У системі матеріальних норм виділяють чотири основні групи норм:

– норми витрати в основному виробництві; –

норми витрати на допоміжні та інші потреби;

– норми витрати паливно-енергетичних ресурсів; –

норми витрати на ремонт і експлуатацію основних засобів.

Формування норм по кожній групі полягає, як правило, з двох етапів: розрахунку індивідуальних норм і формування укрупнених (звідних) норм. До складу норм витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції не включаються втрати і відходи понад затверджені норми і нормативи природного спаду, втрату при транспортуванні і зберіганні, а також витрати, обумовлені відступом від встановлених вимог до якості сировини і матеріалів, пов'язані з виробничим браком, випробуванням нових зразків, ремонтом устаткування, відробітком технологічних схем і агрегатів, порушенням і відступом від регламентованих процесів і режимів роботи, профілактикою устаткування, і інші аналітичні види витрат. Норми витрати матеріальних ресурсів встановлюються з точністю не менше 0,05% розрахункового значення норми. Нормування проводиться по кожному елементу матеріальних витрат виходячи з особливостей використання матеріалів.

3.2. НОРМУВАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ЗА СИРОВИНОЮ І ОСНОВНИМИ МАТЕРІАЛАМИ.

Норматив по сировині і основним матеріалам визначається виходячи з одноденної витрати відповідного виду матеріалів, узятих по кошторису витрат на виробництво по кварталу з найбільшим об'ємом виробництва і норми запасу в днях.

Н = Ро * Нз, де

Н — норматив оборотних коштів по сировині і основним матеріалам;

Ро — одноденна витрата відповідного виду матеріалів;

Нз — норма запасу в днях.

Норма оборотних коштів по сировині і основним матеріалам включає транспортний запас; час по доставці, прийманню, складуванню матеріалів; поточний запас; страховий запас; підготовчий запас. Транспортний запас враховує тривалість перебування сплачених вантажів в дорозі і визначається різницею часу знаходження матеріалів в дорозі і часу на оборот платіжних документів. Тривалість вантажообігу по сировині і матеріалам визначається виходячи з фактичних даних за минулий період або на підставі консультацій з транспортними організаціями, які визначають тривалість пробігу вантажу від кожного постачальника. Тривалість документообігу включає час, необхідне постачальникові для оформлення розрахункових документів і надання їх в банк, для обробки документів в банці постачальника, час поштового пробігу документів, час для обробки документів в банці покупця. На підприємствах, що мають широку номенклатуру споживаної сировини і напівфабрикатів, що поступають від великого числа постачальників або в тих випадках, коли матеріали в дорозі займають незначну питому вагу в загальних залишках сировини і матеріалів, транспортний запас може бути визначений на підставі звітних даних за ряд років шляхом ділення фактичного середньоквартального залишку в дорозі на одноденну витрату сировини і матеріалів. Для цього з фактичних матеріалів в дорозі виключаються вартість вантажів, що затрималися в дорозі понад встановлені норми просування, а також суму, неправильно або помилково віднесені на рахунок «матеріали в дорозі». Не враховується транспортний запас, коли матеріали поступають в день їх оплати або раніше терміну надходження розрахункових документів. Норма оборотних коштів по доставці, прийманню, складуванню розраховується відповідно до встановлених технічних норм на кожну операцію на підставі досвідчених даних або шляхом хронометражу. У практиці господарювання ця норма встановлюється в розмірі від 25% до 50% до середніх інтервалів постачання по кожній групі основних матеріалів залежно від галузі.

Поточний запас забезпечує безперебійну діяльність підприємства і є основною частиною оборотних коштів. Тривалість інтервалу між черговими постачаннями встановлюється на основі договорів з постачальниками. На підприємствах, де сировина і матеріали споживаються щодня і рівномірно протягом долі, поточній запас встановлюється у розмірі 50% від тривалості інтервалу між двома суміжними постачаннями. Страховій запас створюється для забезпечення безперебійної роботі підприємства на випадок порушень періодичності постачань матеріалів. Розмір його залежіть від частоті постачань, кількості і віддаленості постачальника. Норма страхового запасу встановлюється у розмірі 50% від потокового складського запасу. Підготовчий запас — це година, необхідний для підготовки і запуску у виробництво матеріалу, що поступає. Розмір підготовчого запасу визначається шляхом множення середньодобової споживи в матеріалі на якийсь годину, необхідне для підготовки матеріалів у виробництво. Нормування оборотних коштів по допоміжних матеріалах. До допоміжних матеріалів відносяться ті матеріали, які не є складовою частиною продукції, але беруть участь в її освіті або входять до складу продукції в невеликих кількостях для додання певних властивостей. Характерним для допоміжних матеріалів є те, що вони відрізняються величезною номенклатурою і їх витрата на кожному підприємстві невелика.

На тих підприємствах, де є матеріали, використовувані у великих кількостях, і матеріали, використовувані в невеликих кількостях, при нормуванні їх ділять на дві групи.

До першої групи відносяться матеріали, споживані у великих кількостях і на значну суму, і норматив по цій групі допоміжних матеріалів розраховується тим же методом, що і норматив по сировині і основним матеріалам.

До другої групи відноситься решта всіх допоміжних матеріалів, і розрахунок нормативу по цій групі проводиться за допомогою аналітичного методу, тобто виходячи з середньої величини фактичних залишків, що склалися, за минулий рік.

Середні залишки допоміжних матеріалів визначаються на підставі звітних даних на початок кожного кварталу, з них виключають всі зайві і непотрібні запаси.

Норма оборотних коштів по цій групі допоміжних матеріалів визначається шляхом ділення середньосклавшихся залишків на одноденну фактичну витрату цих матеріалів на виробництво. Умножаючи цю норму на одноденну