Таблиця 6.4

Одержані дані, що містяться в інвентаризаційному описі, здаються до бухгалтерії повністю оформлені під розписку відповідального працівника бухгалтерії. Працівники бухгалтерії порівнюють ці дані з залишками тих же ТМЦ в бухгалтерському обліку і записують до звірювальних відомостей результатів інвентаризації (див. табл. 6.5). Звірювальна відомість слугує для відображення результатів інвентаризації. При цьому до звірювальної відомості заносяться тільки ті цінності, щодо яких встановлено відхилення фактичних даних з даними бухгалтерії в той чи інший бік.

Таблиця 6.5

Складання звірювальної відомості супроводжується такими розрахунковими процедурами:

здійснюється взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці;

розрахунок природної нестачі (у виняткових випадках з особливого дозволу керівника проводяться уточнювальні записи, наприклад, знайдена арифметична помилка або інші неточності у роботі).

У результаті порівняння облікових даних з фактичними можуть бути виявлені такі факти:

фактичний залишок і бухгалтерський збігаються;

фактичний залишок менший від бухгалтерського - нестача;

фактичний залишок більший від бухгалтерського - надлишок.

Необхідні бухгалтерські проведення див. у . Але для кращого їх розуміння буде доречно встановити загальні засади щодо порядку регулювання інвентаризаційних різниць та дати деякі тлумачення того чи іншого проведення, щоби внести ясність, чому саме так, а не інакше.

Таблиця 6.6

Типові проводки з обліку результатів інвентаризації

№

оп. |

Зміст господарської операції |

Кореспондуючі рахунки

Дт | Кт

Нестача товарів

1. Якщо винна особи не встановлена

1 |

Відображено суму нестачі у складі витрат звітного періоду |

947 |

281,282

2 |

Відображено виявлену нестачу на позабалансовому рахунку |

072 |

_

2. Якщо винна особа встановлена та нестача визнана ненормованою

1 |

Виявлено винну особу |

- |

072

2 |

Віднесено на винну особу суму фактичної нестачі |

375 |

716

3 |

Відображено різницю між сумою до відшкодування, розрахованої згідно з діючим порядком, та балансовою вартістю запасів, яких не вистачає |

375 |

719

4 |

Нараховано суму, що підлягає сплаті до бюджету |

719 |

642

5 |

Відображено суму відшкодування матеріальної шкоди |

ЗО |

375

6 |

Перераховано до бюджету різницю між сумою відшкодування і балансовою вартістю товару |

642 |

311

7 |

Відображено результат від проведеної інвентаризації |

791 716 |

947 794

3. Якщо нестача в межах природного убутку

1 |

Відображено виявлену нестачу товару в межах норм природного убутку |

902 |

282

2 |

Списано торгову націнку по товарах, нестача яких є в межах природного убутку (методом "червоного сторно") |

902 |

285

4. Якщо нестача відбулась в результатів дії стихійного лиха (винна особа не встановлена)

1 |

Списано торгову націнку, що відноситься до товарів, яких не вистачає |

285 |

282

2 |

Віднесено на витрати, пов'язані з нестачею товарів, різницю між обліковими цінами і сумою торгової націнки, що відноситься до товарів, яких невистачає |

991, 992, 993 |

282

3 |

Списано витрати пов'язані з нестачею товарів на фінансові результати |

794 |

991, 992, 993

Бухгалтерський облік нестач і лишків ведеться на рахунку 84 "Нестачі та втрати від псування цінностей" (новий - 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"). Розрахунки з особами, на яких накладаються стягнення за завдані збитки, обліковуються на рахунку 72 "Розрахунки з відшкодування матеріальної шкоди" (новий - 375 "Розрахунки з відшкодування завданих збитків").

Виявлені лишки товарно-матеріальних цінностей повинні бути оприбутковані на баланс за справедливими (ринковими) цінами. Такі ціни визначаються експертним способом і фіксуються відповідними первинними документами. Рішення про оприбуткування лишків приймається колегіально і заноситься до протоколу засідання комісії з підбиття підсумків інвентаризації.

Що стосується нестач, то, як уже зазначалося, спочатку слід визначитись із загальними підходами до проблеми обліку виявлених нестач та псувань товарно-матеріальних цінностей.

Якщо винуватця встановлено, облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків внаслідок нестач і втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання коштів ведеться на субрахунку 72 "Розрахунки з відшкодування матеріальної шкоди" (новий - "375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"). За дебетом цього рахунка здійснюється узагальнення (накопичення) виявлених сум нестач або псування цінностей у кореспонденції з кредитом матеріальних рахунків, 01 "Основні засоби", 12 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 05 "Матеріали" і так далі (нові - 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні активи", рахунки класу 2 "Запаси", див. проведення 1).

За кредитом - ведеться накопичення утриманих із зарплати сум заборгованості винних у нестачі або псуванні цінностей осіб (погашення заборгованості, що накопичилась) у кореспонденції з рахунком 70/1 "Нарахована заробітна плата" (новий - 661 "Розрахунки за заробітною платою"). При утриманні такої заборгованості слід керуватися Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою КМ України від 22.01.96 р. №116 .

Якщо винуватці не встановлені на час виявлення нестачі або псування цінностей, облік таких нестач здійснюється на рахунку 84 "Нестачі та втрати від псування цінностей" (новий - субрахунок 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"). На цьому рахунку здійснюється накопичення нестач грошових коштів та інших цінностей і втрат від псування цінностей, що виявлені в процесі заготівлі, переробки, збереження та реалізації. Одночасно зі списанням цінностей, винних у нестачі яких не