банках | Головна книга | Облік в розрізі кожного контрагенту
Надходження |
Перерахування | Баланс і звітність
Основними завданнями організації бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками є:
- чітке документування розрахунків;
- своєчасна та повна реєстрація даних первинного обліку в регістрах;
- правдиве відображення інформації щодо розрахунків з постачальниками та підрядниками в звітності та примітках до неї.
Етапи організації бухгалтерського обліку тісно пов'язані між собою та повністю залежать від якості первинних даних, відображених в документах.
Керівники великих підприємств в організації обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками покладаються на розрахункові відділи бухгалтерії. Тут же повинен здійснюватися контроль за дотриманням строків оплати рахунків постачальників і підрядників.
При організації бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками особливу увагу слід приділити безнадійній кредиторській заборгованості (при закінченні терміну позовної давності, банкрутстві чи ліквідації підприємства, виникненні форс-мажорних обставин).
Всі аспекти організації обліку з постачальниками і підрядниками затверджуються в наказі про облікову політику, який приведено нижче.
Наказ №1
Про облікову політику підприємства в 2003 році
На підставі Закону України від 16.07.99р. №996-XIV “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, реалізуючи право самостійно визначати облікову політику підприємства, наказую:
1.Починаючи з 1-го січня 2002 р. Організацію ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності здійснювати у відповідності у відповідності до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України” та діючих положень (стандартів бухгалтерського обліку).
2.Дозволяю змінити облікову політику, якщо:
зміняться вимоги Міністерства фінансів України;
зміняться статутні вимоги підприємства;
- нові (запропоновані й обгрунтовані фахівцями підприємства) положення облікової політики забезпечують більш достовірне відображення господарських операцій у фінансовій звітності.
3.При складанні фінансової звітності встановити кордон істотності в розмірі 300 грн.
4.Встановити форму організації бухгалтерського обліку у вигляді бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером.
5.Встановити форму бухгалтерського обліку у виді комп’терної форми обліку. Покласти на головного бухгалтера відповідальність за контроль відповідності реєстрів обліку, порядку і способу реєстрації і узагальнення інформації, передбачених комп’ютерною програмою та вимогам законодавства.
6.Ввести в дію с 1-го січня 2002 р. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій, застосовуючи відповідну Інструкцію про його застосування, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291. Дозволити головному бухгалтеру за його розсудом і при необхідності доповнювати План рахунків новими субрахунками (додаток №1 до наказу).
7.Використовувати для узагальнення інформації про витрати підприємства рахунки класу 8 «Витрати за елементами» діючого плану рахунків без використання класу 9 «Витрати виробництва».
8.Затвердити графік документообігу (додаток №2 до наказу).
9.Фахівцям відділів: маркетингу, збуту, постачання, виробнично-технічного – неухильно виконувати вимоги працівників бухгалтерії щодо дотримання порядку оформлення первинних документів і терміну подання їх до обліку. За порушення вимог бухгалтерів, несвоєчасне складання первинних документів і недостовірність відображення в них даних притягати фахівців до дисциплінарної відповідальності.
У випадках якщо документ, підписаний фахівцем, складений з порушенням законодавчих і нормативних вимог, або взагалі не складений, або відсутність такого документа потягла за собою застосування фінансових санкцій до підприємства, то питання про відповідальність фахівця розглядається директором особисто.
10.До основних засобів відносити матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року, первісна вартість яких більша 300 грн.:
фактичні витрати на ремонт основних засобів включати до складу витрат виробництва;
нарахування амортизації за основними засобами здійснювати за методом податкового обліку;
переоцінку основних засобів проводити, якщо їх залишкова вартість значно (більш як на 10 відсотків) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу;
обліковою одиницею бухгалтерського обліку основних засобів вважати об’єкт основних засобів;
ліквідаційну вартість об’єктів основних фондів розраховувати та з метою амортизації прийняти рівною 0.
Основні засоби розподіляти по групам, встановленими п. 8.2 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 р. №283/97-ВР. Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначати шляхом застосування норм амортизації, встановлених п. 8.6 ст. 8 цього Закону.
11.Термін використання нематеріальних активів визначати по кожному об’єкту окремо, в момент його зарахування на баланс, виходячи з:
терміну використання подібних нематеріальних активів;
передбачуваного морального зносу, правових чи інших подібних обмежень щодо строків використання та інших факторів;
амортизацію нематеріальних активів здійснювати прямолінійним методом;
12.Вважати матеріальні активи з терміном корисного використання (експлуатації) понад один рік та вартістю до 300 грн. малоцінними необоротними матеріальними активами:
амортизацію малоцінних необоротних матеріальних активів нараховувати у першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 відсотків його вартості, яка амортизується.
13.Матеріальні активи, що використовуються не більше одного року, вважати малоцінними та швидкозношуваними предметами:
нарахування зносу за малоцінними та швидкозношуваними предметами здійснювати у розмірі 100 (сто) відсотків балансової вартості таких предметів при передачі їх зі складу в експлуатацію. Здійснювати обов’язкове ведення кількісного обліку таких предметів у розрізі матеріально відповідальних осіб до моменту їх повної ліквідації (списання з балансу).
14.За одиницю бухгалтерського обліку запасів приймати найменування або однорідну групу (вид).
Первісну вартість запасів, що придбані за плату, визначати за собівартістю запасів згідно П(С)БО 9.
Первісну вартість запасів, що виготовляються власними силами, визначати згідно П(С)БО 16.
Установити такі методи оцінки вибуття запасів:
у виробництво – метод ФІФО;
при продажу та іншому вибутті – метод ФІФО.
15. Для обліку поточних зобов’язаннь керуватися Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 11 “Зобов’язання”. Для обліку розрахунків з вітчизняними покупцями використовувати рахунок 631 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”, а з іноземними – рахунок 632 “Розрахунки з іноземними покупцями”.
16.Суми доходів відображати в бухгалтерському обліку відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99р. №290, крім доходів, пов’язаних з виконанням будівельних
