і списують собівартість цієї продукції (витрати).
Однак, не всі витрати можна безпосередньо пов’язати з певним доходом. Наприклад, нестачі та витрати від псування цінностей слід списати в тому звітному періоді, в якому їх було виявлено, оскільки такі витрати не мають прямого зв’язку з доходом.
У бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходи й витрати відображаються в момент їхнього виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Отже, бухгалтерський облік ведуть, а звітність складають на основі облікового принципу нарахування, тобто: доходи відображають у бухгалтерському обліку і відповідно у фінансовій звітності за відвантаженням продукції (товарів), виконанням робіт, наданням послуг незалежно від термінів одержання грошових коштів або їхніх еквівалентів від покупців (замовників).
Одержані передоплати, іншим словом, аванси не визначаються доходами, а видані – витратами, оскільки не призводять до зміни власного капіталу підприємства.
Таким чином, фінансова звітність, складена згідно з принципом нарахування, інформує користувачів не лише про операції, що відбулися та супроводжувалися виплатою чи одержанням грошових коштів, а й про зобов’язання виплатити грошові кошти в майбутньому та про ресурси у грошовому вираженні, які будуть одержані в майбутньому [15, с. 459].
Вимоги П(С)БО 15 “Дохід” визначають принцип формування інформації про доходи підприємства у бухгалтерському обліку.
П(С)БО 15 не поширюється на доходи, які пов’язані з:
реалізацією цінних паперів;
контрактами з надання послуг у галузі будівництва;
страховою діяльністю;
змінами у справедливій вартості фінансових активів і фінансових зобов’язань, а також із їх ліквідацією (продажем, погашенням);
змінами вартості інших поточних активів; природним зростанням поголів’я худоби, виходом продукції сільського й лісового господарства;
видобутком корисних копали.
У разі використання активів підприємства іншими сторонами дохід виникає у вигляді:
а) відсотків – тобто плата за використання грошових коштів, їхніх еквівалентів або сум заборгованості підприємству;
б) роялті – це плата за використання нематеріальних активів підприємства, наприклад, патентів, торгових марок, авторського права, програмних продуктів та ін.;
в) дивідендів – а саме, частини чистого прибутку, розподіленої між учасниками (власниками) пропорційно часткам участі в капіталі підприємства.
Щодо облікових аспектів витрат, слід зазначити, що методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 16 “Витрати”.
Отже, витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
Якщо хоча б одна з умов визнання активів не виконується, актив не визнається, а витрати з придбання цього активу списують у поточному періоді на “Інші операційні витрати”. Списані активи обліковують на позабалансовому рахунку 07 “Списані активи”.
Із зменшенням активів виникають такі витрати:
списання матеріалів на виробництво продукції, для ремонту основних засобів, на адміністративні цілі;
нарахування амортизації;
списання основних засобів, нематеріальних активів, МШП, що стали непридатними;
втрати від знецінення запасів;
нестачі запасів (сировини, комплектуючих виробів, готової продукції, товарів);
нарахування резерву сумнівних боргів або списання дебіторської заборгованості, яка не може бути сплачена;
благодійні внески;
належні до сплати або сплачені штрафи, пені.
Зобов’язанням, є заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють економічні вигоди.
До витрат, що збільшують зобов’язання, належать нарахування такі як:
заробітної плати працівникам підприємства, які перебувають із ним у трудових відносинах;
податків, зборів, обов’язкових платежів;
відрахувань на обов’язкове і добровільне страхування;
орендної плати, комунальних послуг, витрат зв’язку, послуг реклами;
послуг сторонніх організацій (юридичних, аудиторських, консультаційних, медичних) [15, с. 495].
Можна зауважити, що операційна діяльність підприємства направлена на отримання фінансових результатів.
Фінансовий результат – це прибуток або збиток, одержаний від діяльності підприємства.
У бухгалтерському обліку і фінансовій звітності операційну діяльність поділяють на:
основну діяльність – тобто діяльність, пов’язану з продажем готової продукції, робіт, послуг, а в торгівлі – товарів;
іншу операційну діяльність – це діяльність із передання в оренду основних засобів, нематеріальних активів; з продажу оборотних активів (які не є товарами, тобто активами, спеціально придбаними для продажу);
діяльність з операцій із тарою, з інвентаризації, конвертації (продажу) іноземної валюти, з одержання грантів і субсидій, одержання (чи сплати) пені, штрафів, неустойок.
Фінансова діяльність – діяльність, яка зумовлює зміни розміру й складу власного та позиченого капіталу.
Фінансова діяльність підприємства пов’язана з залученням грошових коштів через випуск акцій і облігацій, збільшення статутного фонду та одержання кредитів і позик у банківських і небанківських установах. Таким чином, фінансова діяльність – це залучення капіталу [15, с. 529].
Отже, в даному пункті, визначено, яку роль відіграє облік в виробничо-господарській діяльності підприємства, саме облік проводить аналіз результатів і контроль діяльності та руху грошових коштів. А також, що не визначається доходом та витратами, відповідно у якому вигляді виникає дохід у разі використання активів підприємства.
Висновки до Розділу І. В даному розділі розкрито економічний зміст фінансових результатів та досліджено їх роль в діяльності підприємства, а також виявлено розбіжності наукових вчених щодо визначення фінансових результатів Також розглянули суть фінансового стану підприємства та проблеми визначення і розміщення фінансових ресурсів, відповідно, визначили, що наявність фінансових ресурсів, їх ефективне використання визначають фінансовий добробут підприємства: платоспроможність, ліквідність та фінансову стійкість. Вивчили облікові аспекти формування доходів, витрат та фінансових результатів та визначили, що не визначається доходом та витратами.
Додаток А
ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВ
Рис. Формування фінансових ресурсів підприємства
Додаток Б
Рис. Склад фінансових ресурсів підприємства
Розділ ІІ
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ “КАРПАТНАФТОХІМ”
2.1 Особливості обліку формування фінансових результатів діяльності підприємства та їх відображення у фінансовій звітності
Діяльність будь якого підприємства орієнтується на певний результат, який в свою чергу є вираженням поставленої