На чому потрібно зосередити увагу, то це на тому, що П(С)БО 16 "Витрати" не дає нам дозволу відносити до складу загальногосподарських витрат нестачі та псування ТМЦ (далі - нестачі), які виникли на стадії заготівлі і зберігання ТМЦ на складах підприємства. Цитую п. .9: "Інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо)". Як видно, вищеназваних нестач і втрат від псування в цьому переліку немає. Такі витрати значаться в списку інших операційних витрат.

7. Характеристика втрат та їх облік

Останнім етапом інвентаризаційного процесу є регулювання інвентаризаційних різниць та оформлення пропозицій щодо прийняття рішень за виявленими порушеннями (крадіжками, недбалим ставленням до службових обов'язків тощо). Ця робота не з простих і потребує неабиякої здібності аналізувати факти і події, вимагає максимуму зосередженості і залізної витримки, щоб під час зведення рахунків зопалу не натворити непоправного. Адже в багатьох випадках йдеться про матеріальну відповідальність причетних до того чи іншого факту фізичних осіб.

Усі рішення комісія приймає на своєму засіданні колегіально і заносить їх до протоколу. При підготовці пропозицій щодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія повинна керуватись законами України і, зокрема, Інструкцією №69. На мій погляд, вона достатньою мірою регулює процес відображення інвентаризаційних різниць, тому звернемося до її тексту. У регулюванні інвентаризаційних різниць п. 11.12 Інструкції №69 передбачає таке.

Перевищення вартості цінностей, що виявились у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі під час пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей і результатів фінансово-господарської діяльності.

Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, що перевіряється, та в однієї і тієї ж особи, яка перевіряється.

Органи державного управління, до відання яких належать підприємства, можуть установлювати порядок, коли такий залік може бути допущений стосовно однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що належать до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпакування тари).

У разі якщо під час заліку нестач з лишками при пересортиці вартість цінностей, що виявились у нестачі, більше вартості цінностей, що виявились у надлишку, різниця вартості має бути віднесена на винних осіб.

Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх на результати фінансово-господарської діяльності. За такими сумовими різницями в протоколах інвентаризаційної комісії мають бути наведені вичерпні пояснення причин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.

Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з бухгалтерськими даними, встановлені при проведенні інвентаризації та інших перевірках, регулюються підприємством в такому порядку.

Основні засоби, ТМЦ, цінні папери, кошти та інше майно, що виявилося у надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на результати фінансово-господарської діяльності, з наступним встановленням причин виникнення надлишку і винних у цьому осіб.

Убуток цінностей у межах затверджених норм списується за рішенням керівника підприємства відповідно до витрат виробництва. Норми природного убутку можуть застосовуватись лише в разі виявлення фактичних нестач. За відсутності норм убутку він розглядається як понаднормові витрати. Хочеться звернути вашу увагу на те, що норми природного убутку, на думку В. М. Пархоменка, можна застосовувати тільки після того, коли проведений залік нестач з лишками за пересортицею.

Понаднормові втрати і нестачі ТМЦ, включаючи готову продукцію, в тих випадках, коли винуватців не встановлено або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки. У документах, якими оформляються списання втрат і понаднормові нестачі, мають бути зазначені вжиті заходи щодо недопущення таких нестач у майбутньому.

До протоколу (див. Додаток 9 - Протокол засідання постійно діючої комісії ЗАТ "Орбіта") заносяться: всі виявлені факти порушень чинного законодавства, встановленого порядку зберігання товарно-матеріальних цінностей, правил ведення обліку; встановлені нестачі, лишки, виявлені і доведені факти перевитрат, крадіжок майна, грошових коштів тощо; розроблені та проголосовані заходи щодо порядку врегулювання виявлених розходжень за конкретними об'єктами інвентаризації (залік за рахунок пересортиці, списання за рахунок прибутків підприємства або віднесення на винних осіб); затверджені заходи щодо їх недопущення в майбутньому; вказуються прийняті види покарання конкретних фізичних осіб, причетних до цих порушень (зловживань); рішення про направлення матеріалів на винних у крадіжках і зловживаннях осіб (фізичних або юридичних) до судово-слідчих органів.

До протоколу додаються всі документи інвентаризації, а також відомість результатів інвентаризації (форма якої наведена в Дод. 10 - Відомість результатів інвентаризації ), складена бухгалтером на основі зданих до бухгалтерії матеріалів за проведеною інвентаризацією.

Матеріали інвентаризаційної комісії мають бути у 5-денний термін розглянуті і затверджені керівником підприємства. Усі прийняті рішення набирають юридичної сили і стають обов'язковими для виконання всіма працівниками підприємства після затвердження протоколу засідання комісії керівником підприємства.

Затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше