Міжнародна кооперація в страхуванні необхідна для функціонування таких секторів економіки, як міжнародна торгівля та перевезення, авіація, космонавтика, туризм тощо. Однак надмірна відкритість доступу для іноземних операторів може привести до неефективного перерозподілу акумульованих ресурсів на міжнародні фінансові ринки, придушення національних страховиків та посередників, зниження конкуренції.[18]

Слід зазначити, що на процеси планомірного розвитку страхування як у регіонах, так і в Україні в цілому впливають проблеми різного характеру, більшість яких знаходяться власне поза площиною страхового ринку, зокрема: повільні темпи ринкової трансформації та реструктуризації реального сектора економіки; значна частка тіньової економіки; збиткова діяльність більшості підприємств; приховані монопольні утворення.

Незважаючи на значні темпи приросту, страховий ринок України має ряд об'єктивних причин свого недостатнього розвитку, до яких можна віднести: низьку заінтересованість у страхуванні через недостатню платоспроможність населення, низький рівень страхової культури, недосконале законодавство щодо обов'язкових видів страхування, значна кількість економічно недоцільних видів обов'язкового страхування та відcутність необхідного контролю з боку держави за виконанням власниками автотранспортних засобів вимог щодо наявності укладеного договору обов'язкового страхуванння цивільної відповідальності перед третіми особами.

Основним завданням у сфері страхування є відновлення довіри населення до страхових компаній. Так, В. Базилевич та К. Базилевич вважають, що важливим напрямом діяльності державних страхових організацій має стати захист економічних інтересів найвразливіших верств населення та бізнесу через систему дешевого обов'язкового страхування. Для цього необхідно забезпечити неганний захист інтересів споживачів страхових послуг та ефективний нагляд за діяльністю страхових організацій, розробити стандарти і вимоги щодо діяльності страхових посередників, законодавчо врегулювати процедури вирішення спорів між споживачами послуг та страховиками.

Перші кроки щодо вироблення єдиної державної політики на фінансових ринках та наближення до міжнародних стандартів нагляду і регулювання страхової діяльності Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України вже зроблено. Попереду значна робота щодо забезпечення стабільного розвитку ринків фінансових послуг, послідовна реалізація довгострокової комплексної державної політики у цій сфері, яка ґрунтуватиметься на визначених стратегічних національних інтересах та пріоритетах. Це сприятиме приведенню системи нагляду за небанківськими фінансовими установами у відповідність із стандартами Європейського Союзу та прискоренню інтеграції у світові фінансові ринки.[9]

Передусім потребують удосконалення правила та механізми функціонування і розвитку страхового ринку в Україні, приведення національного законодавства, що регулює зідносини на ринку страхових послуг, у відповідність із стандартами Європейського Союзу, забезпечення максимального захисту страхових резервів шляхом впровадження спеціальних державних інвестиційних програм, усунення адміністративних бар'єрів для розширення числа пропонованих страхових послуг, щоб страхування стало ефективною та необхідною складовою життя кожної української родини, сприяло піднесенню національної економіки, входженню України до Європейського Союзу.

Оскільки ринок проходить зараз лише стадію свого становлення, то на найближчі 5 років передбачається тенденція розвитку страхового ринку. Причинами для цього є поліпшення податкового клімату для клієнтів страхових компаній, поступове підвищення довіри до страхування у населення, підвищення платоспроможності потенційних споживачів страхових послуг, поліпшення регуляторного клімату з боку державних органів страхового нагляду, інституалізація профільного органу державного нагляду за страховим та іншими ринками фінансових послуг.[16]

В контексті розвитку ринку страхових послуг України слід, сказати, що перспективним напрямко розвитку даної сфери є тісна співпраця комеційних банків з страховими компаніями, а також створення страхових груп.

На рівні світового ринку страхування особливе значення набуває стратегія альфінанс, тобто зближення двох традиційних сфер фінансових послуг — банківської та страхової. На початковому етапі зближення здійснювалося в напрямку об'єднання шляхів продаж. В останні роки відмінності між банківським та страховим секторами світового фінансового ринку стали майже непомітними й зближення відбувається в межах доповнення страхових продуктів банківськими та навпаки. Продаж банками страхових послуг призвів до виникнення так званих «фінансових супермаркетів», у яких кінцевим споживачам надаються різноманітні послуги з управління фінансами та ризиками.

Прикладом довгострокового стратегічного партнерства банків та страхових компаній є ринок Франції, на якому до 60% страхових полісів реалізується через банківські установи. Значна кількість французьких банків уклали угоди про партнерство зі страховими компаніями, наприклад, «АХА» представлена на французькому ринку через дочірній банк «Bank Worms» та має тісні контакти з низкою національних банків; «Credit Lyonnais» підписав угоду про кооперацію з «Allianz». У Європі, в середньому, кожний третій поліс зі страхування життя й двадцятий з інших видів страхування реалізується через банківські установи.

Страховики вимагають право на працю у сфері банківських та дольових інвестицій. Пріоритетними напрямками своєї діяльності вони вважають поглиблення взаємодії з банками на основі договірних відносин (координації) й корпоративної власності (субординації).

Страхові компанії та банківські установи, які надають пакети фінансових послуг, мають переваги інтегрального ефекту синергії, тобто досягають кращих фінансових результатів порівняно з роздільним продажем банківських і страхових продуктів. Клієнти отримують повний пакет високоякісних фінансових послуг у підрозділі однієї групи, який відповідає міжнародним стандартам.

Процес глобалізації у страховій сфері прискорила й поява сучасних електронних технологій. Використання мережі Іnternet для продажу страхових послуг дає можливість укладати договір страхування без посередника, що істотно знижує вартість страхової послуги. Водночас формується попит на нові страхові послуги, які здатні компенсувати потенційний збиток, породжений новими ризиками (ураження комп'ютерними вірусами мереж і серверів, несанкціонований доступ до інформації про кредитні картки страхувальників, банківські рахунки, майно страхувальника, про стан його здоров'я тощо).

Щорічний Іnternet-обіг світового ринку страхових послуг становить 250 млн. дол. США. На думку багатьох фахівців, частка