підприємства, а також повернення вкладених у виробництво коштів і можливість розпочати новий виробничий цикл. Розмір виручки від реалізації залежить від обсягів і структури виробництва за видами продукції та ринкових цін кожного виду. Ще один чинник, який можна сказати істотно впливає на розмір чистого прибутку, – це в свою чергу сукупні витрати на виробництво і збут продукції: собівартість реалізованої продукції, а також адміністративні витрати та витрати на збут [29, с.23].
Отже, результативність діяльності підприємства відображається в Звіті про фінансові результати. Важливу роль відіграє економічна інформація, її подання, адже саме це впливає на управління процесом, а для керівництва формування стратегії на майбутнє.
2.2. Аналіз фінансового стану підприємства за системою аналітичних показників
Аналіз фінансового стану включає в себе перш за все оцінку діяльності підприємства в минулому, на сьогодні та в майбутньому. А його метою являється визначення фінансового здоров’я підприємства, а також своєчасно виявити і усунути недоліки в діяльності та знайти резерви покращення фінансового стану підприємства.
Аналіз фінансового стану може здійснюватися як управлінським персоналом підприємства, так і будь-яким зовнішнім аналітиком, оскільки такий аналіз базується на загальнодоступній інформації. Відповідно зазначимо два види аналізу фінансового стану: внутрішній і зовнішній.
Внутрішній аналіз проводиться працівниками підприємства. Інформаційна база для його проведення набагато ширша і включає будь-яку інформацію, циркулюючу всередині підприємства та корисну відповідно для прийняття управлінських рішень. А також розширюються і можливості аналізу. Внутрішній аналіз фінансового стану необхідний для задоволення власних потреб підприємства. Його метою є забезпечення надходження грошових коштів, розміщення власних і залучених джерел таким чином, щоб отримати максимальний прибуток і уникнути банкрутства. Результати аналізу використовуються для планування, контролю і прогнозування фінансового стану підприємства. Зовнішній аналіз в свою чергу проводиться аналітиками, тобто сторонніми особами для підприємства, які не мають доступу до внутрішньої інформаційної бази. Його метою є прогнозування ступеня ризику вкладення інвестицій і рівня його доходності. Зовнішній аналіз менш деталізований і більш формалізований [29].
Результати аналізу дозволяють зацікавленим особам і підприємствам приймати управлінські рішення на підставі оцінки поточного фінансового стану та діяльності підприємства за минулі періоди і прогнозних даних. Відповідно зацікавлені особи мають власні цілі при проведенні аналізу фінансового стану. Зокрема, для керівництва підприємства цей аналіз виступає вихідною точкою при формуванні фінансової і комерційної стратегії, що впливає на розвиток подій у майбутньому. Використання результатів аналізу дозволяє керівництву контролювати діяльність підприємства та при можливості вносити позитивні зміни в його роботу. Представники банків (аналітики, кредитори, аудитори) використовують аналіз розрахункових показників для оцінки платоспроможності підприємства. Фінансові аналітики та фінансисти на біржових ринках і ринках капіталів зацікавлені в оцінці ефективності та можливостей розвитку підприємства, а також надійності капіталовкладень. Щодо інвестора, то він займається прогнозуванням перспективи потенційних інвестицій у дане підприємство.
Вчений Мец В. О. вважає, що для оцінки фінансового стану підприємства використовується така система показників, які характеризують різні напрями фінансової діяльності, зокрема:
фінансові результати діяльності підприємства;
наявність і розміщення капіталу, ефективність та інтенсивність його використання;
оптимальність структури активів підприємства і рівень виробничого ризику;
платоспроможність та інвестиційну привабливість підприємства;
ризик банкрутства.
Для оцінки фінансового стану підприємства, як правило, застосовують відносні показники, адже абсолютними показниками в умовах інфляції користуватися складно у зв’язку з необхідністю здійснення трудомісткої процедури порівняння їх. Тому більшість показників, які використовуються для оцінки і аналізу фінансового стану підприємства зокрема, є відносними [6, с. 263].
Встановлено, що фінансові показники тісно пов’язані з технічним оснащенням підприємства, адже ефективність діяльності його залежить від використовуваної техніки і технології виробництва, а також організації виробництва. Від стану фінансових показників залежать і соціальні умови життя виробничих колективів, стан ринків фінансування, купівлі й продажу.
Тому, якщо в процесі аналізу такого фінансового показника, як, наприклад, прибуток, будуть виявлені причини (чинники), що призвели до зниження прибутку у звітному періоді, аналітик в свою чергу обов’язково має вивчити інформацію про стан показників, які формують прибуток (використання виробничих ресурсів, собівартість продукції), і надати результати аналізу зацікавленим підрозділам підприємства для прийняття управлінських рішень, спрямованих на ліквідацію негативних причин, що впливають на формування прибутку підприємства.
Відомо, що будь-яка система показників, які характеризують господарський стан підприємства, складається з економічних (фінансовий результат, платоспроможність, ліквідність, обіг капіталу) і статистичних показників (темпи зростання, темпи приросту, коефіцієнт ліквідності, платоспроможності). Ці показники характеризують динаміку аналізованого аспекту господарської діяльності. Отже, якщо фінансовий аналіз використовує як економічні, так і статистичні показники, то відповідно особливо широко їх застосовують при проведенні горизонтального, а саме зміни показників за розглядуваний період та вертикального аналізів балансу,тобто, структури показників та їх зміни, а також аналізу фінансових результатів, фінансової стабільності підприємства.
Проведений аналіз балансу ТзОВ “Карпатнафтохім” протягом 2008 року (див. дод. Д та дод. Е) свідчить про те, що приріст загального капіталу є досить не поганий, а саме він склав 88,29%, що в абсолютному виразі дорівнює 339852019 тис. грн. Деякі зміни, спостерігаємо, які відбулися на 66,95% за рахунок зміни розміру необоротних активів на 227 тис. грн., а також на 33,04% за рахунок приросту оборотних активів на 112313907 тис. грн. У складі оборотних активах ми спостерігаємо від’ємне значення дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги на 1953565 тис. грн., також спостерігаємо приріст дебіторської заборгованості за розрахунками на 15040624 тис. грн. Відповідно приріст і грошових коштів на 621753 тис. грн. Отже, позитивний загальний приріст оборотних активів у підсумку складав 112313907 тис. грн.
Щодо пасиву балансу, виявлено позитивний приріст у складі джерел