.

Коефіцієнт автономії (незалежності), або коефіцієнт концен-трації власного капіталу:

(1.3)

Коефіцієнт Кавт характеризує частку власників підприємства в за-гальній сумі авансованих коштів. Що більше значення цього показни-ка, то більшою є фінансова стійкість підприємства і незалежність його від кредиторів. У загальній сумі фінансових ресурсів частка власного капіталу не повинна бути меншою від 50 %, тобто Кавт > 0,5 Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарське го стану неплатоспроможних підприємств та організацій: Затв. наказом Агентства з питань запобігання банкрутству від 27 червня 1997 р. // Держ. інформ. бюл. про приватизацію. — 1997. —№ 12..

Мінімальне значення коефіцієнта автономії (Кавт= 0,5) свідчить про те, що всі зобов'язання підприємства можуть бути покриті його влас-ними коштами.

2. Коефіцієнт фінансової залежності

Цей показник обернений до коефіцієнта автономії. Збільшення кое-фіцієнта Кф.з., д у часі свідчить про підвищення частки позикових коштів у фінансуванні підприємств, і навпаки. Якщо Кф.з.= 1, підприємство не має позик. Показник фінансової залежності використовують у детер-мінованому факторному аналізі, наприклад в аналізі чинників рента-бельності власного капіталу.

Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів - до-повнює коефіцієнт автономії. Якщо нормальне мінімальне значен-ня Кавт. = 0,5, то нормальне співвідношення залучених і власних коштів Кз/в = 1. Цей коефіцієнт розраховується за формулою:

. (1.4)

Значення Кз/в показує, скільки позикових коштів (сума розділів ІІІ та IV Пасиву) припадає на 1 грн власного капіталу. Збільшення зна-чення цього показника в часі свідчить про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки.

Показники заборгованості (leverage ratios) показують, як розподіляється ризик між власниками компанії (акціонерами) та її кредиторами. Активи можуть бути профінансовані або за рахунок власних коштів (акціонерний капітал), або за рахунок позичкових засобів (борг). Чим вище відношення позикових засобів до власності акціонерів, тим вище ризик кредиторів і тим обережніше повинен ставитися банк до видачі нових кредитів. У випадку банкрутства, компанії з високою заборгованістю шанси на повернення кредиторам вкладених ними засобів будуть дуже низькі Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарське го стану неплатоспроможних підприємств та організацій: Затв. наказом Агентства з питань запобігання банкрутству від 27 червня 1997 р. // Держ. інформ. бюл. про приватизацію. — 1997. —№ 12.. Для оцінки заборгованості розраховується, насамперед, коефіцієнт покриття основних засобів (fixed assets-to-net worth ratio), що виражається такою формулою:

(1.5)

Він показує, яка частина основних засобів профінансована за рахунок власного капіталу. У принципі, будинки, устаткування й інші довгострокові активи повинні покриватися або за рахунок засобів акціонерів, або за допомогою довгострокових позик. Нормальним рахується відношення 0,75 - 1, тому що більш висока цифра може означати, що в основні засоби вкладена частина оборотного капіталу, і це може негативно позначитися на виробничій діяльності фірми Баканов М. Й., Шеремет А. Д. Теория зкономического анализа. — М.:

Финансы й статистика,1996.; Баканов М. Й., Шеремет А. Д. Теория зкономического анализа. — М.: Финансы й статистика,1996.. Другий показник цієї групи - коефіцієнт короткострокової заборгованості (current debt-to-het worth ratio) :

(1.6)

Ще один показник у зазначеній групі - коефіцієнт покриття загальної заборгованості (total debt-to-net worth ratio):

. (1.7)

Він показує, яка частина всіх активів компанії покрита за рахунок засобів кредиторів, а яка за рахунок акціонерів. Якщо показник перевищує 1, доля кредиторів вище.

Отже, ефективне використання власного капіталу полягає з однієї сторони в тому, щоб отримати якнайбільший прибуток, тобто максимізувати рентабельність власного капіталу, а з іншої – не втратити фінансової стійкості, залишитися платоспроможним. Використання лише власного капіталу підприємства робить його стан абсолютно стійким, але зводить до мінімуму рентабельність власного капіталу, а отже і доходи власників підприємства. Залучення великої кількості позикових коштів збільшує рентабельність власного капіталу, але може потягти за собою втрату фінансової стійкості, частим наслідком якої є банкрутство. Саме тому ефективне управління власним капіталом полягає в умінні знаходити “золоту середину” між прибутком і фінансовою стійкістю. Цей процес надзвичайно складний і потребує як правильної постановки процесу обліку власного капіталу, так і аналізу ринкової ситуації, неабиякого чуття і комерційної інтуїції.

Облік власного капіталу має важливе значення, з огляду на те, що він використовується кредиторами для оцінювання кредитоспроможності підприємства, тому неправильний облік або ж фінансова звітність може потягнути за собою судові позови з боку тих суб’єктів ринку, які використовують цю інформацію для визначення своїх стосунків з даним підприємством. Окрім того, облік власного капіталу відіграє суттєву роль у стосунках між власниками підприємства, так як прибуток зазвичай розподіляється пропорційно частці у статутному капіталі кожного з власників чи засновників підприємства.

Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

. Синтетичний і аналітичний облік власного капіталу на підприємстві

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про власний капітал і розкриття такої інформації у фінансовій звітності