До складу власного капіталу входять:*

Статутний капітал - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, що є внеском власників (учасників) у капітал підприємства.*

Пайовий капітал - це сукупність засобів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у суспільстві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності, а саме: суми пайових внесків членів споживчого суспільства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитного союзу й інших підприємств, що передбачені установчими документами.*

Додатковий вкладений капітал - для акціонерних товариств це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, для інших видів підприємств це будь-яке перевищення внесків засновників (власників) підприємства над сумою внесків у статутний чи фонд пайові внески. Тут варто розрізняти емісійний доход - суму перевищення фактично сплачених внесків акціонерів над номіналом акцій при їх первинному розміщені й інший вкладений засновниками підприємств капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески і т.п. без рішень про зміни розміру статутного капіталу.*

Інший додатковий капітал - сума дооцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних чи фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.*

Резервний капітал - сума резервів, створених, відповідно чинному чи законодавству установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.*

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - сума прибутку, що реінвестований у підприємство.*

Неоплачений капітал - сума заборгованості власників (учасників) за внесками в статутний капітал.*

Вилучений капітал - фактична собівартість акцій власної емісії чи долі, викуплених суспільством у його учасників.

Статутний капітал являє собою суми внесків засновників суб'єкта господарської діяльності, для забезпечення його життєдіяльності. Він являє собою зафіксовану в установчих документах загальну вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Основним призначенням статутного капіталу являється забезпечення матеріальної бази діяльності підприємства, як в період становлення, так і в ході подальшої виробничо-господарської діяльності. Додатковою обставиною, яку треба враховувати при формуванні статутного капіталу, являється те, що його розмір має певний вплив на можливості зовнішнього фінансування (як правило, величина кредитів ув’язується з статутним капіталом підприємства) та ділову репутацію, особливо при роботі з зарубіжними партнерами Вітлинський В. В., Пернаріеський О. В., Баранова А. В. Оцінка кредито-спроможності позичальника та ризику банку // Фінанси України. —1999.— №12.- С. 86-91.

.

Статутний капітал акціонерного товариства складається із внесків акціонерів. Він відображає власні джерела формування активів і власність акціонерного товариства як юридичної особи. Водночас сума статутного капіталу відображає колективну власність акціонерів, де частка кожного визначається номінальною вартістю придбаних ним акцій.

При створенні товариства з обмеженою відповідальністю акціонерного товариства любого (відкритого або закритого) типу розподіл прибутку між засновниками проводиться, як правило, пропорційно внеску кожного із них в статутний капітал (якщо інший порядок розподілу прибутку не передбачений установчими документами). Тому співвідношення часток участі і порядок оцінки вкладів в статутний капітал на стадії формування господарського товариства має виключно важливе значення.

Рух статутного капіталу відрізняється своєю слабкою маневреністю і слабкою зміною, тому облік статутного капіталу не дуже об'ємний, але, незважаючи на це, є дуже важливою ланкою обліку, тому що з обліку статутного капіталу і розрахунків із засновниками починається робота (облік починається з внесення грошей чи іншого майна ще до реєстрації) підприємства Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні. - К.: “А.С.К.”, 2000. – 848 с..

Величина статутного капіталу відповідає сумі, зафіксованій в установчих документах, і є незмінною. Збільшення чи зменшення статутного капіталу може відбуватися у встановленому порядку (наприклад, за рішенням загальних зборів) тільки після перереєстрації суб'єкта, господарської діяльності. Як внески в статутний капітал можуть бути внесені: будинку, спорудження, устаткування, інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою й іншими природними ресурсами, будинками, спорудженнями, устаткуванням, інші майнові права (у тому числі на інтелектуальну власність: "ноу-хау", право на використання винаходів і т.д.), коштів в національній чи іноземній валюті.

Вартість внесків оцінюється в національній валюті загальним рішенням учасників суб'єктів господарської діяльності, і складає їхню долю в статутному капіталі.

На момент реєстрації підприємства статутний капітал повинен бути оплачений не менш ніж на половину. Частина, що залишилася, підлягає оплаті протягом першого року діяльності підприємства.

Мінімальний розмір статутного капіталу регламентований діючим законодавством тільки для господарських товариств і деяких специфічних видів діяльності, як правило, зв’язаних з фінансовими операціями (банки, страхові компанії і т. і.), для підприємств усіх інших організаційно-правових форм господарювання його величина визначається засновниками і залежить, від виду та масштабу діяльності.

Джерелами формування статутного капіталу є власні грошові засоби, майно та інші активи засновників.

Внесення змін щодо обсягів статутного капіталу оформляється або окремими додатками до установчих документів, або викладом цих документів у новій редакції.

Після ухвалення рішення про зміну статутного капіталу підприємство в 10-денний термін представляє в орган реєстрації, завірені у встановленому порядку копії документів (2 екземпляри), у які внесені зміни. Ці зміни переносяться в реєстраційну картку. Орган державної реєстрації самостійно