльність є операції, які в с свою чергу пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу;

операційною діяльністю являється основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю;

інвестиційна діяльність є придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів;

фінансова діяльність – це діяльність, яка призводить до змін розміру та складу власного і запозиченого капіталу підприємства;

надзвичайна подія – це подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.

Як нам відомо, фінансовим результатом діяльності підприємства може бути прибуток або збиток.

Крім того, фінансові результати визначаються шляхом визначення доходів та відповідних витрат підприємства. В свою чергу, доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власника). Можна зазначити, що доходи підприємства поділяються на такі групи:–

від основної діяльності – виручка від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг;–

від іншої операційної діяльності – реалізація оборотних активів, іноземної валюти; від операційної оренди, операційних курсових різниць, одержані пені, штрафи, від списання кредиторської заборгованості;–

від здійснення фінансових операцій – від спільної діяльності, інвестицій в асоційовані та дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані доходи за облігаціями;–

від іншої звичайної діяльності – реалізація фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів;–

від надзвичайних подій – відшкодування збитків від надзвичайних подій.

Таким чином, грошові доходи підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Так як, доходи формуються в результаті економічних взаємовідносин суб’єктів господарювання, тому рівень доходів підприємств визначається головним чином рівнем цін на товари, що встановлюються на ринку.

Отже, розглянувши дане питання, можна зробити таке узагальнення, що фінансові результати відіграють не останню роль в діяльності підприємства. А найважливішім показником є прибуток, так як він не тільки дає узагальнену характеристику всій виробничо-господарській діяльності, а й вважається основним джерелом фінансування та відповідно задоволення економічних інтересів власників. Також доречно зазначити, що фінансові результати прямолінійно впливають на фінансовий стан підприємства, а прибуток в свою чергу свідчить про примноження фінансових ресурсів.

Суть фінансового стану підприємства, проблеми визначення та розміщення фінансових ресурсів

Підприємства, які працюють в умовах ринкових відносин, несуть повну відповідальність за своїми зобов’язаннями перед ланками фінансово-кредитної системи, постачальниками, своїми працівниками, а також за результати своєї виробничо-фінансової діяльності. Здатність підприємства своєчасно погашати свої боргові зобов’язання характеризує фінансовий стан підприємства.

Таким чином, під фінансовим станом підприємства розуміють рівень його забезпеченості відповідним обсягом фінансових ресурсів, необхідних для здійснення ефективності господарської діяльності та своєчасного здійснення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями.

Фінансовий стан – це одна з найважливіших характеристик виробничо-фінансової діяльності підприємств. Він може бути добрим чи навіть поганим.

Кожне підприємство спрямовує свою увагу на позитивний фінансовий стан, а саме, створення достатнього обсягу фінансових ресурсів, що в свою чергу виступає гарантом своєчасності розрахунків з постачальниками, бюджетом та іншими ланками фінансової системи, подальшого економічного та соціального розвитку.

Метою оцінки фінансового стану підприємства виступає пошук резервів підвищення його прибутковості, доходності, рентабельності та платоспроможності.

Оцінка фінансового стану підприємства повинна здійснюватись за допомогою вирахування системи економічних показників, які характеризують господарсько-фінансовий стан господарюючих суб’єктів.

Основними показниками, які характеризують фінансовий стан підприємства, є:

прибутковість (рентабельність);

оптимальний розподіл прибутку;

наявність оптимальних розмірів власних оборотних активів, які забезпечують нормальний процес виробництва та реалізації продукції;

наявність власних джерел формування оборотних активів в обсязі, достатньому для їх покриття;

платоспроможність підприємства.

Якщо підприємство досягає у вказаних напрямках оптимальних параметрів, його фінансовий стан стійкий. Якщо ж підприємство не отримує, скажемо, прибуток у розмірах, які б забезпечували необхідний приріст власних фінансових ресурсів, його фінансовий стан не може бути стійким. Тому розгляд змісту, порядку розрахунку вказаних показників, їх взаємозв’язку і впливу на фінансовий стан підприємства є досить суттєвим.

Прибутковість – являє собою доходність, окупність вкладених затрат і використаного майна, кінцевий результат діяльності підприємства. Вона характеризується кількістю отриманого прибутку на одиницю відповідних складових процесу виробництва або сукупних затрат підприємства.

Сума отриманого прибутку – це показник, який найбільш повно характеризує результативність роботи підприємства, рівень його доходності.

Прибуток, хоч і є результатом діяльності підприємства, але не характеризує рівня ефективності роботи, вкладених затрат, використаного майна. Тому в практиці господарювання для більш повної оцінки ефективності роботи підприємства, вкладених затрат, використання майна застосовується відносний показник – рентабельність.

Отже, рентабельність – це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства. Рентабельність поділяється на такі види: рентабельність продукції, рентабельність виробництва, рентабельність продажу, рентабельність виробничих фондів; рентабельність вкладень у виробництво.

Показник рентабельності реалізованої продукції дає