Вивчення сутності оборотних коштів припускає розгляд оборотних фондів і фондів обігу. Оборотні кошти, оборотні фонди і фонди обігу існують у єдності і взаємозв'язку, але між ними існують істотні розходження, що зводяться до наступного.

Оборотні кошти постійно знаходяться у всіх стадіях діяльності підприємства, у той час як оборотні фонди проходять виробничий процес, заміняючись новими партіями сировини, палива, основних і допоміжних матеріалів. Виробничі запаси, будучи частиною оборотних фондів, переходять у процес виробництва, перетворюються в готову продукцію і залишають підприємство. Оборотні фонди цілком споживаються в процесі виробництва, переносячи свою вартість на готовий продукт. Їхня сума за рік може в десятки разів перевищувати суму оборотних коштів, що забезпечують при здійсненні кожного кругообігу переробку або споживання нової партії предметів праці і залишаються в господарстві, здійснюючи замкнутий кругообіг.

Оборотні фонди безпосередньо беруть участь у створенні нової вартості, а оборотні кошти — побічно, через оборотні фонди.

У процесі кругообігу оборотні кошти утілюють свою вартість в оборотних фондах і тому за допомогою останніх функціонують у процесі виробництва, беруть участь у формуванні витрат виробництва.

Якби оборотні кошти прямо і безпосередньо брали участь у створенні нового продукту, то вони поступово зменшувалися б і до моменту закінчення кругообігу повинні були б зникнути.

Оборотні фонди, представляючи собою споживчу вартість, виступають у єдиній формі — продуктивній. Оборотні кошти, як відзначалося, не тільки послідовно приймають різні форми, але і постійно у визначених частинах перебувають у цих формах.

Ритмічність, злагодженість і висока результативність роботи підприємства багато в чому залежать від його забезпеченості ТМЦ. Недолік засобів, авансуємих на придбання матеріальних запасів, може привести до скорочення виробництва, невиконання виробничої програми. Зайве відволікання засобів у запаси, що перевищують дійсну потребу, приводить до омертвляння ресурсів, неефективного їхнього використання.

2. Інвентаризація, як засіб контролю за збереженням ТМЦ

Інвентаризація - це перевірка і документальне підтвердження наявності та стану, оцінка активів та зобов'язань (майно, вкладення підприємства в статутні фонди інших підприємств, розрахунки з дебіторами та кредиторами) підприємства.

Інвентаризація є одним з елементів бухгалтерського обліку і відіграє роль обов'язкового доповнення до поточної документації господарських операцій.

Однак деякі спеціалісти дотримуються думки, що інвентаризація є окремим методом контролю за станом активів та зобов'язань підприємства. Це можна пояснити тим, що інвентаризація виникла ще в ІX столітті, дещо раніше за "Трактат про рахунки і записи" Луки Пачоллі. З усього видно, що ще в ті далекі часи люди використовували інвентаризацію для встановлення фактичної наявності цінностей і порівняння даних інвентаризації з обліковими даними. І що б там не було, але тепер важко уявити існування бухгалтерського обліку без інвентаризації, як неможливо уявити бухгалтерський облік без плану рахунків.

Залежно від періодичності проведення інвентаризації бувають планові і раптові. Планові інвентаризації готуються заздалегідь, і їх основним завданням є не стільки встановлення фактів недостач (лишків), а радше вивчення загального стану справ щодо відповідності оперативного обліку встановленому обліковою політикою підприємства та документальне оформлення господарських операцій з того чи іншого питання. Підготовка до планової інвентаризації включає групування за назвою, сортування за сортами і розкладку за групами ТМЦ для зручного підрахунку, вимірювання, переважування, їх розташування в складських приміщеннях для зберігання і подальшої переробки, оформлення реєстру прибутково-витратних накладних, товарних, касових та інших звітів.

Раптові інвентаризації проводяться без попередньої підготовки. Головним завданням таких інвентаризацій є встановлення всяких порушень та осіб, які допускають ці порушення, розробка та здійснення заходів по недопущенню таких порушень у майбутньому.

Залежно від повноти охоплення об'єкта інвентаризації поділяються на повні й часткові. Повна інвентаризація передбачає перевірку активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, визначається їх стан (придатність чи непридатність до подальшого використання). У разі прийняття рішення про ліквідацію підінвентарного об'єкта проводиться оцінка залишкової (реалізаційної) вартості. Як правило, це річна інвентаризація, яка проводиться перед складанням річної бухгалтерської звітності.

Часткова інвентаризація охоплює якусь частину засобів чи зобов'язань. Часткова інвентаризація проводиться для забезпечення точності облікових або звітних даних з метою посилення боротьби із втратами і зміцнення фінансової дисципліни.

Залежно від способу проведення інвентаризації бувають суцільними, вибірковими і контрольними.

Суцільна інвентаризація може здійснюватись як при повній, так і при частковій її формі, і передбачає інвентаризацію всіх без винятку об'єктів.

Вибіркова охоплює фактичною перевіркою тільки окремі назви цінностей і доцільна в тих випадках, коли на складі порівняно недавно (не більше двох місяців) проводилась повна інвентаризація.

Контрольна інвентаризація є різновидністю вибіркової. Вона проводиться в період повної, суцільної інвентаризації цінностей або відразу після її закінчення і, як правило, повинна охоплювати не менше 10-ти відсотків від загальної кількості назв (бажано найбільш цінних), внесених до опису.

Усі вищеперелічені види інвентаризацій (крім повної і суцільної) мають однакове (рівноцінне) значення, і на практиці жодній із них не потрібно віддавати перевагу. А досвід підказує, що такими видами інвентаризації в переважній більшості випадків користуються контролюючі органи та аудитори.

Суттєвим моментом при проведенні таких інвентаризацій є забезпечення раптовості (інакше ефект від неї зводиться нанівець) для того, щоб не дати можливості матеріально відповідальним особам до неї підготуватись і приховати нестачі або лишки. Необхідний також ретельний добір досвідчених і компетентних, чесних і порядних фахівців при створенні комісії, додержання послідовності контролю і правил підрахунку (переважування, перемірювання тощо) цінностей при її проведенні, правильне і своєчасне оформлення необхідних документів.

Відповідно до чинного законодавства, інвентаризації бувають обов'язкові і добровільні.

Проведення інвентаризації є обов'язковим у випадках:

передачі майна державного підприємства в