за антимонопольним законодавством Німеччини монопольне становище фірми чи групи підприємств на ринку виникає, якщо на одне підприємство припадає понад третини усього обігу товарної групи на ринку, на три — 50% загального обігу, на п'ять і більше підприємств — понад дві третини обігу.
Практика засвідчила, що частка фіксованого числа підприємств має істотний недолік — показник характеризує не всю сукупність підприємств на ринку у його структурі, а тільки позиції найбільш потужних виробників. Тому за останні роки поширення одержав інший комплексний показник — індекс Херфіндаля-Хіршмана. Залежно від значень показників концентрації ринок може бути високо-, помірно — чи низькоконцентрованим.
Частка валових премій з усіх видів страхування, належна першим 3 страховикам, становить 13,1% (у січні-вересні 2005 року цей показник становив 13,0%). Першим 50 страховикам належить 73,6% зібраних премій (76,3% за 9 міс. 2005 р.). В цілому по страховому ринку індекс Херфіндаля — Хіршмана (ННІ) склав 163,0 (9 міс. 2005 р. — 177,0). Наведені дані свідчать, що на ринку видів страхування інших, ніж страхування життя, спостерігається значний рівень конкуренції (ННІ в 6 разів менше 1000), в той час як на ринку страхування життя наявна помірна монополізація (1000<ННІ< 1500). У січні-вересні 2006 року суттєвих змін рівня конкуренції на всьому страховому ринку України не спостерігалося, тоді як дещо зросла монополізація на ринку зі страхування життя.
Ще одним важливим показником конкурентоспроможності страхового сектору можна виділити структуру страхового портфелю. Це частка кожного виду страхування, що здійснюється на ринку у загальній сумі зібраних страхових премій за рік.
Для страхового сектору важливе якнайбільше залучення фізичних осіб страхувальників до страхового портфелю, оскільки саме вони є гарантією ринкової стабільності та постійності надходження страхових премій.
Серед інших факторів, що забезпечують конкурентоспроможність страховиків, слід виділити розширення асортименту страхових продуктів, розвиток добровільного приватного медичного страхування, страхування життя, добровільне страхування відповідальності, запровадження інтегрованих систем управління ризиками та ІТ-технологій, уникнення псевдострахування та зменшення частки страхових платежів, зібраних шляхом законодавчого чи адміністративного примусу, відповідність вимогам платоспроможності в Європі та підвищення регулювання платоспроможності страхових груп.
Наступною групою факторів, що впливає на конкурентоспроможність, виділяють чинники, що впливають на попит, — страхувальників. Серед них: покращення макроекономічних показників країни та, як наслідок, підвищення мінімально необхідного середнього рівня доходу на душу населення. Тільки за таких умов страховий сектор зможе забезпечити зростання показника сплачених страхових премій на душу населення за рік, який в Європейському союзі складає більше 2,000 дол. США, в Польщі близько 240 дол. США, а в Україні тільки 50 дол. США. Також сталі темпи зростання ВВП гарантуватимуть умови для довгострокового розміщення коштів страхових компаній у інвестиційні проекти. Оскільки особливо у страхуванні життя якнайвиразніше розкривається і реалізується інвестиційна функція страхування як інституціонального інвестора, для якого необхідні прогнозовані темпи зростання інфляції та процентної ставки НБУ.
Оскільки із розвалом СРСР та Держстрахом зруйнувалась і довіра населення до страхових компаній. Одним із можливих способів покращення ситуації є створення страхового інституту, який би гарантував швидке та ефективне вирішення спорів між страхувальником і страховиком.[16]
Темпи зростання українського страхового ринку продовжують відставати від росту економіки країни і за підсумками 2006 року частка страхування у ВВП склала 2,6%, що більш ніж у два рази менше показника 2004 року. Незначно збільшилась сума страхових премій яка припадає на одного громадянина з 273,5 грн. у 2005 до майже 275 грн. у 2006, але це є у відносній мірі результатом поступового зменшення загальної кількості населення України.
В середньому в світі на душу населення припадає USD615 страхових внесків. У економічно розвинутих країнах ця цифра складає більше USD1000, а в країнах з економікою що розвивається USD100-200 та менше, виключенням з цього є тільки Китай та Індія у яких скромні показники, на Україну припадає менш ніж один відсоток страхових премій отриманих у світі, і відставання від країн, які панують на страховому ринку, більш ніж суттєве.
Світовий ринок страхування в останні роки набув стрімкого розвитку. Як видно з рис.2.5, у 2006 році кількість отриманих страхових премій у світі складала USD3425,7 млрд., з них більш ніж USD1972 млрд. це премії зі страхування життя (57,6%).[14]
Рис.2.5. Динаміка страхових премій у світі
До 2001 року динаміку зростання світових страхових премій забезпечувало страхування життя, а премії з ризикових видів страхування зростали досить повільно і навіть іноді зменшувалися (у 1997 та 1998 роках). Але в 2001 році ця тенденція змінилась: терористичні акти 11 вересня 2001 року викликали підвищення попиту та цін на ризикові види страхування, що призвело до зростання страхових премій з ризикових видів у 2002 р. на 13%, у 2003 р. на 16% -це найбільші темпи зростання отриманих премій за цими видами страхування за останні 10 років.
У 2004 році обсяги премій з ризикових видів страхування та страхування життя зростали майже однаково - 9% у порівнянні з 2003 роком. У 2005 році темпи зростання дещо уповільнились - 4,1% та 6,7% відповідно. В цілому обсяг страхових премій в 2005 році у порівнянні з попереднім роком зріс на 5,6%.
Аналізуючи перші 12 найбільших національних ринків (табл.1), можна побачити, що беззаперечним лідером світового ринку страхування є США. На цю країну припадає третина усіх отриманих страхових премій. Друге місце з USD476,5млрд посідає японський страховий ринок, при цьому слід зазначити, що тільки у Японії така велика різниця між обсягами премій з ризикових видів