контрактів.
17.Витрати відображати в бухгалтерському обліку відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99р. №318, крім витрат, пов’язаних з виконанням будівельних контрактів.
18.Доходи та витрати, пов’язані з виконанням будівельних контрактів відображати в бухгалтерському обліку відповідно до П(С)БО 18 “Будівельні контракти”, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.04.01р. №205.
19.Дебіторську заборгованість визнавати активів, якщо існує імовірність одержання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.
Поточну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включати до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю.
Резерв сумнівних боргів не обліковувати.
20.До витрат майбутніх періодів відносити попередньо сплачену оренду плату, суми за підписку періодичних видань, попередньо сплачені рекламні послуги та інші витрати, що відносяться до наступного звітного періоду.
21.Зобов’язання відображати лише тоді, коли актив отриманий або коли підприємство уклало безвідмовну угоду про придбання активу.
22.Установити норму представницьких витрат у такому розмірі: 5000,00 грн. на рік
23.Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності провести інвентаризацією активів і зобов’язань відповідно до Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів і розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94р. №69 (зі змінами і доповненнями).
24.Установити терміни проведення інвентаризації :
готової продукції, сировини і матеріалів на складах – щорічно станом на 1 жовтня;
бланків суворої звітності – щоквартально на 1 число наступного за кварталом місяця;
грошових коштів у касі – щомісяця на 1 число наступного місяця;
основних фондів і нематеріальних активів – щорічно станом на 1 грудня;
розрахунків з дебіторами та кредиторами – щорічно станом на 1 січня, що настає за звітним (з урахуванням щоквартального звіряння розрахунків);
розрахунки по платежам в бюджет – щоквартально на 1 число наступного за кварталом місяця;
у разі зміни матеріально відповідальних осіб або виявлення розкрадання (недостач) – відповідно в момент зміни або факту виявлення розкрадання (недостачі).
Порядок та форми розрахунків між постачальником та договорів покупцем визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена і важлива підстава виникнення зобов'язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин в ринковій економіці.
Обов'язковою умовою укладання договорів має бути максимально точне відображення зобов'язань обох сторін.
Відповідальність за своєчасну і якісну підготовку необхідних матеріалів та оформлення договірних відносин, а також облік, реєстрацію, зберігання договорів рекомендується покладати на службу, відповідальну за підготовку і оформлення договірних відносин відповідно до покладених на неї функцій (матеріально-технічного забезпечення, збуту, комерційну, маркетингу, менеджменту, технічного контролю, реклами, капітального будівництва, фінансів, транспорту, інші служби відповідно до їх функцій в порядку, визначеному на підприємстві).
Договір вважається оформленим після погодження з усіма відповідальними особами.
Якщо з часом сторони бажають змінити певні початкові умови договору, повинна бути підписана додаткова угода.
Про реальність укладання договору поставки свідчить наявність таких документів: журнал обліку вантажів, що надійшли (М-1); акт про приймання матеріалів (М-7); акт про виявлені дефекти устаткування (М-17); накладні на відпуск ТМЦ; прибутковий ордер (М-4); товарно-транспортна накладна (1-ТН); податкова накладна; платіжні і розрахункові документи.
Порядок проходження документації, пов'язаної з укладанням договорів на підприємстві, повинен бути встановлений наказом або положенням, в залежності від кількості договорів.
3.Первинний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками.
Основними джерелами інформації для контролю служать первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками ы підрядчиками.
Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядчиками проводяться на підставі документів постачальника: накладних, рахунків-фактур, рахунків, актів прийнятих робіт, послуг, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, якщо в розділі "Відомості про вантаж" неможливо перерахувати всі найменування товару (зразки первинних документів наведено у Додатках №1,2,3).
Розрахункові документи, які надає підприємство-постачальник покупцю на суму оплати за отриману продукцію, виконані роботи та надані послуги, повинні бути акцептовані. При організації обліку ці функції повинні бути доведені до конкретних виконавців.
Акцепт розрахункових документів - надпис уповноваженої особи (акцептант) на рахунку, який засвідчує згоду прийняти рахунок до оплати. Після цього покупець надає своєму банку платіжне доручення на оплату придбаного товару і отримує виписку уповноваженого банку про списання грошових коштів з поточного рахунку. Якщо оплата товару проводиться готівкою через підзвітну особу, то заповнюють ВКО на видачу готівки під звіт та авансовий звіт про використання виданої готівки (з квитанцією до прибуткового ордеру, чеком ЕККА, копією чеку з відміткою "сплачено").
Підставою для оприбуткування та оплати придбаного товару також є документ, що підтверджує його якість. В разі невідповідності одержаних ТМЦ умовам договору, виставляється претензія.
Підставою для обліку імпортних товарів та їх руху є документи інофірми-постачальника, транспортно-експедиційних компаній по навантажувально-розвантажувальних і транспортних послугах, документи, що підтверджують витрати по зберіганню товару, розрахункові документи про сплату мита, зборів і податків.
Оприбуткування імпортних товарів на складі покупця проводиться на підставі зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу, вантажної митної декларації, приймального акту і акту експертизи торгово-промислової палати, комерційних документів (рахунків-фактур, іпуоісє, що підтверджують митну вартість товару); транспортних накладних (СМК, залізничної накладної, авіа накладної, коносаменту, товарно-транспортної накладної, пакувальних листів). При купівлі товару за іноземну валюту обов'язково повинна складатись довідка бухгалтерії про наявність курсових різниць при перерахуванні заборгованості.
Таким чином, якщо підприємство вирішило придбати ті чи інші товарно-матеріальні цінності, то про таку подію свідчать принаймні два різні документи: банківський (касовий) документ про оплату їх вартості та накладна про надходження від постачальника. Банківський документ про оплату хоча й містить відомості про конкретний товар, однак жодним чином не свідчить про фізичне надходження цих товарів, так само як накладна про надходження не може свідчити про оплату їх
