вироблення рішення про страхування об'єкта або відмову у страхуванні;*

визначення строків, умов та розміру страхового покриття;*

розрахунок розміру страхової премії;*

підготовка та подання пропозицій відповідним службам страховика за схемою перестрахування.

Роботу цю здебільшого виконують фахівці страховика, які здійснюють аквізицію. Проте в разі значної суми страхової від-повідальності, недостатньо вивченого ризику чи коли об'єкт і умови страхування нетрадиційні, доцільно залучати компетент-них вузькопрофільних фахівців з інших підрозділів, служби фі-нансової безпеки страховика, а також із компаній, які мають не-обхідний досвід і котрим пропонуватиметься перестрахування. Корисно також звертатися й до експертів за тимчасовою трудо-вою угодою. Уявити характер та спосіб виконання зазначених робіт досить просто на прикладі страхування потужного промис-лового об'єкта від вогневих ризиків.

Завершальною стадією даного етапу РСП є підписання догово-ру страхування (можливо, через засоби зв'язку, але обов'язково з невідкладним обміном оригінальними примірниками договорів, завірених відповідними підписами та печатками, як того вимагає законодавство) і отримання страхових платежів, після чого почи-нає діяти страховий захист.

Супровід договору страхування. Укладання і підписання до-говору страхування являє со-бою певною мірою формальну процедуру. Проте можливі проб-леми з отриманням внесків, якщо страхові платежі мають вноситися не одноразово, а щокварталу, щомісяця чи в інші строки. Адже розтягнені в часі внески вимагають від страховика постійного контролю з використанням інформації з бухгалтерії, спілкування з клієнтом (контроль за проведенням першого внес-ку та початком страхового покриття, нагадування про наступний внесок тощо).

З метою уникнення ускладнень та кращої організації роботи, коли договорів страхування багато, окремі страховики запрова-джують порядок проходження договорів страхування від їх укла-дення .

Окрім цього, етап супроводу договорів передбачає вжиття не менш важливих заходів з регулярного контролю за об'єктом

страхування, а саме:

виконання клієнтом своїх зобов'язань з додержанням норм безпеки, своєчасного виявлення й усунення передумов до страхового випадку тощо або прийняття ним інших відпо-відних рішень;*

своєчасного виявлення можливих тенденцій у характері ри-зику (заміна перевізника чи маршруту транспортування застрахо-ваного вантажу; поява сторонніх факторів, у тому числі з незале-жних від страховика причин тощо);*

систематичного отримання інформації — наприклад, що-до проходження чи причин затримки застрахованого вантажо-перевезення; при страхуванні фінансових ризиків — щодо дій контрагента страхувальника, спрямованих на вжиття передба-чених бізнес-планом заходів з погашення кредиту, чи надійно-сті заставних зобов'язань для консультування клієнта в поряд-ку його сервісного обслуговування та прийняття спільних відповідних рішень;*

відстежування стану та якості послуг, що надаються клієн-тові третьою стороною за дорученням страховика (асистанс чи служба технічної допомоги на автошляхах, медичні заклади при медичному страхуванні і т. ін.) з метою максимального задово-лення потреб страхувальника та підтримання ділової репутації страховика.

Структура ринку страхових послуг постійно змінюється. Особистого розвитку набули такі напрямки страхування, як страхування життя та добровольне майнове страхування.

Динамика ринку страхових послуг упродовж 2001 – 2003 років.

Види страхування | Страхові премії

2001 рік (млн.грн.) | 2002 рік (млн.грн.) | Темп зростання (%) | 2003 рік (млн.грн.) | Темп зростання (%)

Страхування життя | 15,7 | 23,9 | 252,2 | 72,9 | 405,0

Види страхування інші, ніж страхуванням життям, у тому числі: | 3014,8 | 4418,2 | 246,6 | 9062,4 | 305,1

Добровільне особисте страхування | 199,1 | 257,6 | 229,4 | 368,2 | 242,9

Доброільне майнове страхування | 2222,3 | 3413,8 | 253,6 | 7734,4 | 326,6

Добровільне страхування відповідальності | 243 | 341,2 | 240,4 | 451,3 | 232,3

Недержавне обов`язкове страхування | 276,8 | 350,5 | 226,6 | 459,6 | 231,1

Державне обов`язкове страхування | 73,6 | 55,1 | 174,9 | 48,9 | 188,7

Усього: | 3030,5 | 4442,1 | 246,6 | 9135,3 | 305,7

Питома вага на ринку страхових послуг – мізерна (у 2003 році лише 0,8%)

На ринку України особисте страхування нерозвинене (0,8% страхування життя, 4,1% - добровільне особисте страхування).

Рис.2 Структура ринку страхових послуг у 2003році.

Рис.3 Рівень страхових виплат за видами страхування.

Аналіз рівня виплат засвідчив рівень виплат за особистим страхуванням зменшується (рис.3)

Рис. 4 Динамика виплат страхових премій за 2001-2003 роки.

2. Форми кредитування кредитних і фінансових ризиків.

По даним Госфінпослуг за 2004 р. із обсягу зібраних премій, половина імєнно на страхування рісков.

Економічний зміст страхування кредитних ризиків.

У стосунках між кредитором (позикодавцем) та його боржником (позичальником) предмет їхнього спільного інтересу — кредит — ство-рює різні економїко-правові ситуації: для боржника — зобов'язання повернути позику, а для кредитора — право вимагати її повернення за попередньо узгодженими умовами. Невиконання з різних причин цих домовленостей загрожує кредиторові фінансовими збитками, яких він намагається уникнути з допомогою різних доступних заходів правово-го та матеріального характеру. При цьому правове забезпечення перед-бачає, що належні кредиторові суми можуть бути повернені йому третіми особами.

Правове забезпечення може набирати багатьох форм. Найпошире-ніші з них такі": порука третьої особи згідно з цивільним правом, гара-нтія, передача (цесія) кредиторської заборгованості боржника, застава рухомого та нерухомого майна. Матеріальне забезпечення кредиту на відміну від правового полягає в безпосередній передачі кредиторові замість отриманого кредиту еквівалента його вартості є грошах чи ін-ших майнових цінностях. Матеріальне забезпечення може також на-бирати різних форм; застави валютних засобів, коштовностей та інших цінностей, блокади коштів на рахунках, депозитів, передачі рухомого майна на час до повернення кредиту.

Попри високу надійність зазначених форм забезпечення кредитів їх застосування часто буває незручним, важкодоступним і невигідним для учасників кредитних відносин. За цих умов найбільш доступною та надійною формою фінансового забезпечення інтересів кредиторів стає страхування.

Страхування кредитів базується на визнанні ризику неплатежу чи
неплатоспроможності позичальників, який формується у процесі
кредитування.

Історичний прообраз страхування