У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





кошти, мобілізовані на фінансовому ринку (див. дод. А).

Але перехід на ринкові умови господарювання, запровадження комерційних засад у діяльність підприємств, приватизація державних підприємств потребують нових підходів до формування фінансових ресурсів. Звичайно, на сьогодні важливе місце в джерелах фінансових ресурсів належить пайовим та іншим внескам фізичних та юридичних осіб, членів трудового колективу.

Водночас значно скорочуються обсяги фінансових ресурсів, які надходять від галузевих структур, обсяги бюджетних субсидій від органів державної влади. Збільшується значення прибутку, амортизаційних відрахувань та позичкових коштів у формуванні фінансових ресурсів підприємств. Усе це змушує підприємства виявляти ініціативу та винахідливість, нести відповідальність за формування фінансових ресурсів [17, с 16].

Обсяг виробництва, його ефективність обумовлюють розмір, склад та структуру фінансових ресурсів підприємства. В свою чергу, від величини фінансових ресурсів залежить зростання виробництва та соціально-економічний розвиток підприємства. Наявність фінансових ресурсів, їх ефективне використання визначають фінансовий добробут підприємства: платоспроможність, ліквідність, фінансову стійкість.

Матеріальні ресурси є основою процесу виробництва. Їх формування здійснюється, як правило, за рахунок різних джерел, а саме: власного капіталу підприємства, позичених і залучених фінансових ресурсів (див. дод. Б).

При цьому власні кошти – це кошти підприємств, які постійно знаходяться в обігу й кінцевий строк використання яким не встановлений. Формуються вони за рахунок власного капіталу, тобто тієї частини активів підприємства, яка залишається після виконання його зобов’язань.

Отже, позичені кошти – це ті, що одержує підприємство на визначений термін, за плату й на умовах повернення. Формуються вони в основному за рахунок коротко і довгострокових кредитів банків.

Залучені кошти – це кошти, які не належать підприємствам, але внаслідок діючої системи розрахунків постійно знаходяться в їх обігу. Формуються вони за рахунок усіх видів кредиторської заборгованості підприємства [18, с 164].

Згідно статті В. Опаріна про фінансові ресурси, а також проблеми визначення та їх розміщення, зазначимо, що потенційні можливості економічного розвитку кожної країни великою мірою залежать від її ресурсного потенціалу, тобто, природних багатств, виробничих потужностей, кваліфікованого персоналу. Найважливішою складовою цього потенціалу є все ж таки забезпеченість фінансовими ресурсами. Адже, нестачу, наприклад, власних природних ресурсів можна компенсувати, придбавши їх за кордоном. А це можливо за наявності необхідних коштів.

Потенційна дієздатність фінансових ресурсів залежить від двох основних чинників: їх загального обсягу і раціонального розміщення.

У фінансовому словнику зазначено: “Ресурси фінансові – сукупність коштів, що перебувають у розпорядженні держави та суб’єктів господарювання”. Тобто, можна сказати, що практично ототожнено поняття фінансових ресурсів і грошових коштів. “Пояснення”, яке подано після процитованого вище визначення, і в якому стверджується, що фінансові ресурси “характеризують фінансовий стан економіки” та суб’єктів господарювання, взагалі не витримує ніякої критики. Адже йдеться про ресурси, а не про результати економічної діяльності, коефіцієнти чи індикатори.

К.В.Павлюк так визначає фінансові ресурси: “Це грошові нагромадження і доходи, які утворюються в процесі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту й зосереджуються у відповідних фондах для забезпечення безперервності розширеного відтворення і задоволення інших

суспільних потреб”. Таке тлумачення суттєво відрізняється від розглянутих вище.

Діяльність підприємств ґрунтується на використані таких видів фінансових ресурсів:

обігові кошти;

амортизаційні відрахування;

бюджетні асигнування;

надходження із державних цільових та корпоративних;

централізованих фондів;

кредити;

прибуток.

Найвагомішу роль у концентрації та забезпеченні раціонального використання фінансових ресурсів відіграють комерційні банки. Саме в них розміщується переважна частина фінансових ресурсів суспільства. Це і власні кредитні ресурси банків, і ресурси, залучені на позиковій основі, і розміщені у банках гроші підприємств та держави. Тому саме комерційні банки відіграють провідну роль у забезпеченні потреб економіки у фінансових ресурсах. До того ж банки не лише концентрують кошти, які знаходяться на рахунках підприємств, організацій, установ, бюджету й цільових фондів (подібну функцію виконують також інвестиційні фонди та компанії), а й трансформують їх у кредитні ресурси, які спрямовуються на розвиток економіки [16, с. 10].

Отже,можна сказати, що комерційні банки відіграють ключову роль у постачанні економіки фінансовими ресурсами. Це головні інститути ресурсного забезпечення, центри оптимального розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів, кредитна форма яких є передумовою їх ефективного використання. А також бажано узагальнити, що виробничо-господарська діяльність підприємства починається із формування фінансових ресурсів, які в свою чергу створюють передумови для стабільного процессу виробництва.

Облікові аспекти формування доходів, витрат і фінансових результатів

Визначення фінансових результатів є одним із головних аспектів формування тактики підприємства в майбутньому. Ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства виражається в досягнутих фінансових результатах.

Але, зауважимо, що в умовах ринкової економіки першочергове значення набуває наявність фактичної, повної, а також правдивої інформації. Своєчасне подання даної інформації впливає на прийняття управлінських рішень, а також управління фінансовими ресурсами. Саме широке використання інформації також призводить до підвищення ефективності діяльності.

Провідне місце в діяльності підприємства посідає облік. Адже облік забезпечує користувачів інформацією, а саме про доходи та витрати від різних видів діяльності підприємства, також інформацією про майно підприємства та його зобов’язання.

Розглянемо, методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 “Дохід”.

Доходи і витрати відображають в бухгалтерському обліку та включають до Звіту про фінансові результати згідно з принципом нарахування й відповідності доходів і витрат. Принцип відповідності передбачає, що обов’язковою супровідною умовою одержання доходу є здійснення підприємством витрат для його отримання. Цей принцип є здійснення підприємством витрат для його отримання. Даний принцип забезпечує визначення фінансового результату звітного періоду (доходу) одночасно з витратами, які здійснено для отримання цих доходів. Наприклад, у момент реалізації одночасно відображають виручку від реалізації продукції (дохід)


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21